ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
28.02.07р. | Справа № А16/240-06 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського", м. Дніпропетровськ
до Управління пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
за участю прокуратури Ленінського району м. Дніпропетровська
про визнання протиправними дій та скасування вимоги від 23.11.2006р. №Ю 327
Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.
Секретар судового засідання МАТЕВОСЯН А.М.
Представники:
від позивача: Зайцев М.В. –представник, дов. від 01.01.07р.;
Кривошеїна І.О. - начальник бюро, дов. від 02.01.07р. №250/3;
від відповідача: Лапіна І.В. - заст. нач. відділу, дов. від 12.02.07р.;
Бутенко Н.Г. - нач. відділу, дов. від 25.01.07р. №230/05-26;
Шуригіна Т.М. - головний спеціаліст, дов. від 05.01.07р. №53/05-26.
від прокуратури: Пойда-Семенюк Є.В. - помічник прокурора, посв. №213;
CУТЬ СПОРУ:
Позивач просить визнати противоправними дії відповідача з скасування повідомлення від 31.08.2001р. “Про списання Відкритому акціонерному товариству “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” боргу (недоїмки) зі збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 10 499 706 грн. 21 коп. та пені в сумі 8 232 905 грн. 54 коп., а також визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу №Ю 327 від 23.11.06р., видану відповідачем на загальну суму 18 732 611 грн. 75 коп., з яких сума недоїмки складає 10 499 706 грн. 21 коп. та сума пені складає 8 232 905 грн. 54 коп.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що: - позивач не має заборгованості зі сплати страхових внесків та пені на пенсійне страхування, оскільки сума недоїмки в розмірі 18 732 611 грн. 74 коп., на яку направлено спірну вимогу, вже було списано підприємству згідно з повідомленням про списання від 31.08.2001р., яке було видано Ленінським районним управлінням Пенсійного фонду України у м. Дніпропетровську на виконання вимог Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181.
Відповідач у відзиві на позов (вх.№1261 від 25.01.07р.) проти позову заперечує, посилаючись на те, що до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов протест прокурора Ленінського району на рішення-повідомлення від 31.08.2001р. про списання Відкритому акціонерному товариству “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” боргу на обов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 10 499 706 грн. 21 коп. і пені в сумі 8 232 905 грн. 54 коп.; - на виконання вимог протесту прокурора скасовано повідомлення від 31.08.2001р. комісії Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Дніпропетровська зі списання недоїмки платниками у відповідності до статті 18 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ВАТ “Дніпропетровському металургійному заводу імені Петровського”, а також на підставі статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” управління виставило вимогу про сплату боргу від 23.11.2006р. №Ю-327 позивачу.
Позивач в поясненнях на позов (вх.№2122 від 13.02.07р.) просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідачем по даній справі не надано жодного доказу правомірності спірної вимоги про сплату боргу та дій з скасування повідомлення про списання від 31.08.01р., що підтверджує протиправність таких дій та рішення та є додатковою підставою для задоволення позову.
Позивач в поясненнях на позов (вх.№2122 від 13.02.07р.) зазначає, що: - в якості підстави для формування та направлення вимоги про сплату боргу відповідачем визначено виключно протест прокурора від 20.11.2006р. №3656 вих. 96, що суперечить вимогам статей 19, 121 Конституції України, статей 64, 103 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а також статей 20, 21 Закону України „Про прокуратуру”; - у відповідності до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову; - відповідачем не надано жодного доказу правомірності спірної вимоги про сплату боргу та дій з скасування повідомлення про списання від 31.08.2001 року.
Заступником прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська надано до суду повідомлення (вх.№456 від 13.02.2007р.) про вступ в адміністративну справу, в якому зазначається, що підставою вступу прокурора у зазначену справу є загроза порушення економічних та соціальних інтересів держави.
Прокуратура Ленінського району м. Дніпропетровська в поясненнях на позов (вх.№3035 від 21.02.07р.) просить позов залишити без задоволення, посилаючись на те, що: - прокуратурою Ленінського району м. Дніпропетровська було проведено перевірку додержання вимог чинного законодавства управлінням ПФУ у Ленінському районі м. Дніп ропетровська при списанні підприємству ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського»боргу по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 10 499 706 грн. 21 коп. і пені в сумі 8 232 905 грн. 54 коп.; - в ході перевірки встановлено, що 31.08.2001р. рішенням-повідомленням №03/1096 комісії управління ПФУ у Ленінському районі м. Дніпропетровська зі списання недоїмки платникам, по яких не дозволене питання списання боргу у відповідності зі статтею 18 Закону України від 21.12.2000р №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та дер жавними цільовими фондами»підприємству ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського»було списано вищевказану заборгованість; - за результатами перевірки прокурором Ленінського району на адресу Головного Управ ління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області 20.11.2006р. принесено протест у відповідності із вимогами статті 21 Закону України «Про прокуратуру»; принесення протесту було зумовлено порушенням з боку Управління ПФУ у Ленін ському районі м. Дніпропетровська діючого законодавства, а саме вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та дер жавними цільовими фондами»; - у зв'язку із вступом 21.02.2001р. в силу статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та дер жавними цільовими фондами», з цього мо менту підлягав списанню податковий борг (у тому числі й заборгованість по загально обов'язковому державному пенсійному страхуванню), що виник у платників податків станом на 31.12.1999 року і не погашений станом на 21.02.2001 року; - пунктом 7.8 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та дер жавними цільовими фондами»встановлено, що з моменту прийняття ухвали судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок сплати податкового зобов'язання або пога шення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подаєть ся до суду, визначається згідно з нормами Закону України "Про відновлення плато спроможності боржника або визнання його банкрутом", без застосування норм цього Закону; ця норма вступила в силу у відповідності із пунктом 19.1 статті 19 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та дер жавними цільовими фондами”, тобто з 01.04.2001р. і з цього моменту на платників, що перебувають у стадії банкрутства, процедура списання заборгованості в порядку, передбаченому статтею 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та дер жавними цільовими фондами», не поширювалась, 19.03.2001 р. арбітражним судом Дніпропетровської області порушено справу про банкрутство ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», про що вине сено відповідну ухвалу за №Б/15/118/01; - в порядку статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Ленінським районним управ лінням ПФУ 31.05.2001р. було подано заяву про включення в реєстр кредиторів, а ухвалою суду від 27.09.01р. вимоги даного кредитора були визнані судом; - проте, у порушення вимог вищевказаного законодавства, у період перебування в про вадженні арбітражного суду справи про банкрутство ВАТ «Дніпропетровський металургій ний завод ім. Петровського», 31.08.2001р. комісією Управління ПФУ у Ленінському ра йоні м. Дніпропетровська було прийняте рішення-повідомлення №03/1096 про списання позивачу боргу по збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 10 499 706 грн. 21 коп. і пені в сумі 8 232 905 грн. 54 коп.; - вказаний протест прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська від 20.11.2006р. було задоволено; - у адміністративному позові позивач посилається на Порядок проведення органами Пенсійного фонду України списання та розстрочення податкового боргу (недоїмки) зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, затверджений Постановою правління Пен сійного фонду України 12.03.2001р. № 7 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 березня 2001 р. за № 282/5473; однак, згідно пункту 1 вказаного Порядку, він розроблений відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", регулює питання списання та роз строчення податкового боргу (недоїмки) зі збору на обов'язкове державне пенсійне страху вання (далі —борг) підприємствам, установам, організаціям, їх філіям, відділенням, іншим відокремленим підрозділам та фізичним особам (крім громадян, що працюють за наймом), які згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (який діяв на той час) є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; - враховуючи те, що відповідно до пункту 7.8. статті 7 Закону №2181 норми цього закону не засто совуються до платників щодо яких судом винесено ухвалу про порушення справи про банкрутство, посилання на вищевказаний Порядок є недоцільним, оскільки порядок сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу такого платника податків, визначається згідно з нормами Закону України "Про відновлення платоспро можності боржника або визнання його банкрутом"; - листом від 13.06.2001р. Пенсійний фонд України управлінням нижчого рівня надав роз'яснення, де, зокрема, доведено цим органам, що згідно з частиною 3 преамбули та пунктом 7.8 статті 7 Закону №2181 погашення податкових зобов'язань платника, щодо якого порушено справу про визнання його банкрутом, та стягнення його податкового боргу здійснюється відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ці норми набирають чинності з 1 квітня 2001р.; тобто, підлягає списанню та/або розстроченню податковий борг платникам податків щодо яких провадження по справі про визнання їх банкрутом було порушено до набрання чинності статтею 18 Закону та станом на 20.02.2001р. не припинено, платникам податків, щодо яких провадження по справі про їх банкрутство припинено відповідно до статті 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до 20.02.2001р.; - стаття 18 Закону №2181 набрала чинності з 21.02.2001р., провадження у справі про банкрутство позивача порушено 19.03.2001р., а списання провадилося 31.08.2001р., отже, списання провадилося незаконно.
Прокуратура Ленінського району щодо відповідності внесеного прокурором району протесту також зазначає, що:
- відповідно до статті 20 Закону України «Про прокуратуру»від 05.11.1991р. (із змінами і доповнен нями) передбачено право прокурора при виявленні порушень закону опротестовувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республі ки Крим, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих Рад, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб; - протест на акт, що суперечить закону, згідно статті 21 вказаного закону, прино ситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого ор гану; - у такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи; - під актом, у відповідності із пунктом 1 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду від 26.01.2000р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійс ними актів державних чи інших органів», розуміється юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин; - в залежності від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають норма тивного характеру, тобто індивідуальні; за змістом скасованого протестом прокурора рішен ня-повідомлення від 31.08.01р., воно є актом індивідуального (ненормативного) характеру, оскільки воно породжує права і обов'язки тільки у того, якому вони адресовані; - вказане повідомлення-рішення (та дії Управління Пенсійного фо нду України у Ленінському районі по його винесенню) за змістом відповідає вимогам акту, на який може бути принесено протест згідно статей 20, 21 Закону України «Про прокуратуру»; - у протесті прокурор згідно статті 21 Закону України «Про прокуратуру»ставить питан ня про скасування акту або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права; у своєму протесті від 20.11.2006р. прокурором було висунуто вимогу про скасування акту та про від новлення боргу на особовому рахунку підприємства.; - вимога про відновлення заборгова ності на зазначену вище суму, по суті, є засобом поновлення порушеного права, про яке йдеться у статті 21 Закону України “Про прокуратуру”, оскільки скасування повідомлення про списання авто матично тягне за собою відновлення боргу як поновлення первісного стану, яке існувало до порушення закону, зумовленого незаконним списанням; - cкасування вказаного списання тягне за собою і відновлення статусу боргу (недоїмки) як статусу боргу (недоїмки) по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому підлягає сплаті на підставах, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в межах яких Управлінням Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Дніпропетровська на адресу позивача надіслано вимогу про сплату заборгованості в сумі 18 732 611 грн. 75 коп.
В подальшому позивач надав пояснення (вх.№3320 від 26.02.07р.), в яких зазначає, що він підтримує свої позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що: - відповідно до пункту 18.1.1 статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»№2181, списанню з платників податків підлягає податковий борг, який виник станом на 31.12.1999р. і не сплачений на день набрання чинності цією статтею; - відповідно до пункту 18.1.3 статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181, пеня, нарахована на податковий борг, визначений пунктом 18.1.1 статті 18 Закону № 2181, не сплачена до дня набрання чинності статтею 18 Закону, також підлягає списанню; - відповідно до пункту 19.1 статті 19 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», стаття 18 Закону № 2181, набула чинності з дати опублікування - з 21.02.2001р.; - обмежень щодо проведення процедури списання податкового боргу залежно від причин його виникнення та статусу на день набрання статті 18 Закону не передбачено; - 19.03.2001р. арбітражним судом Дніпропетровської області було порушено справу про банкрутство підприємства-позивача, тобто вже після набуття чинності статті 18 Закону № 2181, тому відкриття провадження у справі про банкрутство позивача не обмежувало застосування положень статті 18 Закону №2181 та списання суми заборгованості, яка існувала на 31.12.1999р.; - відповідно до статті 19 Закону № 2181, положення цього закону набувають чинності з 01.04.2001р., за винятком статті 18, яка набуває чинності з дати опублікування - з 21.02.2001р.; - відповідно, положення пункту 7.8 статті 7 Закону щодо порядку погашення податкового боргу банкрутами діють з 01.04.2001р. і не поширюються на умови списання податкового боргу, визначеного статтею 18 Закону № 2181; аналогічний висновок було зроблено в листі Пенсійного фонду України від 14.07.2005р. № 8451/06, яким було підтверджено правильність дій управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська при списанні ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»суми заборгованості в розмірі 18 732 611 грн. 74 коп., зазначеної у спірній вимозі про сплату боргу.
Крім того, позивач в поясненнях зазначає, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2001р. у справі № Б 26/15/118/01 відхилено грошові вимоги управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровськ в сумі основної заборгованості в розмірі 19 795 052 грн. 06 коп. та неустойки (пені, штраф) в розмірі 8 232 906грн. 06 коп., в розмір яких включено суму заборгованості в розмірі 18 732 611 грн. 74 коп., що зазначено у спірній вимозі про сплату боргу.
28.02.07р. позивач надав пояснення (вх.№3536), в яких зазначає, що:- науково-правову експертизу від 07.03.2006р. № 126/53-С було проведено особою, яка не є державною спеціалізованою установою або експертом в розумінні статті 7 Закону України «Про судову експертизу», відповідно зазначений висновок не має статусу висновку судової експертизи в розумінні статті 7 Закону України «Про судову експертизу», статей 66, 82 КАС України, а тому не може використовуватися в якості доказу у справі; - незаконність проведеного списання не встановлено судовими органами, а протест прокурора не може встановлювати будь-яких фактів, які не досліджені та не встановлені судом, згідно з положеннями статті 19 Конституції України та статті 21 Закону України «Про прокуратуру».
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
- 31.08.2001 р. відповідачем - Управлінням Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Дніпропетровська було складено повідомлення про списання, в якому зазначено що відповідно до Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” списано боргу (недоїмки) зі збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 10 499 706 грн. 21 коп. та пені 8 232 905 грн. 54 коп.;
- 20.11.2006р. прокурором Ленінського району м. Дніпропетровська було винесено протест на рішення-повідомлення відповідача зі списання недоїмки платникам, по яким не дозволене питання списання боргу у відповідності із статтею 18 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» про списання позивачу боргу по збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 10 499 706 грн. 21 коп. та пені в сумі 8 232 905 грн. 54 коп.;
- у протесті прокурора зазначено, що в ході проведеної прокуратурою Ленінського району перевірки встановлено, що відповідачем було списано згідно рішення від 31.08.01р. позивачу борг - всупереч вимогам Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, тому рішення підлягає скасуванню, виходячи з наступного:
• у зв’язку із вступом 21.02.01р. в силу статті 18 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” з даного моменту підлягав списанню податковий борг (у тому числі й заборгованість по загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню), що виник у платників податків станом на 31.12.1996р. і не погашений станом на 21.02.2001р.;
•пунктом 7.8 статті 7 Закону встановлено , що цей закон не регулює питання погашення податкових зобов’язань платника щодо якого порушено справу про визнання його банкрутом і стягнення з нього податкового боргу, оскільки вони здійснюються відповідно до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом; зазначена норма вступила в дію 01.04.2001р. і з цього моменту на платників, що перебувають у стадії банкрутства процедура списання заборгованості у відповідності із статтею 18 Закону не поширювалася; проте в період знаходження у провадженні арбітражного суду справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” відповідачем було списано підприємству 10 499 706 грн. 12 коп. – боргу по збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та 8 232 905 грн. 54 коп. –пені;
- 23.11.2006р. відповідачем було надіслано позивачу листа №3210/03-28, в якому повідомлено, що на виконання вимог протесту прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська від 20.11.2006р. №3656 вих.06, відповідачем скасовано повідомлення від 31.08.01р. про списання Відкритому акціонерному товариству „Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” боргу по збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 10 499 706 грн. 21 коп. та пені в сумі 8 232 905 грн. 54 коп. і на особовому рахунку відновлена заборгованість із фінансових зобов’язань на вказану суму;
- також 23.11.2006р. відповідачем позивачу було пред’явлено вимогу про сплату боргу №ю327, згідно якої заборгованість позивача зі сплати страхових внесків та пені становить 18 732 611 грн. 75 коп., у тому числі 10 499 706 грн. 54 коп. –недоїмки та 8 232 905 грн. 54 коп. - пені;
- відповідно до чинного законодавства акт державного чи іншого органу –це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин;
- підставами для визнання акта недійним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт; обов’язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації –позивача у справі;
- відповідно до підпункту 18.1.1 пункту 18.1 статті 18 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (надалі –Закон) списанню з платників податків підлягає податковий борг (крім пені та штрафних санкцій), який виник станом на 31.12.1999р. і не сплачений на день набрання чинності цією статтею, а підпунктом 18.1.3 встановлено, що списанню з платників податків підлягають пеня та штрафні санкції, нараховані на податковий борг, визначений у підпунктах 18.1.1 та 18.1.2 цього пункту, та не сплачені до дня набрання чинності цією статтею, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані у зв'язку з порушенням строків розрахунків під час здійснення операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, тобто з дня опублікування цього закону;
- пунктом 1.3 статті 1 Закону передбачено, що податковий борг (недоїмка) –це податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом (арбітражним судом), але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму податкового зобов’язання;
- згідно з приписами статті 19 Закону стаття 18 Закону набрала чинності з 21.02.2001року;
- позивач вважає дії відповідача по скасуванню повідомлення про списання боргу від 31.08.2001р. незаконними; відповідач та прокурор проти цього заперечують.
Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного:
- 19.03.2001р. арбітражним судом Дніпропетровської області було порушено справу №Б/15/118/01 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” ;
- згідно з пунктом 7.8. статті 7 Закону з моменту прийняття ухвали судом ( арбітражним судом) про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок сплати податкового зобов’язання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до суду (арбітражного суду), визначається згідно з нормами Закону „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, без застосування норм цього Закону;
- відповідно до статті 19 Закону стаття 7 набрала чинності з 1 квітня 2001р.;
- отже, на момент винесення арбітражним судом ухвали про банкрутство позивача пункт 7.8. статті 7 Закону не був чинний;
- згідно із статтею 54 Конституції України, закони та інші нормативні –правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи;
- таким чином, норма Закону, яка почала діяти тільки з 01.04.2001р. не може застосовуватися на минулий час, тобто не може бути застосована відносно ухвали арбітражного суду, оскільки це суперечить Конституції України;
- прокуратурою надано до суду висновок науково-правової експертизи, проведеної науково-правовим експертом Інституту держави та права ім. В.М. Корецького НАН України;
- відповідно з пунктом 5 статті 82 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не є обов’язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі;
- суд не погоджується з висновками науково-правової експертизи, оскільки науково-правовим експертом не досліджено співвідношення моменту порушення провадження у справі про банкрутство (19.03.2001р.) з моментом набрання чинності пункту 7.8 статті 7 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ “Про порядок погашення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами” (01.04.2001р.) та не враховано норми Конституції України про те, що закони не мають зворотної сили у часі;
- згідно із частинами 1, 2, 4 статті 21 Закону України “Про прокуратуру” протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу; у такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи; у протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права; у разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися до суду про визнання акта незаконним;
- отже, виходячи з аналізу наведеної норми протест прокурора не має обов’язкового характеру і може бути або задоволений або відхилений за результатами його розгляду;
- відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо від заперечує проти адміністративного позову;
- проте, відповідачем у відзиві на позов не надано доводів в підтвердження правомірності свої дій, а лише зазначено, що підставою для скасування повідомлення був протест прокурора Ленінського району;
- крім того, суд вважає за необхідне зазначити що, відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" розроблено «Порядок проведення органами Пенсійного фонду України списання та розстрочення податкового боргу (недоїмки) зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування»(надалі –Порядок), який регулює питання списання та розстрочення податкового боргу (недоїмки) зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування підприємствам, установам, організаціям, їх філіям, відділенням, іншим відокремленим підрозділам та фізичним особам (крім громадян, що працюють за наймом), які згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;
- відповідно до частини 3 пункту 3 та частини 2 пункту 12 зазначеного Порядку про суми списаних боргу та пені органи Пенсійного фонду України направляють платникам повідомлення за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
- таким чином, повідомлення про списання боргу від 31.08.2001р. несе в собі лише інформацію про те, що заборгованість платнику податків було списано, тобто вказане повідомлення є наслідком відповідних дій посадових осіб;
- отже, суд доходить висновку, що повідомлення про списання боргу не є актом державного органу, на який може бути принесено протест прокурором.
З огляду на викладене позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 94, 160-163, 167, 186, 254, пунктом 6 розділом VІІ Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Дніпропетровська по скасуванню повідомлення від 31.08.2001р. про списання Відкритому акціонерному товариству „Дніпропетровський металургійний завод ім.. Петровського” боргу (недоїмки) зі збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 10 499 706 грн. 21 коп. та пені у сумі 8 232 905 грн. 54 коп.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Дніпропетровська про сплату боргу від 23.11.2006р. №Ю 327 на суму 18 732 611 грн. 75 коп., у тому числі 10 499 706 грн. 21 коп. –недоїмки та 8 232 905 грн. 54 коп. –пені.
Стягнути з державного бюджету в особі Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Дніпропетровська (49064 м. Дніпропетровськ, проспект Калініна, 52; п/р 25607303123181 в ДОУ ВАТ "Державний Ощадний банк України", МФО 305482, код ЄДРПОУ 21928077) на користь Відкритого акціонерного товариства „Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” (49064, м. Дніпропетровськ вул. Маяковського, 3; п/р 26001132019002 у КБ „Приватбанк”, МФО 305299, код ЄДРПОУ 05393056) 3 грн. 40 коп. – витрати по сплаті судового збору.
Постанова може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України
Постанова набирає законної сили у відповідності із статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО
Дата складання постанови у повному обсязі – 05.03.2007р.