Справа № 2-2908/09

        РІШЕННЯ  

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    01  квітня 2009 року                                                                                місто Одеса

          Суворовський районний суд міста Одеси у складі:  

головуючого судді                 Мунтян О. О.

при секретарі                        Гарнаженко Н. С.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні, в залі судових засідань № 5 в приміщенні Суворовського районного суду м. Одеси, цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2

«про розірвання шлюбу»,  суд -  

  ВСТАНОВИВ:

У березні 2009 року, позивачка звернулась до Суворовського районного суду м. Одеси з вищеназваним позовом до відповідача. На обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що 21 лютого 1997 року між нею та відповідачем ОСОБА_2, відділом реєстрації актів громадянського стану Суворовської районної адміністрації виконкому Одеської міської ради народних депутатів, було зареєстровано шлюб, про що у книзі реєстрації шлюбів 21.02.1997 року було зроблено актовий запис за № 112,  відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1  від 21. 02.1997 року.

Даний шлюб у позивачки є першим, від шлюбу у подружжя ОСОБА_2 є  неповнолітня донька – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У судовому засіданні позивачка, свій позов підтримала та пояснила, що вже тривалий час, вони з відповідачем подружні стосунки не підтримують, спільне життя з відповідачем не склалося у зв’язку з тим що за період спільного життя вони з відповідачем не розуміли один одного, відповідач ніколи не прислуховувався до її думки, що призвело до розпаду сім’ї. Як зазначила позивачка, шлюбні відносини між ними припинилися, фактично з 1999 року  та з цього часу, мешкають окремо, спільне господарство ними не ведеться, бюджети в них різні. Позивачка строк для примирення просить не надавати. Крім того, позивачка вказала, що їх неповнолітня донька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 мешкає разом з нею, та в подальшому просила суд залишити доньку на її вихованні.

Відповідач позов визнав у повному обсязі та пояснив, що дійсно шлюбні стосунки у них з позивачкою припинились фактично з 1999 року та збереження даного шлюбу є неможливим та просив суд розглянути дану цивільну справу у попередньому судовому засіданні, про що свідчить відповідна письмова заява у матеріалах справи (а.с. 13). Крім цього відповідач просив суд їх неповнолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити на вихованні позивачки.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Положення ст. 109 СК України, передбачають, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушенні їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Стаття 110 СК України, встановлює, що позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним з подружжя.

Згідно до положень ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з подружжя, інтересам їх неповнолітній доньці, що мають істотне значення.

Як встановлено судом, між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2, відділом реєстрації актів громадянського стану Суворовської районної адміністрації виконкому Одеської міської ради народних депутатів, було зареєстровано шлюб, про що у книзі реєстрації шлюбів 21.02.1997 року було зроблено актовий запис за № 112,  відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1  від                  21.02.1997 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах даної цивільної справи (а.с. 6).

Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 видано відділом реєстрації актів громадянського стану Суворовської районної адміністрації виконкому Одеської міської ради народних депутатів 30.05.1997 року (а.с. 8).

Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами по справі шлюбні відносини між позивачем та відповідачкою припинилися, фактично з 1999 року та з цього часу вони мешкають окремо, спільне господарство ними не ведеться, примирення та збереження шлюбу неможливе. Майнового спору між позивачем  та відповідачкою не має, про місце проживання неповнолітньої доньки сторони домовились, та позивачка просила суд, встановити місце проживання доньки з нею.

Крім того, сторони просять суд, строк для примирення не надавати.

          На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 109, 110, 112, 114 СК України, ст.ст. 11, 130, 174, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 (прізвище до шлюбу ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 21 лютого 1997 року,  відділом реєстрації актів громадянського стану Суворовської рай адміністрації виконкому Одеської міськради народних депутатів, про що у книзі реєстрації шлюбів 21.02.1997 року було зроблено актовий запис за № 112,  відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1  від 21. 02.1997 року -  розірвати.

Неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити на виховання  матері ОСОБА_1.

При реєстрації розірвання шлюбу у відділі РАГСу, державне мито в розмірі 17 гривень 00 копійок стягнути з ОСОБА_2.

ОСОБА_1 (прізвище до шлюбу ОСОБА_1) від сплати державного мита – звільнити.

Рішення може бути оскаржене до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі протягом 10 днів з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження через Суворовський районний суд м. Одеси та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.  

          Суддя