Справа № 1-171/09

 В И Р О К                                  

                              І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    07 квітня  2009 р. Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого                                       судді                                                                                                             Гримут В.І.

при секретарі                                                     Тиводар Г.М.

з участю прокурора                                                             Дьолог Я.В.

захисника                                                                                 ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тячів справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, має середню освіту, громадянина України, раніше  судимого вироком Лозовського районного суду, Харківської області від 02.08.1993 року за ст. 81 ч. 3 до позбавлення волі на 3 роки з іспитовим строком на два роки, вироком Близнюківського райсуду від 02.02.1996 року по ст.ст. 140 ч. 3, 81 ч. 3, 42 КК України  на  три роки і три місяці позбавлення волі, вироком Близнюківського райсуду від 21.05.2002 року за ст.ст. 396 ч.1, 185 ч.3,  на сім років позбавлення волі. Постановою Балакліївського райсуду від 16.03.2007 р. його було умовно-достроково звільнено від відбуття покарання на 1 рік 5 місяців та 1 день,  в злочині передбаченому ст. 286 ч. 1 КК України,

                                                        В С Т А Н О В И В:

    15 грудня 2008 р., приблизно о 22-й год.,  підсудний ОСОБА_2 керуючи автомобілем НОМЕР_1, біля будинку  № 1 на вул. Пудчос у  с. Красна, в порушення п.п. 12.1 Правил дорожнього руху не врахував дорожню обстановку, так як дорога була вкрита ожеледдю, та стан транспортного засобу на якому знаходилися літні шини, не вибрав безпечної швидкості, яка б давала можливість постійно контролювати рух, у результаті чого не впорався з керуванням автомобіля та допустив його з’їзд у кювет, де автомобіль перекинувся унаслідок чого пасажир ОСОБА_3 отримала  тілесні ушкодження середньої тяжкості.

     В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2  вину свою визнав повністю. Пояснив, що  критичного дня, біля  22-ї години, він на власному автомобілі підвозив  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з смт. Дубове у с. Лопухово. Рухався  зі швидкістю приблизно  40 - 45 км. год. На виїзді з села Красна на вул. Пудчос, на повороті автомобіль почало заносити на ліве узбіччя, а потім у кювет де він перекинувся на правий бік. Після цього він виліз із автомашини і почав надавати допомогу жінкам. У вчиненому щиро розкаюється просить його суворо не карати.

Розглянувши матеріали кримінальної справи суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена повністю. Крім його визнання це стверджується наступними доказами.

Так показаннями потерпілої ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4  даними ними на досудовому слідстві і оголошеними у судовому засіданні у зв’язку з їхньою неявкою стверджується, що 15.12.2008 року їх підвозив додому в с. Лопухово ОСОБА_2 Виїжджаючи із села Красна неподалік від урочища Пудчос на повороті автомобіль почало заносити і він з’їхав на ліве узбіччя та перекинувся. Після цього їх відвезли в лікарню. До ОСОБА_2 потерпіла ОСОБА_3 немає жодних претензій (а.с. 28 -31).

Також вина ОСОБА_2 підтверджується протоколом огляду місця ДТП, план-схемою до нього та фототаблицями,  з яких вбачається, що місцем пригоди є ділянка дороги по вул. Пудчос біля будинку № 1.  На місці пригоди знаходяться пошкоджений  автомобіль НОМЕР_1 і /а.с.3-15/.

З протоколу огляду автомобіля НОМЕР_1 вбачається, що на ньому пошкоджене заднє лобове скло, розбита ліва фара та права сторона вікон, зігнуте переднє крило відсутнє праве заднє колесо / а.с. 18/.

Актом судового медичного дослідження № 1036 від 16.12.2008 року та висновком експерта № 1054 від 24.12.200 року стверджено, що у ОСОБА_3  мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому хірургічної шийки лівого плечового суглобу та забійної рани зовнішнього носу. Вказані тілесні ушкодження могли виникнути від дії твердих тупих та тупогранних предметів, можливо при ударі лівим плечовим суглобом об виступаючі частини салону легкового автомобіля ВАЗ-2109 при перекиданні його в момент ДТП, і відносяться до групи тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості  / а.с.24, 25, 106/.

Висновком судової автотехнічної експертизи від 26.12.2008 р. № 271/12 стверджено, що умовою виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, є факт невідповідності дій водія ОСОБА_2 вимогам п.п. 1.5, 12.1, 1.10 ПДР /а.с. 108-109/.

Висновком судової автотехнічної експертизи   та фототаблицею до нього від 26.12.2008 р.  № 270/12 стверджено, що рульова та гальмова системи  автомобіля НОМЕР_1  знаходилася у робочому стані  /а.с. 112-116/.

Таким чином, оцінивши у сукупності зібрані судом докази, які не суперечать один одному і повністю узгоджуються між собою, суд приходить до категоричного висновку про винність підсудного ОСОБА_2. Його дії суд кваліфікує за ч.1 ст. 286  КК України по кваліфікуючій ознаці – порушення правил безпеки руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

    Досудовим слідством підсудному ОСОБА_2 крім порушення п.п. 12.1 ПДР було інкриміновано і порушення п.п. 1.5 та 10.1. Суд вважає, що ці пункти з обвинувачення слід виключити, так як вони є загальними і інкриміновані зайво.

Обираючи міру покарання підсудному суд враховує обставини, які пом’якшують покарання: характеризується позитивно, вину свою визнав, відшкодував потерпілій матеріальну та моральну шкоду, проживає у фактичному шлюбі з жінкою, яка має  на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей; а також обставину, яка обтяжує покарання: допустив рецидив злочину.

Враховуючи наведені пом’якшуючі обставини, а також те, що вчинений ОСОБА_2 злочин є необережним і відноситься до злочинів невеликої тяжкості, відсутність до нього претензій з боку потерпілої суд вважає за можливе призначити йому міру покарання з випробуванням.

Тому, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд,

                    З А С У Д И В :

  ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, призначивши йому покарання у вигляді обмеження волі строком на один рік та шість місяців без позбавлення права на керування транспортними засобами.    

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного йому покарання, якщо він протягом одного року  не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов’язки.

Покласти  на засудженого ОСОБА_2 обов’язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи цієї системи про зміну місця проживання або роботи.

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_2 залишити попередній, підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

    Речовий доказ: автомобіль НОМЕР_1  повернути  ОСОБА_2.

    На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Закарпатської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення через Тячівський районний суд.

Головуючий:                                                 Гримут В.І.