Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 11-кп/4809/294/23 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  20.04.2023 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді – ОСОБА_2 ,

суддів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку письмового провадження у м. Кропивницькому Кіровоградської області, апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , на ухвалу Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 07 квітня 2023 року.

Цією ухвалою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, -

продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з 07 квітня 2023 року до 05 червня 2023 року, включно.

ВСТАНОВИЛА:

       Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 07 квітня 2023 року, щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з 07 квітня 2023 року до 05 червня 2023 року, включно.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів. В обґрунтування клопотання прокурор послався на те, що на даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Задовольняючи клопотання прокурора суддя вказав, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачений ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України.

Заявлені підчас досудового розслідування ризики, передбачені у п. п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України переховуватися від суду, п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України незаконно впливати на свідків та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується), не зникли.

Доводи сторони захисту щодо відсутності належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_6   та інші не спростовують встановлених і наведених обставин та ризиків. При цьому питання доведеності обвинувачення має бути вирішено судом під час розгляду кримінального провадження по суті.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції адвокат ОСОБА_5  - захисник обвинуваченого  ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати ухвалу Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 07 квітня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 .

Обґрунтовує свої вимоги тим, що на даний час ОСОБА_6  утримується під вартою на протязі майже 3 років, та його стан здоров`я різко погіршився, останній бажає якнайшвидше встановити істину в даному кримінальному провадженні. 

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Прокурор, обвинувачений та його захисник, клопотань про участь сторін під час розгляду апеляційної скарги не заявляли, тому відповідно до вимог ч. 4 ст. 422-1 КПК України, апеляційний розгляд здійснюється без участі сторін кримінального провадження.

У провадженні Онуфріївського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження №12020120100000059, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 лютого 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України та ч. 1 ст. 309 КК України.

       Згідно матеріалів кримінального провадження, щодо обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, з 07 квітня 2023 року до 05 червня 2023 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До закінчення продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою повинна відповідати вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд першої інстанції повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, не встановлено.

Судовий розгляд кримінального провадження не закінчений з об`єктивних причин.

Ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду,незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, які мали місце на час обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту не змінилися та не відпали.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою сторона захисту суду не надала, і в судовому засіданні їх не встановлено.

Згідно із ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

З метою запобігання вказаних ризиків, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання прокурора та продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, виходячи з положень ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити, обвинуваченому необхідно продовжити строк дії раніше обраного запобіжного заходу – тримання під вартою, строк якого не може перевищувати двох місяців.

Враховуючи наведене, колегія суддів визнає за реальну можливість ухилення ОСОБА_6 від правосуддя у разі зміни на більш м`який, ніж обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, попри визнання ним.

Як під час розгляду справи місцевим судом, так і під час апеляційного розгляду не отримано відомостей, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_6 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Зважаючи на наявність суспільного інтересу, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

З урахуванням наведеного, безпідставними є доводи апеляційної скарги про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо недостатності більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України та забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Посилання в апеляційній скарзі на погіршення стану здоров`я ОСОБА_6 , не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Інших доводів щодо незаконності рішення суду в апеляційній скарзі не наведено.

З огляду на викладене, рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим, ухвалене у відповідності до вимог закону та на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом.

Істотних порушень вимог КПК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді судом першої інстанції питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , які б були безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали, колегією суддів не встановлено.

На підставі викладеного, апеляційна скарга адвоката ОСОБА_5  захисника обвинуваченого  ОСОБА_6 задоволенню не підлягає, а ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 199, 331, 395, 405, 406, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 захисника обвинуваченого ОСОБА_6 – залишити без задоволення.

Ухвалу Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 07 квітня 2023 року, якою стосовно ОСОБА_6 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з 07 квітня 2023 року до 05 червня 2023 року, включно – залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4