СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                      Р І Ш Е Н Н Я

                                             І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19 квітня 2023 року                                                             Справа № 480/1822/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бондаря С.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1822/23 за позовом ОСОБА_1  до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області  про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

                                                  В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 08.02.2023 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із недосягненням пенсійного віку;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах (список №1), у відповідності до п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дня звернення з заявою про призначення пенсії, тобто з 01.02.2023, провести нарахування та здійснити виплату призначеної пенсії.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 виповнилося 48 років. 01.02.2023 вона звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту "а" статті 13 Закону "Про пенсійне забезпечення" № 788-ХІІ в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 2 березня 2015 № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (далі - Закон № 213-VІІІ).

Позивач послалася на те, що набуття нею права на призначення згаданої пенсії підтверджується Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 (далі - Рішення № 1-р/2020, КСУ відповідно), яким зміни до пункту "а" статті 13 Закону №      1788-ХІІ щодо збільшення пенсійного віку, внесені Законом № 213-VІІІ, були визнані неконституційними.

Проте, відповідач відмовив їй у призначенні пільгової пенсії у зв`язку з недосягненням пенсійного віку, посилаючись на те, що згідно із п. 1 ч. 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), позивач матиме право на призначення пенсії з 19.10.2025.

Ухвалою суду від 06.03.2023 відкрито провадження в даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалу суду з позовом відповідач отримав через електронний кабінет 06.03.2023, однак без поважних причин не надав відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після досягнення 47 річного віку, 01.02.2023 звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 08.02.2023 № 184250009237 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки  відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV заявниця не набула необхідного віку для призначення пенсії. Право на пенсійну виплату набуде з 19.10.2025 при досягненні 50 років. При цьому, у вказаному рішенні відповідач зазначає, що за страховий стаж позивача становить - 30 років 06 місяців 13 днів, з них на роботах із шкідливими умовами праці за Списком № 1 -11 років 10 місяців 11 днів.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

3 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 1 частини другої статті 114 такого змісту:

"На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років у жінок і не менше 20 років страхового стажу, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно з пунктом "а" статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники,  зайняті  повний  робочий  день  на  підземних роботах, на роботах  з  особливо  шкідливими  і  особливо  важкими  умовами  праці,  - за списком № 1 виробництв, робіт,  професій,  посад  і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при  стажі  роботи  не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом "а" статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 45 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий - у 50 років.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, вони явно суперечать один одному. У зв`язку з цим Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 при перегляді зразкової справи №360/3611/20 дійшла висновку, що таке регулювання порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

При цьому, Велика Палата Верховного Суду також послалась на правовий висновок, сформульований нею раніше у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56), згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

З матеріалів справи вбачається, що на час звернення із заявою про призначення пенсії Трифонова досягла 47 років та згідно оскаржуваного рішення, відповідачем зараховано до її страхового стажу - 30 років 06 місяців 13 днів та до пільгового стажу за Списком № 1 - 11 років 10 місяців 11 днів.

Тому, відмова пенсійного органу в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням на недосягнення позивачем пенсійного віку, визначеного пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV, є протиправною.

З огляду на вищевикладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у призначенні пенсії від 08.02.2023 № 184250009237 не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим суд доходить висновку про необхідність визнати протиправним та скасувати таке рішення.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах (список №1), у відповідності до п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з часу звернення позивача за її призначенням, тобто з 01.02.2023, провести нарахування та здійснити виплату призначеної пенсії, суд зазначає наступне.

За наявності встановлення факту досягнення особою трьох визначених пунктом "а" статті 13 Закону № 1788 умов (вік, загальний і спеціальний стаж) пенсійний орган зобов`язаний прийняти рішення про призначення такій особі пенсії за віком на пільгових умовах.

Отже, в даному випадку, чинне законодавство не передбачає іншого варіанту поведінки відповідача, крім призначення пенсії.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

ОСОБА_1 досягла 45 років - ІНФОРМАЦІЯ_1 , а з заявою про призначення пенсії звернулася до пенсійного органу 01.02.2023.

Таким чином, оскільки позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії поза межами встановленого ст. 45 Закону №1058-VI тримісячного строку після досягнення пенсійного віку, тому пенсію їй має бути призначено з дня звернення, тобто з 01.02.2023.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 з 01.02.2023, тому позовні вимоги необхідно задовольнити.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, керуючись статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору у розмірі 1073,60 грн., сплачених за квитанцією від 23.02.2023.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

                                                        В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 08.02.2023 № 184250009237 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із недосягненням пенсійного віку.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Саєнка Андрія, 10,м. Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ 22933548) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 з 01.02.2023.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ 22933548).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                                   С.О. Бондар