ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3705/23 Справа № 2-234/05 Суддя у 1-й інстанції - Стрельников О.О. Суддя у 2-й інстанції - Зайцева С. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2023 року                                        місто Дніпро Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер 2-234/05

Номер провадження 22-ц/803/3705/23

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого: Зайцевої С.А.

суддів: Максюти Ж.І., Никифоряка Л.П.

за участю секретаря: Паромової О.О.

учасники справи :

заявник – ОСОБА_1

заінтересовані особи – ОСОБА_2 , Солонянський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі Дніпропетровської області з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Індюкова Тетяна Володимирівна, на ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2023 року головуючого судді Стрельникова О.О. зі складанням повного тексту судового рішення 11 січня 2023 року по цивільній справі за скаргою на бездіяльність державного виконавця,-

В С Т А Н О В И В :

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Ковальової Ю.О. Солонянського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо не проведення перерахунку заборгованості на підставі заяви від 05 грудня 2022 року за виконавчим провадженням № 45054841 та зобов`язати головного державного виконавця Ковальову Ю.О. провести перерахунок заборгованості з моменту подання виконавчого листа на виконання та до досягнення дитиною повноліття, на підставі відомостей, які містяться в матеріалах виконавчого провадження та наданих боржником квитанцій у виконавчому провадженні № 45054841.

Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2023 року у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця – відмовлено. Роз`яснено заявнику право звернення до суду з позовом про визначення заборгованості по аліментам.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Індюкова Т.В., просить скасувати ухвалу суду та передати справу до суду першої інстанції , посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права.

Відзив на апеляційну скаргу не надано. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судове засідання апеляційного суду учасники розгляду не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи (а.с. 72,74-77,80). Від представника заявника адвоката Індюкової Т.В. надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності апелянта та його представника (а.с. 78).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч.2 ст.247 ЦПК України).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону судове рішення не відповідає.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що ст. 195 СК України передбачено, що у випадку незгоди з розміром заборгованості по аліментам, дане питання вирішується в порядку позовного провадження, а не в порядку оскарження бездіяльності державного виконавця.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1  ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі, органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

З досліджених матеріалів справи вбачається,що ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, оскільки на його думку державним виконавцем допущені помилки у розрахунку аліментів, що вплинуло на загальний розмір заборгованості, чим порушено його права, як сторони виконавчого провадження (а.с.1-8).

Згідно зі статтею 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За правилами частин першої та третьої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Порядок визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), передбачений, зокрема, статтею 195 СК України, відповідно до якої заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору – судом.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з частиною восьмою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Частиною першою статті 448 ЦПК України передбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Верховний Суд у постановах від 01 квітня 2020 року у справі № 401/3734/16-ц, від 22 квітня 2020 року у справі № 523/7815/18, від 15 липня 2020 року у справі № 645/5637/15-ц, від 09 вересня 2020 року у справі № 569/1662/18, від 01 жовтня 2020 року у справі № 344/17895/19 дійшов висновку, що спір про визнання незаконними розрахунків державного виконавця щодо заборгованості зі сплати аліментів може розглядатись у порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця.

Отже, суд першої інстанцій дійшов помилкового висновку, що спір у даній справі підлягає вирішенню судом лише у порядку позовного провадження.

Доводи апеляційної скарги є слушними та заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, відповідно до статті 379 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374,379,381,382 ЦПК України, апеляційний суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Індюкова Тетяна Володимирівна, – задовольнити.

Ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2023 року – скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складений 17 квітня 2023 року .

Судді: