КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного судув складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря - ОСОБА_4

прокурора - ОСОБА_5

захисника - ОСОБА_6

обвинуваченого - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в режимі відеоконференції з ДУ «Ізолятор тимчасового тримання ГУНП у м. Києві» апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 23 лютого 2023 року стосовно ОСОБА_7 , -

В С Т А Н О В И Л А:

На розгляді Дарницького районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження №42016000000003900 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.1 ст. 14, п.п. 6, 9, 11, 12, 13 ч.2 ст. 115; ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 366; ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 371; ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 372 КК України.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 23.02.2023 року прийнято рішення тимчасово залишити обвинуваченого ОСОБА_7 в місці попереднього ув`язнення з урахування застосування заходів безпеки, відповідно до постанови слідчого ГПУ від 21.12.2018 року до розгляду кримінального провадження №42016000000003900 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.1 ст. 14, п.п. 6, 9, 11, 12, 13 ч.2 ст. 115; ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 366; ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 371; ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 372 КК України.

На вказану ухвалу захисник ОСОБА_6 , діючи в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 23.02.2023 року та постановити нову ухвалу, якою тимчасово залишити обвинуваченого ОСОБА_7 у слідчому ізоляторі (Державній установі «Київський слідчий ізолятор») до розгляду кримінального провадження №42016000000003900 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.1 ст. 14, п.п. 6, 9, 11, 12, 13 ч.2 ст. 115; ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 366; ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 371; ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 372 КК України.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник посилається на істотне порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону та неповноту судового розгляду та зазначає, що згідно вимог ч.1 ст. 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення» мова йде про можливість в окремих випадках обумовлених потребою у проведенні слідчих дій утримувати осіб в ізоляторах тимчасового тримання, проте кримінальне провадження №42016000000003900перебуває в провадженні суду і ніякі слідчі дії (які вчиняються на стадії досудового розслідування) на даний час не здійснюється. Крім того, згідно ст. 1 вказаного Закону попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується стосовно підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили, однак в даному випадку прокурор звернувся до суду з клопотанням про вирішення судом питань, які виникають під час виконання вироку, який набрав законної сили.

Також вказує, що під час розгляду питань визначених у ст. 537 КПК України та в порядку, передбаченому ст. 539 КПК України, застосуванню підлягають вимоги КВК України, а не Закону України «Про попереднє ув`язнення», а тому відповідно до вимог ст.ст. 11, 90 КВК України у зв`язку з необхідністю здійснення розгляду справи в суді ОСОБА_7 може бути залишений у слідчому ізоляторі, який в даному випадку законодавчо визначений як установа виконання покарань.

Крім того, дана ухвала винесена не уповноваженим складом суду, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки згідно вимог ч.3 ст. 539 КПК України, розгляд клопотання в порядку ст. 537 КПК України здійснюється суддею одноособово, однак всупереч даним вимогам закону, оскаржуване рішення прийняте судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних.

Щодо неповноти судового розгляду апелянт зазначає, що всупереч вимог ч.5 ст. 539 КПК України розгляд клопотання прокурора здійснено без участі представника органу або установи, що здійснює контроль за поведінкою засудженого (ІТТ ГУНП у м. Києві). Важливість присутності в судовому засіданні працівників даної установи полягало у з`ясуванні обставин можливості ІТТ ГУНП у м. Києві забезпечити дотримання режиму відбування покарання та прав засудженого ОСОБА_7 , визначених КВК України, в умовах даної установи, оскільки відповідно до вимог КВК України ІТТ ГУНП у м. Києві не відноситься до установ виконання покарань і не призначена для даних цілей.

Також апелянт звертає увагу, що постанова слідчого (прокурора) ГПУ від 21.12.2018 року у кримінальному провадженні №42016000000003900 не виносилась, оскільки обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні надійшов до Дарницького районного суду м. Києва 11.04.2017 року і з цього часу не перебував у провадженні слідчих (прокурорів), а тому станом на 21.12.2018 року ні слідчий, ні прокурор не мали повноважень застосовувати заходи безпеки та виносити з даного приводу постанову у кримінальному провадженні №42016000000003900.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 на підтримку доводів апеляційної скарги, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали контрольного провадження №1-кп/753/116/23 (справа №753/6650/17), які надійшли з суду першої інстанції та апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як встановив суд першої інстанції, вироком Деснянського районного суду міста Києва від 07.08.2020 року ОСОБА_7 засуджено за ч.2 ст. 369, ч.2 ст. 393, ст. 70 КК України та призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі зі штрафом у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з конфіскацією всього майна.

Ухвалою Київського апеляційного суду м Києва вказаний вирок залишено без зміни і таким чином станом на 29.12.2022 року вказаний вирок Деснянського районного суду м. Києва набрав законної сили.

Під час розгляду кримінального провадження №42016000000003900 стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 прокурор заявив клопотання про тимчасове залишення обвинуваченого в Ізоляторі тимчасового утримання.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд зазначив, що на даний час ОСОБА_7 утримується в умовах Ізолятора тимчасового тримання на підставі постанови слідчого ГПУ про застосування заходів безпеки від 21.12.2018 року, а тому, враховуючи, що в іншому кримінальному провадженні вирок Деснянського районного суду м Києва від 07.08.2020 року стосовно ОСОБА_7 повинен бути приведений до виконання, і останній може бути етапований до виправної колонії для подальшого відбуття призначеного покарання, що унеможливіть забезпечення участі обвинуваченого в судовому засіданні при розгляді Дарницьким районним судом м. Києва даного кримінального провадження за №42016000000003900.

Відповідно до положень п.12 ч.1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішити питання про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв`язку з розглядом справи в суді.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов"язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених п. п. 1, 10 ( в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п"ятої ст. 53 КК України), п. 12 ( у разі, якщо вирішення питання необхідне у зв"язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює).

За приписами ч. 6 ст. 539 КПК України за наслідками розгляду клопотання (подання) суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Переглядаючи оскаржуване рішення суду в межах доводів апеляційної скарги захисника щодо незаконності ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 23. 02. 2023 року, колегія суддів не погоджується з доводами захисника, викладеними в його скарзі, оскільки стосовно ОСОБА_7 на підставі постанови слідчого ГПУ від 21.12.2018 року були застосовані заходи безпеки з підстав зазначених у вказаній постанові з утриманням ОСОБА_7 в умовах Ізолятора тимчасового тримання, а оскільки на розгляді Дарницького районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження №42016000000003900 стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , суд, з метоюзабезпечення участі обвинуваченого в судовому засіданні при розгляді даного кримінального провадження, враховуючи, що вирок Деснянського районного суду м. Києва від 07.08.2020 року стосовно ОСОБА_7 набрав законної сили та підлягає приведенню до виконання, у зв"язку з чим останній може бути етапований до виправної колонії для подальшого відбуття призначеного покарання за вказаним вироком, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про тимчасове залишення засудженого ОСОБА_7 в умовах Ізолятора тимчасового тримання.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що дана ухвала винесена не уповноваженим складом суду, оскільки згідно вимог ч.3 ст. 539 КПК України, розгляд клопотання в порядку ст. 537 КПК України здійснюється суддею одноособово, однак всупереч даним вимогам закону, оскаржуване рішення прийняте судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних, колегія суддів вважає безпідставними, так як розгляд клопотання прокурора здійснювався складом суду, визначеним в порядку ст. 35 КПК України, під час судового розгляду кримінального провадження №42016000000003900 стосовно ОСОБА_7 , і згідно вимог п.4 ч.2 ст. 539 КПК України, у разі вирішення питань, передбачених п.12 ч.1 ст. 537 КПК України, якщо вирішення питання необхідне в зв`язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, а тому не вбачає підстав для скасування ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 23.02.2023 року, про що ставиться питання в апеляційній скарзі захисника.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 23 лютого 2023 року, якою тимчасово залишено обвинуваченого ОСОБА_7 в місці попереднього ув`язнення з урахування застосування заходів безпеки, відповідно до постанови слідчого ГПУ від 21.12.2018 року до розгляду кримінального провадження №42016000000003900 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.1 ст. 14, п.п. 6, 9, 11, 12, 13 ч.2 ст. 115; ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 366; ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 371; ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 372 КК України- без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: __________________ _________________ __________________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3