Справа № 2-а-93
2009 рік копія
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 квітня 2009 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі головуючої судді Романюк Л.І.
при секретарі Пустовіт Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гадячі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Гадяцької районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, –
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Гадяцької районної державної адміністрації, в якому просила:
- визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Гадяцької районної державної адміністрації щодо невиплати їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому, ніж визначено в ст. 15 Закону України " Про державну допомогу сім'ям з дітьми", тобто в розмірі прожиткового мінімуму встановленому для дітей віком до 6 років;
- зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Гадяцької районної державної адміністрації призначити та виплатити їй з 01.07.2007 року допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”;
- та стягнути з місцевого бюджету м. Гадяч, Полтавської області на її користь понесені нею витрати по оплаті судового збору в розмірі 4 гривні 25 коп.
Свої позовні вимоги позивачка мотивувала тим, що знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Управлінням праці та соціального захисту населення Гадяцької районної державної адміністрації їй було призначено щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Посилаючись на те, що зазначена допомога призначена їй у меншому розмірі, ніж встановлено чинним законодавством, позивачка звернулась до суду з позовом про визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії.
У судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги у повному обсязі, просила суд їх задовольнити.
Представники відповідача не визнали позовні вимоги позивачки суду пояснили, що Управління праці та соціального захисту населення Гадяцької райдержадміністрації у своїй діяльності керуються Законами України про Державні бюджети на відповідні роки, Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», Постановою Кабінету Міністрів України №1751 від 27.12.2001 року, якою затверджено «Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми». На виконання положень рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 та від 22.08.2008 року не виділено бюджетних коштів, видатки управління на зазначені виплати здійснюються за рахунок коштів, які формуються на підставі та в межах обсягів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають до задоволення, з наступних підстав.
Так судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження, позивачка ОСОБА_1 має доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно довідки від 2 лютого 2009 року вона знаходиться на обліку у Гадяцькому УСЗН і отримує допомогу по догляду за однією дитиною до досягнення нею трирічного віку.
У відповідності до статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно до п.12 ст.71 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік”, на 2007 рік зупинено дію ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.
Відповідно до абзацу 3 ч.2 ст. 56 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік” на 2007 рік допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”(справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, яким зупинено дію статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення Гадяцької районної державної адміністрації у липні 2007 року повинно було діяти у відповідності до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та призначити позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а не у визначеному ним розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приймаючи рішення про призначення позивачеві допомоги до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому, ніж прожитковий мінімум, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовна вимога про визнання такого рішення протиправним є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
При прийнятті рішення про призначення позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Управління праці та соціального захисту населення Гадяцької районної державної адміністрації повинно було керуватися приписами ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” в редакції, чинній станом на 09.07.2007 року.
З огляду на вищевикладене, суд, дійшов висновку, що з 9.07.2007 року відповідач повинен був призначити та виплачувати позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а тому вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення Гадяцької районної державної адміністрації провести перерахунок та після його проведення виплатити різницю в отриманій та перерахованій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки саме такий порядок (призначення та наступна виплата) передбачений чинним законодавством України і він не дотриманий відповідачем.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.
За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають дітей віком до трьох років, серед яких їм надано право на отримання грошової допомоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
У відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).
Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов’язань перед позивачем.
Крім того, відповідачем в порушення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”.
Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов’язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов’язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.
Відносно розподілу судових витрат колегія суддів зазначає, що оскільки задоволенню підлягають немайнові позовні вимоги, то у відповідності до Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" відшкодуванню за рахунок місцевого бюджету міста Гадяча, підлягає судовий збір у сумі 4 гривні 25 коп., сплачений позивачкою при подачі даного позову до суду.
Керуючись ст.ст. 8-11, 70, 71, 86,159,160,163, ч.4 ст. 167 КАС України, суд –
п о с т а н о в и в :
адміністративний позов, ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Гадяцької районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Гадяцької районної державної адміністрації щодо невиплати ОСОБА_1 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому, ніж визначено в ст. 15 Закону України „ Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, тобто в розмірі прожиткового мінімуму встановленому для дітей віком до 6 років.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Гадяцької районної державної адміністрації призначити та виплатити ОСОБА_1 з 09.07.2007 року допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” в редакції станом на 09.07.2007 року.
Стягнути з місцевого бюджету м. Гадяч, Полтавської області на користь ОСОБА_1 4 грн. 25 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня винесення повного тексту постанови та наступною подачею апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження до суду першої інстанції з одночасним направленням її копії до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду набирає законної сили після спливу строку на подачу заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.
Головуюча: підпис
Копія – вірно
Суддя Гадяцького
районного суду ОСОБА_3