1-46/08

ВИРОК

іменем    України

" 14 " березня 2008 року       Ульяновський районний суд Кіровоградської

області у складі:

        головуючого - судді Панасюка І.В.,

        при секретарі Жученко І.В.,

        з участю прокурора Дульдієра Ю.С.,

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ульяновкі справу про обвинувачення:

        - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.240 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1, являючись директором комунального підприємства Вільхівської сільської ради вчинив незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення -- прісних підземних вод із артезіанської свердловини протягом листопада 2005 року по серпень 2007 року, без дозволу на спеціальне водокористування.

    Злочин скоїв при слідкуючих обставинах.

    ОСОБА_1 будучи директором комунального підприємства Вільхівської сільської ради самовільно, без одержання спеціального дозволу на користування, із артезіанської свердловини яка має глибину близько 40 метрів, розміщеної на території Вільхівської сільської ради, Ульяновського району, протягом листопада 2005 року - серпня 2007 року здійснював незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення прісних підземних вод. Протягом вказаного періоду комунальним підприємством Вільхівської сільської ради було видобуто прісних підземних вод загальним об'ємом 8961 кубічних метрів.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 визнав себе винним повністю та пояснив, що з   01 листопада 2005 року по 16 серпня 2007 року працював директором комунального підприємства Вільхівської сільської ради. На балансі підприємства знаходиться артезіанська свердловина, розміщена на території Вільхівської сільської ради, Ульяновського району. З вказаної свердловини комунальне підприємство здійснювало видобуток

підземної прісної води. Добута вода постачалася на підставі заключених договорів до дитячого садку, школи та жителям села. Дозвіл на спеціальне використання води, паспорт на артезіанську свердловину та ліцензія на забір відсутні, оскільки вказує, що спочатку своєї діяльності він не знав, що такі документи необхідні.

    Оцінюючи в сукупності докази зібрані в порядку ст.299 КПК України суд вину ОСОБА_1 в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.240 КК України доведеною повністю.

    Враховуючи викладене суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 С,В. на «судовому слідстві по ч.1 ст.240 КК України кваліфіковані вірно, оскільки він будучи директором комунального підприємства вчинив незаконне видобування корисних копалин.

    Обираючи підсудному покарання суд враховує ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

    Підсудний    ОСОБА_1    характеризується    позитивно,    має    на приманні двоє неповнолітніх дітей.

    Розкаявся в скоєному, активно сприяв розкриттю злочину.      Вказані обставини суд визнає такими, що пом’якшують покарання. Обставин, що обтяжують покарання - не має. Покарання повинно бути у вигляді штрафу

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

    ОСОБА_1   визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.240 КК України.

    Призначити ОСОБА_1 міру покарання у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (510 гривень).

    До набрання вироком чинності міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

    Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області в строк 15 діб з моменту його проголошення через Ульяновський районний суд.

    Суддя:

Вирок виготовлений суддею в нарадчій кімнаті з допомогою технічних засобів.