У К Р А Ї Н А

Ленінський районний суд міста Севастополя

_____________________________________________________________________________

2а-686/09

Категорія 47

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 квітня 2009 р. Ленінський районний суд м. Севастополя у складі судді Проценко О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як „дитині війни”,  

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1   звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління ПФУ в Ленінському районі м. Севастополя про стягнення недоплаченої щомісячної разової допомоги за 2006-2007 роки. Вимоги свого позову мотивувала тим, що вона має статус дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, положеннями Законів України «Про державний бюджет» за 2006-2007 роки, було зупинено дію Закону України «Про соціальний статус дітей війни» у частині виплати підвищення, проте Рішенням Конституційного Суду України  від 09.07.2007 року положення Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», які звужували її права, визнані такими, що не відповідають Конституції України, але незважаючи не це, відповідачем до даного часу  виплату недоплаченої ній допомоги  не проведено, у зв’язку з чим вона вважає, що її права порушено та просить їх поновити у судовому порядку.

Позивачка до судового засідання не з’явилася, надала до суду заяву про слухання справи у її  відсутність, в якій заявлені вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача УПФУ в Ленінському районі м. Севастополя надала клопотання про розгляд справи у її відсутність, а також заперечення на адміністративний позов, згідно з яким позовні вимоги не визнала у повному обсязі, посилалася на те, що дійсно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої пенсії підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком, є такою, що діє, але дана норма закону не передбачає, яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку здійснюються призначення і виплати підвищення пенсії. Стаття 19 Конституції України передбачає, що  правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно яким ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Одночасно дана норма встановлює, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадовці повинні діяти в межах повноважень і способом, передбаченим законодавством України. Крім того, згідно п.3 Положення про Пенсійний Фонд України основним із завдань ПФУ є ефективне використання коштів ПФУ, за п. 15 Положення ПФУ здійснює свої повноваження безпосередньо через територіальні управління, п. 9 визначено  вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, відповідно до п. 10 Положення кошти використовуються виключно за призначенням та не підлягають вилученню. Бюджет Пенсійного фонду України на 2007 рік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.07р. №513, тобто раніше прийняття рішення Конституційним Судом України  по справі №1-29/2007 від 09.07.07. №6-рп/2007, яким визнано неконституційним призупинення зазначеною соціальної допомоги на 2007 рік. Тому об’єктивно не міг передбачати наступні зміни у порядку дії нормативно-правових актів, будь-які змін у бюджет відносно питань, які розглядаються, не внесено. Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений Законом України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього Закону. Зміни умов та норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюються виключно шляхом внесення змін до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, всі інші закони та нормативні акти застосовуються у частині, яка не суперечить вказаному Закону, проте у даному випадку ніяких змін не внесено. Також звертала увагу суду на пропуск позивачем строку позовної давності на звернення до суду з вимогами за 2006 рік та частину 2007 року, у зв’язку з чим, враховуючи все вище викладене, просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд відповідно до вимог ст. 122 ч. 3 КАС України здійснює судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.      

Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням серії АА № 575 (а.с. 4), а також має статус „ дитина війни”, що підтверджується відповідним штампом у зазначеному посвідченні.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», вона має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, дію зазначеної статті було зупинено у 2006-2007 роках Законами України «Про державний бюджет» на відповідні роки.

Однак, оскільки позивач звернулася до суду з даним позовом лише у листопаді 2008 року, тоді як строк звернення до адміністративного суду відповідно до ст. 99 КАС України з моменту введення його в дію, тобто з вересня 2005 р., встановлений у вигляді одного року, суд вважає за можливе в задоволенні позовних вимог щодо виплати щорічної разової допомоги за 2006 рік та за період з січня по жовтень 2007 р. включно відмовити, у зв’язку з пропуском позивачем строку на звернення до суду та клопотанням про застосування строку позовної давності з боку представника відповідача.

В частині вимог позову за період з листопада по грудень 2007 року суд дійшов до наступного.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п. 12 ст.11 України «Про державний бюджет України», яким зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 ЗУ «Про держбюджет України на 2007 рік». Згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання, яке виплачується замість пенсії виплачуться особам, які є інвалідами, окрім тих, на яких розповсюджується дія Закону «Про соціальний захист ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Тобто, Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Як зазначив Конституційний Суд України, це суперечить вимогам статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якою державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними. Звуження змісту та обсягу конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (ст. 48 Конституції України (254к/96-ВР) шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається.

Відповідно ст. 152 Конституції України ухвалення рішення Конституційним Судом України про визнання неконституційними законів, інших правових актів або їх окремих положень зумовлює втрату ними чинності з дня ухвалення рішення, рішення Конституційного Суду є обов’язковим до виконання на території України, та має преюдиціальне значення.  

Як встановлено з матеріалів справи, виплата зазначеної вище соціальної щомісячної допомоги протягом 2007 року позивачці не здійснювалася, у зв’язку з чим вона просить стягнути  розмір недоплати у судовому порядку.

Враховуючи, що правові положення, які передбачають підвищення пенсії дітям війни на 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинними, і позивач, яка має статус «дитини війни» має право на її отримання, суд вважає, що Управління Пенсійного фонду України в  Ленінському районі м. Севастополя не мало правових підстав відмовити ОСОБА_1  у проведенні перерахунку пенсії відповідно до норм ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а посилання відповідача на те, що зазначені норми не передбачають за рахунок яких коштів та з яких джерел здійснюються виплати є безпідставними, оскільки ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що ці виплати здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Суд також не може прийняти до уваги доводи представника відповідача, викладені у запереченні, щодо відсутності механізму нарахування виплат вказаній категорії громадян соціальних гарантій, оскільки відповідно до положень Конституції України за відсутності закону, регулюючого дані правовідносини, повинен застосовувати закон, регулюючий подібні правовідносини.  

Відповідно до частини 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006р. „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 1 квітня та з 1 жовтня застосовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на один відсоток.

Згідно з абз. 5 ч. 1 ст. 62 Закону України від 19.12.2006р. „Про Державний бюджет України на 2007 рік” розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, становить з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн.  

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 11 КАС України суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та зобов’язати відповідача здійснити позивачу нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з врахуванням її підвищення на 1%.

О скільки позивачка звернулася до суду з даним позовом лише у листопаді 2008 року, а представником відповідача заявлене клопотання про відмову у задоволенні адміністративного позову у зв’язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд застосовує ст. 100 КАС України та задовольняє позов частково, здійснюючи перерахунок за період з листопада по грудень 2007 р. включно, Приймаючи таке рішення, суд виходив з того, що будь-яких доказів, які б підтвердили поважність причин пропущення строку звернення до адміністративного суду позивачкою не представлено, суд також звертає увагу на те, що інформація стосовно розмірів та порядку виплат державної соціальної допомоги категорії осіб, до яких вона відноситься, публікувалася у засобах масової інформації, була загальнодоступною, у зв’язку з чим позивачка мала можливість дізнатися про порушення свого права та звернутися з привожу його захисту до суду.  

Враховуючи, що позивачка звернулася до суду у листопаді 2008 року (а.с. 2), на її користь підлягає стягненню підвищення до пенсії, як „дитині війни„ за період з листопада по грудень 2007 р. включно в сумі 249, 07 грн., згідно наступного розрахунку: (411 + 411 х 1%) х 2 міс. х 30 % = 249, 07 грн.

На підставі ст. 152 Конституції України, ст.ст. 5, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року із наступними змінами та доповненнями, ст. 62 Закону України від 19.12.2006 р. „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 року, рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 у справі №1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), керуючись ст.ст. 71, 99, 100, 160 – 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію відповідно до вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з листопада 2007 р. по 31 грудня 2007 року в сумі 249, 07 грн.  

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суму судового збору  в розмірі 3,40 грн.      

Постанова суду може бути оскаржена. Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом десяти днів до Ленінського районного суду м. Севастополя. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Ленінський районний суд м. Севастополя.

Суддя  –  підпис

Копія є вірною

Суддя Ленінського районного

суду м. Севастополя                                                         О.І. Проценко