Справа № 22-ц- 2638 / 2009 р. Головуючий: 1 інстанції
Аркатова К.В.
Категорія: стягнення боргу Доповідач: Трішкова І.Ю.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2009 року м. Харків
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Трішкової І.Ю., Борової С.А.,
при секретарі - Лосєвій К.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника закритого акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” на ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 17 лютого 2009 року по заяві закритого акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И Л А:
ЗАТ «Приватбанк» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитом , заборгованості по відсоткам за користування кредитом, пені за несвоєчасність виконання зобов'язання, судового штрафу ( фіксована сума і процент) всього в сумі 5475,23 грн.
Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 17 лютого 2009 року в прийнятті вищевказаної заяви відмовлено в зв'язку з тим, що із заяви та доданих до неї документів вбачається спір про право.
В апеляційній скарзі представник ЗАТ “Приватбанк” просить скасувати наведену вище ухвалу районного суду, як необґрунтовану, та передати питання про прийняття його заяви про видачу судового наказу на розгляд по суті до суду першої інстанції.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія не знаходить підстав для її задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо заявлена вимога, за якою не може бути видано судовий наказ, чи з заяви і поданих документів вбачається спір про право.
Як свідчать матеріали справи, заявник ЗАТ «Приватбанк» звернувся до суду з вимогою про стягнення з Кольченко шляхом видачі судового наказу кредитної заборгованості з відповідними процентами, надавши при цьому докази на підтвердження укладеного між сторонами кредитного договору та виконаний представником заявника розрахунок суми, яка на його думку, підлягає стягненню з боржника.
При цьому, як вбачається з матеріалів, боржник з наданим заявником розрахунком не ознайомлений, вказаний розрахунок з ним не узгоджувався й будь-якого свого особистого ставлення до цього розрахунку боржником не виказувалося.
За таких обставин судова колегія вважає, що суддя районного суду обґрунтовано відмовив заявникові в прийнятті його заяви про видачу судового наказу, оскільки в даному випадку вимога заявника про стягнення з боржника грошових коштів, в тому числі й заборгованості по процентам за користування кредитом, пені та штрафу хоча й ґрунтується на правочині, вчиненому в письмовій формі, однак не є безспірною і не може вирішуватися виданням судового наказу без встановлення обставин, що мають істотне значення, шляхом дослідження необхідних доказів з урахуванням відповідних пояснень сторін по справі на загальних підставах, тобто в позовному провадженні.
Таким чином, на підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 312-315, 319 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника закритого акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” - відхилити.
Ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 17 лютого 2009 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: