Білогірський районний суд Хмельницької області 30200 Хмельницька обл., смт Білогр’я, вул. Шевченка, 42, inbox@bg.km.court.gov.ua, ОСОБА_1.(факс) 038 41 2 1444
Справа № 669/912/13-ц
Провадження № 2/669/287/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2013 року смт.Білогір'я
Білогірський районний суд Хмельницької області
в складі:
головуючого - судді Герасимчук Н.П.,
при секретарі Дмитришиній В.В.,
з участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому в судовому засіданні в смт Білогір'я цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (надалі позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат по справі, в якому вказано, що 18.11.2006 року товариством з обмеженою відповідальністю комерційний банк “ПриватБанк” та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № DNH4KP52830025 згідно якого йому надано кредит в розмірі 2401,48 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25.08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати процентів за його користування просив суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором в розмірі 27986,82 грн. згідно доданого до позовної заяви розрахунку, а також судові витрати по справі.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач, належним чином та своєчасно повідомлений про дату розгляду справи в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Суд розглядає справи без участі відповідача, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 18.11.2006 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № DNH4KP52830025, згідно якого останньому надано строковий споживчий кредит в розмірі 2401,48 грн. на строк 24 місяців по 18.11.2008 року включно, з умовами сплати відсотків за його користування в розмірі 2.09% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту. ОСОБА_2 зобов'язався здійснити повернення кредиту, сплатити відсотки, в обумовлених у Заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам (далі - Умов) строки, а також сплачувати комісію, яка зазначена в Умовах.
Із заяви та доданих Умов вбачається, що кредит наданий на споживчі цілі.
Відповідно до Умов Договір складається із Заяви та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам.
При зверненні до суду з позовом позивачем додані «Условия и правила предоставления банковских услуг» (а.с. 8-26). Вказаний документ складений без дати його укладення та підпису позичальника, а в пункті 1 «Общие положения» цього документу є посилання на ліцензію НБУ № 22 від 29 липня 2009 року дає підстави суду вважати, що він складений не раніше 29 липня 2009 року і жодним чином не може стосуватися кредитного договору між позивачем та відповідачем, який був укладений ще 18.11.2006 року. Таким чином положення вказаних умов не можуть бути застосовані до кредитного договору № DNH4KP52830025 між позивачем та відповідачем.
На виконання ухвали Білогірського районного суду Хмельницької області від 07 08.2013 року про залишення позовної заяви без руху, позивачем подано оновлену позовну заяву про стягнення кредитного боргу та надано завірені банком Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт).
При цьому із оглянутих в судовому засіданні матеріалів цивільної справи № 2-н-4/09, копії окремих документів якої є в матеріалах справи (а.с.а.с.81- 98), судом встановлено, що ще 05 лютого 2009 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» скористався правом дострокової вимоги повернення боргу та звернувся до Білогірського районного суду Хмельницької області про видачу судового наказу про стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 18.11.2006 року № DNH4KP52830025.
Судовим наказом Білогірського районного суду Хмельницької області від 05.02.2009 року № 2-н-4/09 з відповідача ОСОБА_2 стягнуто заборгованість за кредитом в сумі 6246,51 грн. в тому числі: 2401.48 грн. гривень заборгованості за кредитом, 2281,14 грн., заборгованості по відсотках, 285,55 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов’язань та сплачені при подачі заяви судові витрати в сумі 46,23 грн. в тому числі судовий збір в сумі 31,23 грн., витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 15 грн.
Звертаючись до суду з заявою про видачу судового наказу 04.02.2009 року позивачем до заяви DNH4KP52830025 додані Умови надання споживчого кредиту фізичним особам, (а не Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Рострочка»)(Стандарт), які додані до уточнених позовних вимог на виконання ухвали суду. Текст вказаних Умов відмінний як від Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Рострочка»)(Стандарт) так і від «Условий и правил предоставления банковских услуг», доданих до позовної заяви.
Із тексту Заяви позивальника DNH4KP52830025 про надання кредиту вбачається, що позичальник погоджувався на отримання кредиту на умовах вказаних у Заяві та Умовах про надання споживчого кредиту фізичним особам (а.с.84-86).
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні, на не надані представником позивача в судовому засіданні, належні докази того, що після укладення кредитного договору 18.11.2006 року між кредитором та позичальником укладалися інші правочини на зміну Умов, суд приймає до уваги та визнає як належний доказ те, що при укладенні кредитного договору 18.11.2006 DNH4KP52830025 сторони уклали договір на умовах вказаних у Заяві позичальника № DNH4KP52830025 та на Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам, умовами якого сторони не передбачили іншого, відмінного від встановленого Законом, строку позовної давності для захисту порушеного права.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Згідно 1 ст. 253 цього ж Кодексу перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до Заяви позичальника № DNH4KP52830025 від 18.11.2006 року кредит ОСОБА_2 наданий цієї дати строком на 24 місяці по 18.11.2008 року.
Таким чином у кредитному договорі строк виконання зобов'язання чітко визначений – з 18.11.2006 року по 18.11.2008 року включно. І строком повного погашення кредиту є 18.11.2008 року.
За таких обставин у позивача виникло право пред'явити вимогу до боржника протягом наступних трьох років, починаючи з 18.11.2008 року або достроково, відповідно до п.3.3 Умов.
Таку вимогу до відповідача позивач пред'явив 04.02.2009 року, звернувшись до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором станом на 09.12.2008 року.
Відповідно до ч.2 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
З викладеного випливає, що для позивача перервався строк позовної давності щодо вимог, що виникли внаслідок невиконання умов договору після винесення судового наказу, враховуючи, що кредитний договір не був розірваний. З 03.03.2009 року (дата набрання чинності судового наказу) перебіг позовної давності щодо вказаних вимог почав текти заново, проте і цей строк закінчився 03.03.2012 року.
Позивач пред'явив позов лише 06.08.2013 року, тобто вже після спливу встановленого ст. 257 ЦК України строку. Поновити строк не просив, поважних причин пропуску строку не вказав.
З метою забезпечення правильного й однакового застосування судами законодавства, що регулює кредитні правовідносини, Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних у п. 31 Постанови від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснив судам, що враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Згідно ч.4 ст. 267 УК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові.
Також суд вважає необґрунтованим звернення позивача про стягнення вказаних сум заборгованості при наявності не скасованого судового наказу Білогірського районного суду Хмельницької області від 05.02.2009 року № 2-н-4/09 про стягнення з відповідача ОСОБА_2 основної суми боргу за кредитом (тіла кредиту) в сумі 2401.48 грн. та неустойки станом на 09.12.2008 року, оскільки застосування до боржника подвійної цивільно-правової відповідальності одного й того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобов’язання, суперечить положенням ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України, відповідно до яких ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 253, 257, 264 Цивільного кодексу України, ст.ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» в задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області через Білогірський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а відповідачем – протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Н. П. Герасимчук