13.12.10 ,

Апеляційний суд Херсонської області

м. Херсон, вул. 295 Херсонської стрілецької дивізії, 1а, 73000, (0552) 45-47-78

Справа №-11611/2010р.

Категорія: 58

Головуючий в 1-й інстанції

ОСОБА_1

Доповідач - Вадзінський П.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010року грудня місяця 13 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Капітан I.A.

Суддів: Вадзінського П.О.,

ОСОБА_2

при секретарі - Перевознік В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Голопристанського району Херсонської області на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 1 вересня 2009 року в справі за заявою ОСОБА_3 Бан, зацікавлена особа ВГІРФО УМВС України в Херсонській області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

встановила:

У серпні 2009 року ОСОБА_3 Бан звернувся до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання його батьків на території України до 24.08.1991 року, зазначаючи, що у відповідності до Міжурядової угоди про направлення та прийняття в’єтнамських громадян на професійне навчання й роботу на підприємствах й організаціях СРСР від 02.04.1981 року, батьки заявника ОСОБА_3 Бао та Фам Тхі Ньунг з 1988-1989 по 1992-1993рр. працювали на Херсонському комбайновому заводі та Херсонському бавовняному комбінаті відповідно. Після закінчення строку Міжурядової угоди та звільнення з вищевказаних підприємств його батьки залишилися проживати в м. Херсоні. В 2001 році вони виїхали до В’єтнаму, а він залишився проживати на території України в м.Херсоні. Встановлення факту проживання батьків на територій України необхідно йому для отримання громадянства за територіальною ознакою, згідно ст.8 Закону України «Про громадянство України».

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 01 вересня 2009 року заяву про встановлення факту, що має юридичне значення задоволено. Встановлено факт постійного проживання батьків заявника ОСОБА_3 Бан та Фам Тхі Ньунг до 24.08.1991 року на території України.

Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор Голопристанського району Херсонської області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, просив його скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 Бан.

В судовому засіданні в апеляційної інстанції апелянт підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що заявнику ОСОБА_3 Бан факт постійного проживання його батьків на території України до 24.08.1991 року необхідно встановити для набуття громадянства України за територіальним походженням.

Уч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство України», яка регламентує набуття громадянства України за територіальним походженням, зазначено, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама, чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх або під час їх постійного проживання до складу Народної Республіки Західноукраїнської Народної Української Держави, Української Соціалістичної Республіки, Закарпатської України, Української Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов’язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.

Колегія суддів вважає, що задовольняючи заяву ОСОБА_3 Бан, суд першої інстанції не врахував вищезазначених норм матеріального права та наданих заявником доказів.

Так, із копій паспорту та свідоцтва про народження заявника вбачається, що ОСОБА_3 Бан народився на території Соціалістичної Республіки В’єтнам, є громадянином цієї держави.

На думку колегії заявником не. надано доказів на підтвердження того, що він на законних підставах постійно проживав на території України з 1988 року.

Проживання на території України на законних підставах згідно зі ст.1 Закону України «Про громадянство» - це проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні.

Із матеріалів справи вбачається, що батьки заявника знаходилися на території України відповідно до Угоди між Урядом СРСР та Урядом Соціалістичної Республіки В’єтнам про направлення та прийняття в’єтнамських громадян на професійне навчання та роботу, на підприємствах і в організаціях СРСР від 02 квітня 1981 року, а тому проживали на території України тимчасово на період роботи та після завершення мали повернутися до В’єтнаму. Однак повернулися вони до В’єтнаму лише в 2001 році, а тому, до часу виїзду перебували на території України без законних підстав.

Також, при вирішенні питання про обґрунтованість заявленої вимоги суду, крім перевірки та встановлення факту постійного проживання особи на території України станом на 24.08.1991 року, необхідно встановити той факт, що заявник подав до компетентного органу зобов’язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянство (підданство) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України (абзац 12 ст.1 Закону України «Про громадянство України» ).

Заявник не надав суду належних доказів про те що він звернувся до органів МВС за місцем проживання з відповідною заявою зобов’язанням про припинення громадянства В’єтнаму і суд зазначену обставину при розгляді даної справи не досліджував і не встановив, а тому його висновки про те що факт проживання заявника на території України має для нього юридичне значення і про те що цей факт у зазначений заявником період часу підлягає встановленню судом є передчасним.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені заяви з наведених вище підстав.

На підставі викладеного, ст.8 Закону України «Про громадянство України», керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Голопристанського району Херсонської області задовольнити.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 01 вересня 2009 року скасувати і ухвалити нове.

Відмовити ОСОБА_3 Бан у задоволенні заяви про встановлення факту постійного проживання його батьків на території України до 24.08.1991 року.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді:

Згідно з оригіналом: суддя