Справа № 1-48

                                                                                                                                14 травня 2009р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня     2009року       Радивилівський районний суд Рівненської області

в складі:

головуючого                 Кохно В.І.

при секретарі                Гуменюк Г.В.

за участю прокурора   Дейнеки Р.М.

підсудної                      ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Радивилів справу по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженка та мешканка с.Острів, Радивилівського району, Рівненської області, українка, громадянка України, з середньою-спеціальною освітою, заміжня, на утриманні неповнолітніх дітей не має, працююча завідуючою Рідківською сільською амбулаторією, не судимої, за ст.ст.366 ч.1, 358 ч.3  КК України,

                    встановив:

Підсудна ОСОБА_1, працюючи на посаді акушера Рідківської сільської амбулаторії Радивилівського району, протягом січня-лютого 2009року в с.Рідків виконуючи обов»язки завідуючої амбулаторії, являючись службовою особою, оскільки наділена організаційно-розпорядчими обов»язками щодо керівництва амбулаторією, здійснюючи облік робочого часу працівників амбулаторії – ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, без будь-яких відповідних наказів відділу охорони здоров»я Радивилівської РДА, в порушення ч.2 ст.30 ЗУ «Про оплату праці», вносила до офіційних документів – табелів обліку використання робочого часу за січень та лютий 2009року, форма яких передбачена Наказом Міністерства статистики України від 09.10.1995року «Про затвердження типових форм первинного обліку», завідомо неправдиві відомості, зазначаючи облік робочого часу цих працівників в розмірі 4 години, хоча роботи виконувались протягом повного робочого дня.

В кінці січня та лютого 2009року ОСОБА_1 подавала завідомо підроблені документи – табелі обліку використання робочого часу працівників Рідківської сільської амбулаторії за січень та лютий 2009року до Рідківської сільської ради з метою нарахування заробітної плати вказаним працівникам. В результаті чого ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не донараховано заробітної плати (та відрахувань до загальнообов»язкових фондів) за вказаний період на загальну суму 1352грн.13коп., чим заподіяно майнової шкоди: ОСОБА_2 в розмірі -520грн.38коп., ОСОБА_3 в розмірі – 405грн.15коп., ОСОБА_4 в розмірі – 426грн.06коп.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 винною себе визнала повністю, щиро розкаялася і підтвердила обставини вчинення злочину, викладені в обвинувальному висновку.

Відповідно до ст.299 КПК України суд за клопотанням учасників судового розгляду, визнавши не доцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з”ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз”яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд вважає вину підсудної ОСОБА_1. доведеною, і кваліфікує її дії як органи досудового слідства за ч.1 ст.366 КК України, як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, та за ч.3 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

При призначенні покарання підсудній суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, ненастання тяжких наслідків, дані про особу винної, позитивну характеристику з місця проживання, та обставини,  які пом»якшують та обтяжують покарання.

Обставини, що пом”якшують покарання підсудної судом визнано – щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання підсудної судом не встановлено.

Враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості  вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом”якшують  та обтяжують покарання  суд знаходить, що ОСОБА_1 має бути призначене покарання  необхідне і достатнє для їй виправлення та попередження нових злочинів у виді обмеження волі зі звільненням від покарання з випробуванням.

По справі цивільний позов не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

                    засудив:

ОСОБА_1  визнати винною за ч.1 ст.366, ч.3 ст.358  КК України і призначити їй покарання: за  ч.1 ст.366 КК України  - 1 (один ) рік обмеження волі з позбавленням права обіймати керівні посади строком на 1 (один) рік; за ч.3 ст.358 КК України  - 1 (один ) рік обмеження волі .

На підставі ст.70 КК України за сукупністю вчинених злочинів остаточне покарання призначити ОСОБА_1 шляхом повного складання призначених покарань 2 (два) роки обмеження волі  з позбавленням права обіймати керівні посади строком на 1 (один) рік.    

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від призначеного основного покарання звільнити з випробуванням протягом іспитового строку в два роки, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов”язки.

На підставі ст..76 ч.1 п.2,3 КК України на ОСОБА_1 покласти обов»язки, не виїзджати  за межі України  на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи;  повідомляти органи  кримінально-виконавчої системи про зміну місця роботи, проживання або навчання.                

 Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити попередню – зобов»язання.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області протягом п”ятнадцяти діб з  моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з дня отримання копії вироку, шляхом подачі апеляції через Радивилівський районний суд.

Головуючий:                                                                            Кохно В.І.