ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
13.02.07р. | Справа № А16/210-06(А8/336-06) |
За позовом Корпорації "Науково-виробнича інвестиційна група "Інтерпайп", м. Дніпропетровськ
до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Дніпропетровськ
про визнання нечинним рішення від 09.06.2006р. №139
Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.
Секретар судового засідання МАТЕВОСЯН А.М.
Представники:
від позивача: Любиненко І.В. - представник, дов. від 13.09.06р.;
від відповідача: Синявська О.О.. - головний спеціаліст - юрист, дов. від 22.11.2006р. №07-04/6143;
CУТЬ СПОРУ:
Позивач просить визнати нечинним рішення відповідача від 09.06.2006р. №139.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що: - 28.07.06р. позивачем було отримано рішення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.07.06р. №05-31-1606, відповідно до якого залишено без змін рішення відповідача від 09.06.06р. №139, яким позивачу донараховано страхових внесків на суму 583 грн. 44 коп. та накладено штраф за несвоєчасну сплату страхових внесків у розмірі 14 960 грн. 00 коп.; - зазначені рішення прийняті на підставі висновків акту перевірки від 30.05.2006р., які позивач вважає необґрунтованими, такими що не відповідають вимогам чинного законодавства України, відповідно і рішення, яке було винесене відповідачем 09.06.06р. є неправомірно винесеним і повинно бути скасовано.
Відповідач у відзиві на позов (вх.№16315 від 28.09.2006р.) позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що: - спірне рішення було винесено за результатами перевірки підприємства позивача на підставі акту перевірки від 30.05.2006р.; - для перевірки були пред'явлені договори з Константинівським Я.Н. від 01.11.2001р. №1967/2001 та від 03.01.2005р. №1141/2005; в ході перевірки було встановлено заниження фонду оплати праці на суму 14960 грн. 00 коп. та донараховано страхових внесків на суму 583 грн. 44 коп., а також встановлено, що угоди з Константинівським Я.Н. мають ознаки трудових, роботи, обумовлені договорами, фактично є роботами, що виконуються на підставі трудового договору та мали бути оформлені відповідно до вимог трудового законодавства; - зазначені рішення були прийняті на підставі висновків акту відповідача від 30.05.06р.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
- 22-23 травня та 30 травня 2006р. відповідачем - Дніпропетровським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі –Фонд) було проведено додаткову перевірку позивача –Корпорацію “Науково-виробнича інвестиційна група “Інтерпайп”, за результатами якої складено акт від 30.05.2006р.;
- вказаною перевіркою було встановлено, що: - фонд оплати праці занижено в цілому за перевіряємий період на 14 960 грн. 00 коп. і складається з суми оплати праці Константинівського Я.Н., прийнятого на роботу по договору від 01.11.2001р. №1967/2001 строком дії до 31.12.2004р. та договору від 03.01.2005р. №1141/2005 строком дії до 31.12.2005р.; - всього за вказаними договорами Константинівському Я.Н. в перевіряємому періоді було нараховано 391 667 грн. 00 коп.; - ця сума була обкладена податком з доходів фізичних осіб, нараховані внески до Пенсійного Фонду України, а страхові внески до Фонду не були нараховані та не утримані на підставі означення страхувальником цих договорів як цивільно-правових; - у зв’язку з тим, що договори, укладені з Констянтинівським Я.Н. мають ознаки трудового договору, тому ці виплати відносяться до фонду оплати праці, на який необхідно нараховувати страхові внески до Фонду, тому необхідно донарахувати страхові внески у сумі 583 грн. 44 коп.
- на підставі вказаного акту відповідачем прийнято рішення від 09.06.2006р. №139 „Про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, згідно якого позивачу донараховано страхові внески у сумі 583 грн. 44 коп., а також накладено на позивача штраф у сумі 14 960 грн. 00 коп.;
- відповідно до чинного законодавства акт державного чи іншого органу –це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин;
- підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт; обов’язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації –позивача у справі;
- відповідно до пункту 2 частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" страхувальник зобов’язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески;
- позивач вважає донарахування відповідачем згідно рішення від 09.06.2006р. №139 страхових внесків у сумі 583 грн. 44 коп. та застосування до нього штрафу у розмірі 14 960 грн. 00коп. необґрунтованим та неправомірним; відповідач проти цього заперечує.
Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного:
- правові, організаційні та фінансові основи загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв’язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей, визначає відповідно до Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування –Закон України від 18.01.2001р. №2240-III “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою та витратами, зумовленими народженням та похованням” (надалі –Закон);
- матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом;
- згідно із статтею 8 Закону спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду в порядку, встановленому статутом Фонду, та у судовому порядку;
- відповідно до статті 22 Закону платниками страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи; страхувальники –юридичні та фізичні особи, набувають статусу платників страхових внесків до Фонду з дня їх реєстрації у виконавчих дирекціях відділень Фонду;
- стаття 2 Закону встановлює, що: - застрахована особа –це найманий працівник, а у випадках, передбачених цим Законом також інші особи, на користь яких здійснюється загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; - страхувальник –це роботодавець для осіб, зазначених у частині першій статті 6 Закону, а також це особи, зазначені у частинах другій та третій статті 6 Закону; - роботодавець–це власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників; власник розташованих в Україні іноземних підприємства, установи, організації, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; - найманий працівник –це фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи;
- відповідно до частини 1 статті 6 Закону загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, підлягають: - особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах; - члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів, а згідно із частиною 3 статті 6 цього Закону особи, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до діючого законодавства;
- статтею 21 Кодексу законів про працю встановлено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін;
- отже, за трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи за конкретною кваліфікацією, професією, посадою; працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації, тощо;
- за цивільно-правовим договором, укладеним між власником і фізичною особою, остання зобов’язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально-визначену роботу; виконавець за цивільно-правовим договором, в порівнянні з працівником за трудовим договором, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує свою роботу ; за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, які визначають після закінчення робіт і оформлюють актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться оплата виконаних робіт (послуг);
- як вбачається із матеріалів справи прийом на роботу Константинівського Я.Н. позивачем не здійснювався, а згідно договорів, укладених між позивачем та Константіновським Я. Н., від 01.11.2001р. №1967/2001 та від 03.01.2005р. №П 1141/2005 останнім надавалися позивачу певні послуги, які позивач повинен був оплатити на умовах, встановлених цими договорами;
- отже, зазначені договори є договорами про надання послуг, тобто цивільно-правовими, а Константинівський Я.Н. відноситься до осіб, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до частини 3 статті 6 Закону може добровільно застрахуватися та самостійно сплачувати страхові внески до Фонду;
- отже, вищезазначене спростовує заперечення відповідача.
З урахуванням викладеного позовні вимоги обґрунтовані, доведені матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 94, 161-163, 167, 186, 254, пунктом 6 розділом VІІ Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати нечинним рішення виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 09.06.2006р. №139 „Про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” сум фінансових (штрафних) санкцій неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.
Стягнути з бюджету в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (49 000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 93; п/р 37176002006590 в УДКУ в Дніпропетровської області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 21929415) на користь Корпорації “Науково-виробничої інвестиційної групи „Інтерпайп” ( 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Писаржевського, 1-А; п/р 260083004081 в АБ “Кредит-Дніпро”, МФО 305749, код ЕДРПОУ 23941834) 3 грн.40 коп. –витрати по сплаті судового збору.
Постанова може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України
Постанова набирає законної сили у відповідності із статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО
Дата складання постанови у повному обсязі – 25.02.2007р.