А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д
З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
_________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Апеляційний суд Закарпатської області в складі :
головуючого - судді - Вотьканича Ф.А.,
суддів - Стана І.В., Симаченко Л.І.,
за участю прокурора - Кураха Ю.М.,
захисника - адвоката ОСОБА_1 та підсудного ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні 18 березня 2009 року в м. Ужгороді кримінальну справу за апеляцією, яку подав помічник прокурора м. Ужгорода, що приймав участь у розгляді справи на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 12 січня 2009 року.
Цією постановою кримінальна справа про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, гр. України, з вищою освітою, не одруженого, працює водієм таксі служби «Ужгородське таксі», не судимого,
за ч. 2 ст. 286 КК України повернута прокурору Закарпатської області для організації проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишено попередній - підписка про невиїзд.
Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину за таких обставин.
28 листопада 2006 року приблизно о 20 - й годині ОСОБА_2, не маючи достатніх навиків та досвіду, керуючи транспортним засобом автомобілем марки «ВАЗ - 2107« реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 й рухаючись зі швидкістю приблизно 40 - 55 км. в час по вул. Заньковецької в напрямку пр. Свободи в м. Ужгороді не забезпечив безпеку руху й грубо порушив вимоги п. п. 1.3, 1.4 , 1.5, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху, згідно яких :
- учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а також бути взаємно ввічливими ( п. 1.3 ПДР ) ;
- кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила ( п. 1.4 ПДР ) ;
- дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків ( п. 1.5 ПДР ) ;
- терміни й визначення в ПДР України в яких зазначено і вимагається від водіїв їх дотримуватись та враховувати під час руху ( п. 1.10 ПДР ) ;
- під час вибору в установлених межах безпечної швидкості водій повинен враховувати дорожню обстановку … і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух ( п. 12.1 ПДР ) ;
- у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди ( п. 12.3 ПДР ), а також не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу й навпроти будинку № 7 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3, що перетинав проїжджу частину дороги. В зв'язку з допущеним наїздом ОСОБА_3 заподіяно тяжке тілесне ушкодження.
У постанові суду вказується про те, що органом досудового слідства допущена неповнота, яка не може бути усунута в судовому засіданні й можливості усунення якої не вичерпані. Зокрема, органу досудового слідства пропонується встановити очевидців події, яка мала місце 28 листопада 2006 року приблизно о 20 - й годині по вул. Заньковецької в м. Ужгороді, а в разі встановлення допитати їх. Прийняти рішення у відповідності до вимог закону. Тому, кримінальна справа направлена на додаткове розслідування.
В апеляції помічник прокурора м. Ужгорода, що приймав участь у розгляді справи вказує про те, що постанова суду є незаконною. Посилається на те, що органом досудового слідства встановлювались всі можливі очевидці дорожньо- транспортної пригоди, проведені по справі експертизи. Прокурор також вказує про те, що у випадку, якщо суд прийде до переконання про необхідність перевірки даних отриманих під час досудового слідства, він вправі викликати нових свідків, провести експертизи, в тому числі шляхом дачі окремого доручення в порядку ст. 315-1 КПК України. Окрім цього, в апеляції вказується про те, що судом першої інстанції не досліджені докази зібрані органом досудового слідства в підтвердження пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення. Просить постанову суду скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі.
Підсудним ОСОБА_2, його захисником адвокатом ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_3 апеляція на постанову не подавалась.
Заслухавши доповідь судді про суть постанови, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення прокурора, який підтримав викладені в апеляції доводи, пояснення підсудного ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_1, які вважали постанову місцевого суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляції, колегія суддів приходить до переконання, що постанова судді підлягає до скасування з таких підстав.
Відповідно до ст. 281 КПК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування", повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні шляхом більш ретельних і повних допитів підсудних, потерпілих, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, у тому числі перевірки нових даних про обставини, які мають значення для правильного вирішення кримінальної справи, витребування документів, огляду місця події та проведення інших процесуальних дій, а також шляхом дачі органу досудового слідства судових доручень у відповідності до ст. 315 - 1 КПК України й коли можливості усунення неповноти та неправильностей органа досудового слідства не вичерпані. Неприпустимим є повернення кримінальної справи на додаткове розслідування у випадках, коли немає доказів, які підтверджували б обвинувачення, і вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів. За таких обставин суд має витлумачити всі сумніви на користь підсудного й постановити згідно з ч. 4 ст. 327 КПК України виправдувальний вирок.
Як убачається з матеріалів кримінальної справи неповнота, на яку посилається суд першої інстанції, може бути усунута в судовому засіданні шляхом дачі органу досудового слідства судового доручення у відповідності до ст. 315 - 1 КПК України.
Вказівки суду першої інстанції про необхідність встановлення даних про осіб, які могли б засвідчити про обставини шляхово-транспортної пригоди й направлення у зв'язку з цим кримінальної справи на додаткове розслідування не узгоджуються з матеріалами справи та вимогами закону.
Так, у справі містяться дані про те, що органом досудового слідства давалось окреме доручення на встановлення всіх очевидців події, яка мала місце 28 листопада 2007 року, при виконанні якого вживались оперативно - розшукові заходи та слідчі дії спрямовані на їх встановлення, однак встановити додаткових не виявилось можливим ( т. 1, а. с. 95,117 ; т. 2, а. с. 4,5, 9, 12, 26, 32, 33 ).
Між тим, з протоколу судового засідання вбачається, що судом першої інстанції не досліджувались зібрані органом досудового слідства докази в підтвердження пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення, зокрема, протоколи огляду місця події, транспортного засобу, очної ставки проведеної між потерпілим ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_4, відтворення обстановки та обставин події проведеного за участю обвинуваченого ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_3, висновки автотехнічної, судово-медичної, комплексної судово-медичної та автотехнічної, автотехнічної експертизи механізму та обставин ДТП, комісійної автотехнічної експертизи механізму та обставин ДТП експертиз, що свідчить про допущену судом неповноту при дослідженні фактичних обставин справи.
Окрім цього, в постанові суду не вказується, яке саме рішення орган досудового слідства повинен прийняти у відповідності до вимог закону, з приводу яких обставин.
На які-небудь інші порушення вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть направлення кримінальної справи на додаткове розслідування в постанові суду не вказується.
Отже, з наведеного витікає, що суд першої інстанції безпідставно направив справу на додаткове розслідування.
При новому розгляді справи суду необхідно ретельно перевірити всі зібрані органом досудового слідства докази, дати їм відповідну оцінку й вирішити питання про доведеність чи недоведеність вини ОСОБА_2 у пред'явленому йому обвинуваченні.
Окрім цього, колегія суддів вважає, що у відповідності до вищевказаної постанови Пленуму Верховного суду України, якщо суд першої інстанції прийде до переконання про те, що немає доказів, які б підтверджували обвинувачення, і вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів, всі сумніви суд має витлумачити на користь підсудного й постановити згідно з ч. 4 ст. 327 КПК України виправдувальний вирок.
Доводи апеляції про направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд в іншому складі суду задоволенню не підлягають, оскільки у відповідності до вимог ст. ст. 54, 55 КПК України скасування постановленої суддею постанови про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування не перешкоджає повторному розгляду кримінальної справи цим же суддею.
При таких обставинах апеляція помічника прокурора м. Ужгорода, що приймав участь у розгляді справи підлягає до часткового задоволення, а постанова суду - до скасування як незаконна та необґрунтована.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишити попередній - підписка про невиїзд.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
апеляцію помічника прокурора м. Ужгорода, що приймав участь у розгляді справи задовольнити частково.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду від 12 січня 2009 року, якою кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_2 повернута прокурору Закарпатської області для організації проведення додаткового розслідування скасувати.
Кримінальну справу направити на новий судовий розгляд до цього ж суду.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишити попередній - підписка про невиїзд.
Головуючий - суддя : Судді: