АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/9997/13-цГоловуючий у 1-й інстанції Процько Я.В.

Провадження № 22-ц/789/1393/13 Доповідач - Демкович Ю.Й.

Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2013 р.

                                        Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Демковича Ю.Й.

суддів - Козака І. О., Загорського О. О.,

при секретарі - Танцюра О.В.

з участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополя

апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2,

на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 01 жовтня 2013 року

по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» /надалі «Банк»/

до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Апелянт звернувся зі скаргою на рішення суду першої інстанції від 01.10.13, вважаючи, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати й закрити провадження у справі.

Порушення вбачає, в тому, що суд неповно з’ясував обставин справи та не взяв до уваги той факт, що відповідачем в односторонньому порядку збільшено відсоткову ставку за користування коштами. Зазначає, що позивачем не надано жодних підтверджуючих документів, які вказували на той факт, що відповідач був належним чином повідомлений про зміну істотних умов договору, тим самим позбавив відповідача на відмову щодо зміни тарифу.

У суді апелянт підтримав вимоги скарги, пославшись на мотиви, зазначені в ній.

Представник позивача скаргу не визнав.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 01.10.13 позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_2 в користь Банку заборгованість по договору від 19.11.07 в розмірі 3645,75 доларів США, що еквівалентно 29129,50 грн., та 219,30 грн. судових витрат.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши доповідача і пояснення учасників процесу, судова колегія вважає, що скаргу слід відхилити, виходячи із наступних мотивів.

У силу ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апелянт звернувся із вимогою про скасування рішення суду й закриття провадження у справі. Однак, останнім не зазначено підстав для закриття.

Судова колегія приходить до висновку, що підстави для закриття справи, у відповідності до ст.ст. 205, 310 ЦПК України, відсутні.

Однак, з огляду на зміст скарги, апеляційна інстанція дає правовий аналіз рішення суду щодо підстав стягнення із відповідача заборгованості та її розміру.

Так, ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив із того, що в даному випадку порушено права позивача, оскільки відповідач ОСОБА_2 в порушення умов договору належним чином не виконав взяті зобов’язання, що призвело до заборгованості в сумі 29129,50 грн.

Із таким висновком колегія суддів погоджується.

У силу ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Установлено, що 19.11.07 між Банком та ОСОБА_2 укладено договір, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 2000,00 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту, з відсотковою ставкою 19,2% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки /надалі «Договір»/. Відповідачу надана картка «VISA GOLD».

У даному випадку кредитні правовідносини базуються на договорі приєднання.

У заяві, складеній відповідачем та підписаній власноручно, останній ознайомився та погодився із Умовами та Правилами надання банківських послуг Банком /надалі «Умови»/.

ОСОБА_2 надавалася довідка про умови кредитування з використанням кредитки «універсальна gold», про що свідчить його підпис, у якій вказані характеристика й значення наданих послуг, що надаються Банком, а також наслідки невиконання або ж неналежного виконання кредитних зобов’язань.

Окрім цього, відповідач при підписанні Договору був підключений до системи надання інформації по рахунку internet-banking (ПРИВАТ-24).

Позивачем зобов’язання виконані.

У свою чергу, відповідач належним чином не виконав зобов’язань за вказаним договором, що призвело до заборгованості в сумі 29129,50 грн. (3645,75 доларів США), з них: 1265,30 доларів США - заборгованість за кредитом; 1758,69 доларів США - заборгованість по процентах за користування коштами; 388,55 доларів США - заборгованість по комісії, а також штраф 62,58 доларів США та 170,63 доларів США – процентна складова.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Судова колегія приходить до переконання, що судом першої інстанції вірно застосовано норми матеріального права щодо стягнення коштів із боржника.

Аналізуючи законність дій Банку щодо підвищення відсоткової ставки за користування коштами, апеляційна інстанція вважає, що вони регламентовані умовами Договору і є правомірними, а доводи апелянта – безпідставними.

Так, згідно із п. 5.3 ОСОБА_3 вправі змінювати відсоткову ставку (тарифи), повідомивши про це клієнта за 7 днів до введення нових тарифів у відповідності до п. 4.9 ОСОБА_3. Якщо на протязі 7 днів ОСОБА_3 не отримає повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт прийняв нові умови.

Пунктом 4.9 ОСОБА_3 передбачено, що банк не рідше одного разу на місяць надає клієнту виписку про стан рахунку.

У свою чергу, у відповідності до п. 6.3. ОСОБА_3, клієнт зобов’язаний отримувати виписки про стан рахунку та операції, які проводилися.

Тобто, у виписках ОСОБА_3 повідомляв відповідача про зміну тарифів й оскільки останній не висловлював незгоди із зміною відсоткової ставки за користування грішми, тому вважається, що він погодився на умови, запропоновані позивачем.

Із огляду на дані обставини судова колегія вважає, що доводи апелянта є необґрунтованими, а тому рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

          Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, відхилити.

          Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 01 жовтня 2013 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_4