Справа №584/355/13-п Головуючий у суді 1-ї інстанції - Гриценко

Номер провадження 33/788/145/13 Суддя-доповідач ОСОБА_1

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року суддя Апеляційного суду Сумської області Забара І. К. , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Путивльського районного суду Сумської області від 07 травня 2013 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає в АДРЕСА_1,

на підставі ч.1 ст. 130 КУпАП притягнутий до адміністративної відповідальності та підданий адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 рік, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Путивльського районного суду Сумської області від 07 травня 2013 року ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за те, що він 06 квітня 2012 року, близько 14год. 20хв. в м. Конотоп, по вул. Сумській керував автомобілем НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп’яніння, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп’яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

На дану постанову суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі за відсутності складу правопорушення. При цьому обґрунтовує свої вимоги відсутністю у нього ознак алкогольного сп’яніння, на місці зупинки автомобіля працівником ДАІ огляд на стан сп’яніння проведений не був, пройти медичний огляд в лікарні він відмовився через те, що поспішав додому та віз маленьку дитину з лікарні. Вказує, що йому не була вручена копія протоколу, відсутні письмові пояснення свідків, крім того, він не був завчасно повідомлений про розгляд справи у суді, а обрана судом міра адміністративного стягнення належним чином не обґрунтована.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Розглядаючи справу, суддя районного суду вірно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Зокрема, факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених в постанові судді, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АГ2 №254197 від 06 квітня 2013 року, складеним у присутності двох свідків, який за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, особистими поясненнями правопорушника, який вказав, що на медичний огляд на стан сп’яніння до лікарні їхати відмовляється, оскільки не перебуває в стані алкогольного сп’яніння.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 з приводу того, що були порушені вимоги Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки працівник ДАІ не провів огляд на місці зупинки транспортного засобу, а відразу запропонував їхати до лікарні, не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, в якому ОСОБА_2 не зазначив про вказане порушення, а фактично визнав свою вину в інкримінованому йому правопорушенні, відмовившись пройти медичний огляд в лікарській установі, а об’єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, визначена в диспозиції цієї статті, полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння.

Крім того, діючим законодавством про адміністративні правопорушення не передбачена обов’язковість письмових пояснень свідків, у присутності яких було складено протокол. Отже, доводи апеляційної скарги в цій частині також не заслуговують на увагу.

Як і не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_2 з приводу того, що його завчасно не було повідомлено про розгляд справи у суді, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, останній був присутнім у судовому засіданні, а отже не був позбавлений можливості в повній мірі реалізувати права, передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі заявляти клопотання або ж надавати інші докази, зокрема, характеризуючи матеріали.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_2 було накладено суддею районного суду у межах, передбачених санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, з урахуванням особи порушника, обставин та характеру правопорушення, та з додержанням вимог ст. 33 КУпАП. Так, суддею було враховано те, що ОСОБА_2 ніде не працює, раніше притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, висновків для себе не зробив, а тому обґрунтовано застосував саме такий вид адміністративного стягнення, прийшовши до вірного висновку, що менш суворі адміністративні стягнення будуть недостатніми для виправлення останнього та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Враховуючи наведене, вважаю, що постанова суду є законною і обґрунтованою, тому підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Путивльського районного суду Сумської області від 07 травня 2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без зміни, а його апеляційну скаргу на цю постанову – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Сумської областіОСОБА_1