Врадіївський районний суд Миколаївської області

смт. Врадіївка, вул. Маяковського, 103, 56301, (05135) 9-14-38

Справа № 2-34/2011 рік

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.11 року

Врадіївський районний суд Миколаївської бласті у складі:

головуючого судді: ТихоненкоМ.І.

при секретарі: Лисейко ТА.

з участю: позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Врадіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі - продажу житлового будинку від 08.02.2002 року № 852 - „в" дійсним, та визнання права власності на куплений будинок.

Третя особа : ОСОБА_5

Первомайська філія універсальної біржі „Південь”

Комунальне підприємство „ Первомайське міжміське бюро технічної інвентаризації”

ВСТАНОВИВ:

05.01.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі - продажу житлового будинку від 08.02.2002 року № 852 - „в” дійсним, та визнання за ним як за покупцем права власності на куплений будинок.

Позивач зазначив, що він 08.02.2002 року купив у ОСОБА_2 житловий будинок в с. Гуляницьке Врадіївського району Миколаївської області по вул. Миру, 43, договір купівлі - продажу якого цього ж дня був зареєстрований в Первомайській філії універсальної біржі „Південь” за № 852 -„в”. 22.02.2002 року на підставі договору купівлі продажу № 852 -,,в” від 08.02.2002 року за ним в Первомайському МБТІ на праві власності був зареєстрований куплений ним житловий будинок в с. Гуляницьке Врадіївського району Миколаївської області по вул. Миру, 43. Вважаючи себе власником зазначеного житлового будинку він виявив бажання продати належний йому будинок. Однак при його зверненні до державного нотаріуса Врадіївської державної нотаріальної контори Миколаївської області ОСОБА_6 з приводу наміру продажу належного йому будинку придбаного ним на підставі договору купівлі - продажу №852 - „в” від 08.02.2002 року, йому нотаріусом було роз’яснено, що зазначений біржовий договір купівлі продажу не є правовстановлюючим документом на придбаний ним житловий будинок. Оскільки укладений договір купівлі - продажу житлового будинку був укладений з порушенням вимог чинного законодавства про обов’язкове нотаріальне посвідчення такої категорії договорів купівлі - продажу нерухомості. Іншого способу для захисту своїх прав як звернення до суду з позовом про визнання договору купівлі - продажу житлового будинку дійсним, та визнання за ним права власності на будинок, у нього не має. Посилаючись на викладені обставини, позивач просив задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, мотивуючи їх тим, що він 14.03.2001 року, на підставі попередньої усної домовленості про купівлю будинку у ОСОБА_2 який розташований в с. Гуляницьке Врадіївського району Миколаївської області по вул. Миру, 43, передав останній разом з дружиною ОСОБА_7 та нині покійною своєю тещею ОСОБА_8, завдаток за вказаний будинок в сумі 4000 грн. 08.02.2002 року він з ОСОБА_2 офіційно уклали договір № 852 - „в” купівлі - продажу житлового будинку в с. Гуляницьке Врадіївського району Миколаївської області по вул. Миру, 43, який був зареєстрований на універсальній біржі „Південь”. При укладенні договору купівлі - продажу № 852 - „в”, він за придбаний будинок доплатив ОСОБА_2 ще 500 грн. Тому в тексті указано договору купівлі - продажу зазначено, що він придбав будинок за 500 грн. Хоча в дійсності за куплений будинок у ОСОБА_2 він їй заплатив 4500 грн. Згідно п.б договору купівлі - продажу ОСОБА_2 як продавець будинку повинна була не пізніше 08.03.2002 року звільнити проданий нею будинок, що вона в подальшому в рамках зазначеного терміну і зробила. 22.02.2002 року він з пакетом наявних у нього документів на куплений будинок у ОСОБА_2, звернувся до Первомайського МБТІ і на підставі наявних у нього документів за ним на праві власності був зареєстрований куплений ним житловий будинок в с. Гуляницьке Врадіївського району Миколаївської області по вул. Миру, 43. До березня місяця 2010 року він разом зі своєю сім’єю проживав в купленому ним будинку. 16.03.2010 року він по розписці завіреній в Гуляницькій сільській раді продав свій житловий будинок в с. Гулянщьке по вул. Миру, 43, односельчанці ОСОБА_5 за 9000 грн. За вимогою ОСОБА_5 про переоформлення проданого їй будинку на неї як власника, він в квітні 2010 року звернувся до Врадіївської державної нотаріальної контори з приводу переоформлення будинку на нового власника. Однак йому нотаріусом було роз’яснено, що біржовій договір купівлі продажу від 08.02.2002 року № 852 - „в” не є правовстановлюючим документом на придбаний ним житловий будинок, оскільки даний договір купівлі - продажу був укладений без дотримання вимог про обов’язкове нотаріальне посвідчення такого договору. Не зважаючина зазначені обставини він вважає, що є всі підстави для визнання такого договору дійсним. Оскільки на момент укладення договору купівлі - продажу будинку він як покупець з продавцем ОСОБА_2 домовилися з приводу всіх істотних умов договору купівлі - продажу будинку. Зокрема про ціну будинку, термін звільнення продавцем будинку, передачі документації та ключів від будинку. Договір купівлі- продажу був укладений в письмовій формі і зареєстрований на універсальній біржі „Південь. Сторони зазначеного договору купівлі - продажу повністю погодилися з умовами договору та засвідчили волевиявлення своїми підписами в договорі. Після укладення даного договору, він 22.02.2002 р в Первомайському МБТІ зареєстрував за собою право власності на куплений будинок. До укладення договору купівлі - продажу № 852 - „в” він як покупець в той же день повністю розрахувався з ОСОБА_2 за куплений у неї будинок, а сама ОСОБА_2 звільнила проданий йому будинок в обумовлений договором термін. Договір купівлі - продажу будинку був укладений та зареєстрований на універсальній біржі „Південь”, а не в нотаріальній конторі за ініціативою самої ОСОБА_9, а він погодився зареєструвати цей договір на біржі лише в зв'язку зі своєю юридичною необізнаністю. Крім зазначеного, з моменту коли він купив будинок у ОСОБА_2, остання ніколи ніяких йому претензій з приводу продажі будинку, не пред’являла, що свідчить про те, що всі істотні умови договору купівлі - продажу будинку кожною із сторін були повністю виконані. Посилаючись на наведене, позивач просив задовольнити позов. Представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав та пояснив, що 08.02.2002 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір № 852 -„в” купівлі - продажу житлового будинку в с. Гуляницьке Врадіївського району Миколаївської області по вул. Миру, 43, яхнй був зареєстрований на універсальній біржі „Південь”. Згідно зазначеного договору купівлі - продажу ОСОБА_2 продала ОСОБА_1 будинок в с. Гуляницьке Врадіївського району Миколаївської області по ОСОБА_4, 43, а ОСОБА_1 за куплений будинок заплатив ОСОБА_2, 500 грн. 22.02.2002 року ОСОБА_1П . на підставі договору купівлі - продажу №852 -„в” в Первомайському МБТІ зареєстрував за собою на праві власності житловій будинок в с. Гуляницьке Врадіївського району Миколаївської області по вулиці Миру, 43. В подальшому проживаючи разом зі своєї сім’єю в купленому будинку, ОСОБА_1 зазначений будинок газифікував, 16.03.2010 року ОСОБА_1 належний йому будинок на праві власності в с. Гуляницьке Врадіївського району Миколаївської області по вул. Миру, 43, продав гр. ОСОБА_5 за 9000 грн. Посилання відповідачки та її представника як на підстави для відмови в задоволенні позову на те що договір купівлі - продажу будинку від 08.02.2002 року № 852 -„в” при його укладені не був нотаріально посвідчений та те, що ОСОБА_1 не були повністю сплаченні кошти за куплений будинок є безпідставними. Оскільки саме посилання представника відповідача на розписку від 14.03.2001 згідно якої ОСОБА_8 передала ОСОБА_2 за житловій будинок в с. Гуляницьке Врадіївського району Миколаївської області по вул. Миру, 43, кошти в сумі 3000 грн., а іншу частину в сумі 1000 гривень зобов’язувалася сплатити при укладені самого договору купівлі – продажу, безпосереднього відношення до визнання дійсним договору купівлі - продажу від 08.02.2002 року № 852 -„в”, не має. Оскільки ОСОБА_8 мала право діяти в інтересах свого зятя ОСОБА_1, будь яким незабороненим засобом. При цьому сам ОСОБА_1 будь яких обов’язків ОСОБА_8 B.L, на себе не брав. 08.02.2002 року ОСОБА_1 від свого імені уклав з ОСОБА_2 договір купівлі - продажу житлового будинку. Продавець ОСОБА_2 продала належний їй житловій будинок, а покупець ОСОБА_1 купив у неї зазначений будинок ,заплативши їй як продавцю кошти в сумі 500 грн., про отримання яких ОСОБА_2 розписалася в договорі. Після укладення договору купівлі - продажу ОСОБА_2 звільнила в передбачений в договорі термін проданий нею будинок, що свідчить про те, що ОСОБА_1 повністю з нею розрахувався за куплений у неї будинок. Таким чином, сторони договору купівлі - продажу від 08.02.2002 року №852 -„в”, виконали всі істотні умови договору, що є підставою для визнання такого договору дйсним. Зважаючи на зазначене представник позивача просив позовні вимогаи задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала та пояснила, що 08.02.2002 року між нею та ОСОБА_1 на універсальній біржі „ Південь" в смт. Врадіївка, був укладений договір купівлі - житлового будинку в с. Гуляницьке по вул. Миру, 43. Незважаючи на те, що в договорі купівлі - будинку вказана сума, що будинок проданій за 500 грн., в дійсності ОСОБА_1 заплатив їй за будинок лише 300 грн., а іншу частину в сумі 200 гри., обіцяв повернути пізніше. Тоді вона на момент укладення договору купівлі - продажу повірила ОСОБА_1 і підписала договір, що отримала за проданий будинок 500 грн. Однак до теперішнього часу ОСОБА_1 іншу частину боргу за будинок в сумі 200 гри., їй так і не повернув. В зв'язку з чим вона просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав, мотивуючи це тим, що укладеній між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 договір купівлі - продажу житлового будинку від 08.02.2002 року №852 -„в” був укладений з порушенням вимог чинного законодавства, а саме був укладений без обов’язкового нотаріального посвідчення. Такий договір є нікчемний, як такий, що не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язанні з його недійсністю. Правовими наслідками нікчемного правочину двостороння реституція. За таких обставин ОСОБА_2 повинна повернути ОСОБА_1, кошти 500 грн., які вона отримала за проданій будинок, а ОСОБА_1 повинен повернути назад ОСОБА_2 будинок який він у неї купив. Крім цього, ОСОБА_1 не повністю розрахувався з ОСОБА_2 за куплений у неї будинок. ОСОБА_1 стверджує, що він по розписці 14.03.2001 року заплатив ОСОБА_9 як завдаток за будинок 4000 грн. В дійсності в розписці від 14.03.2001 року завіреної секретарем Гуляницької сільської ради, зазначено, що ОСОБА_2 отримала за продаж будинку 3000 грн, іншу частину коштів в сумі 1000 грн., вона від покупця отримає при оформлені договору купівлі - продажу будинку. Доказів які б підтверджували, що ОСОБА_2 були доплачені ОСОБА_1 кошти в сум 1000 грн., при укладені договору купівлі - продажу будинку, останнім надані не були. Посилаючись на зазначені обставини представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Третя особа - ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала та просить суд їх задовольнити.

Представник третьої особи Первомайського міжрайонного бюро технічної інвентарізації в судове засідання не з’явився, звернувся з письмовою заявою до суду в якій просить розглядати справу в його відсутності та проти задоволення позову не заперечує.

Представник третьої особи Первомайської філії універсальної біржі „Південь” в судове засідання не з’явився. Однак від нього до суду надійшла заява в якій він просить справу розглядати за відсутності їх представника та прийняти рішення по справі на розсуд суду у відповідності до чинного законодавства України.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані сторонами докази, суд дійшов до наступного висновку.

Так в судовому засіданні встановлено, що 14.03.2001 року ОСОБА_1 разом з дружиною ОСОБА_7 і тещею ОСОБА_8 яка діяла в інтересах останнього та ОСОБА_2 звернулися до секретаря Гуляницької сільської ради Врадіївського району ОСОБА_10 з проханням завірити підписи на розписці про те, що ОСОБА_2 як продавець будинку від покупця ОСОБА_1 отримала гроші в сумі 4000 грн., як завдаток за продаж ОСОБА_1 будинку в с. Гудяницьке Врадіївеького району Миколаївської області по вул. Миру, 43. (показання ОСОБА_1, показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_7Д.)

Відповідно до розписки від 14.03.2001 року (яка була завірена секретарем Гуляницької сільської ради Врадіївеького району Миколаївської області ОСОБА_10П.), ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_8 кошти за житловий будинок в с. Гуляницьке Врадіївського району Миколаївської області по вул. Миру, 43, в сумі 3000 грн. Купівля - продаж зазначеного будинку здійснена за 4000 грн., іншу частину в сумі 1000 грн., покупець ОСОБА_8 зобов’язується сплатити при оформленні документів на купівлію - продаж даного будинку,( зазначена розписка )

Згідно договору купівлі - продажу нерухомого майна від 08.02.2002 року №852 - „в”, зареєстрованого в Первомайській філії універсальної біржі „Південь” ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купив житловий будинок, розташований в с. Гуляницьке Врадіївського району Миколаївської області по вул. Миру, 43, сплативши кошти у сумі 500 грн.( договір купівлі - продажу від 08.02.2002 року №852 - „в”).

Згідно реєстраційного посвідчення від 22.02.2002 року №26 виданого Первомайським МБТІ, житловий будинок в с. Гуляницьке Врадіївеького району Миколаївської області по вул. Миру, 43, зареєстрований на праві приватної власності за гр. ОСОБА_1, на підставі договору купівлі - продажу від 08.02.2002 року №852 -„в”, (реєстраційного посвідчення від 22.02.2002 року №26 видане Первомайським МБТІ).

Згідно внесених змін Первомайським МБТІ від 22.02.2002 року до технічного паспорту за реєстраційним номером 26, на житловий будинок приватного житлового фонду, житловий будинок в с. Гуляницьке Врадіївського району Миколаївської області по вул. Миру, 43, значиться за ОСОБА_1П.( технічний паспорт за реєстраційним номером 26, на житловий будинок в с. Гуляницьке Врадіївеького району Миколаївської області по вул. Миру, 43.)

ОСОБА_1 в період часу після купівлі будинку у ОСОБА_2 та реєстрації його за собою на праві власності в Первомайському МБТІ, з березня місяця 2002 року по березень 2010 року проживав разом зі своєю сім’єю у будинку в с. Гуляницьке Врадіївського району Миколаївської області по вул. Миру, 43, провів газове опалення до зазначеного будинку, обробляв город, доглядав за даним будинком.( показання свідків ОСОБА_1, ОСОБА_7Д.)

16.03.2010 року ОСОБА_1П продав (по розписці) належний йому житловий будинок в с. Гуляницьке Врадіївеького району Миколаївської області по вул. Миру, 34, гр. ОСОБА_5 за 9000 грн. ( показання ОСОБА_1, ОСОБА_5, розписка ОСОБА_1, ОСОБА_5 від 16.03.2010 року.

Врадіївська державна нотаріальна контора Миколаївської області відмовила ОСОБА_1 у посвідченні договору купівлі-продажу житлового будинку, виданого Первомайській філії універсальної біржі „Південь”.(лист від 02.04.2010 року № 121/01 -14.

Нотаріально посвідчити договір купівлі - продажу будинку в с. Гуляницьке Врадіївського району Миколаївської області по вул. Миру, 43, ОСОБА_1 не зміг в зв'язку з невизнанням ОСОБА_9 того, що такий договір вже відбувся який був укладений і зареєстрований в Первомайському МБТІ, за їхнім спільним волевиявленням як сторін договору, за суму яка була узгоджена між ними як сторонами договору.( пояснення ОСОБА_1 )

Встановлені в судовому засіданні факти вказують на те, що між сторонами склалися правовідносини з приводу купівлі - продажу житлового будинку.

Згідно ст. 15 Закону України „Про товарну біржу”, передбачено вчинення біржової операції зокрема укладення угоди купівлі - продажу товарів, допущених до обігу на товарній біржі. Така угода вважається укладеною з моменту реєстрації її на біржі. Як вбачається з матеріалів справи, що 08.02.2002 року ОСОБА_2 будучи членом біржі по секції нерухомості як продавець і ОСОБА_1 також будучи членом біржі по секції нерухомості як покупець, уклали між собою договір купівлі - продажу №852- „в” житлового будинку в с. Гуляницьке Врадіївеького району Миколаївської області по вул. Миру, 43..

Згідно 227 ЦК України (в редакції 1963 року на момент дії якого виникли вищезазначені правовідносини), передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимога тягне недійсність договору. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договір купівлі-продажу житлового будинку нотаріально не посвідчили.

Відповідно до 4.2 ст. 47 ЦК України ( в редакції 1963 року на момент дії якого виникли вищезазначаї правовідносини), передбачено, що якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд в праві за вимогою сторони, яка виконала угоду визнати угоду дійсною. Відповідно до договору купівлі - продажу нерухомості майна від 08.02.2002 року №852 - „в” зареєстрованого в Первомайській філії універсальної біржі „Південь”, ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купив у неї за суму яка була узгоджена між ним, а саме за 500 грн., житловий будинок розташований в с. Гуляницьке Врадіївського району Миколаївські області, по вул. Миру, 43.. Тобто при даних обставинах сторони договору купівлі - продажу виконали всі умови зазначеного договору. Продавець передав покупцеві проданий будинок, а покупець прийняв в свою власність куплений будинок і сплатив за нього продавцеві обумовлену суму коштів. Договір купівлі - продажу між сторонами був укладений у письмовій формі і був зареєстрований в універсальній біржі, а пізніше право власності на куплений будинок за покупцем було зареєстровано в Первомайському МБТІ Таким чином, сторони договору купівлі - продажу нерухомості майна від 08.02.2002 року №852- «в» виконали свої обов’язки.

Доводи відповідача та його представника щодо невиконання сторонами договору купівлі - продажу істотних умов договору, зокрема не сплати покупцем продавцю всієї суми коштів за придбаний житловий будинок, є надуманими та безпідставними як такі, що не відповідають встановленим в суді фактам.

Зокрема посилання відповідача, що їй при укладені договору купівлі - продажу будинку від 08.02.2002 роя № 852 - „в” позивачем не була сплачена вся сума коштів за проданий будинок, а саме 200 грн., спростовується п.5 зазначеного договору. В якому зазначено, що будинок продавцем проданий за 500 грн. які продавець отримав до підписання цього договору, в тексті договору якого відповідач поставила свій власний підпис. Доказів того, що відповідачем коштів за проданий будинок в сумі 500 грн., не було отримано, останньою не надано і матеріали справи таких доказів не містять. Твердження представника відповідача про те, що згідно розписки від 14.03.2001 року, купівлі - продажу будинку в с. Гуляницьке Врадіївського району Миколаївської області по вул. Миру, 43, належного ОСОБА_2 здійснювався продаж останньою як продавцем за 4000 грн., а їй тоді було сплачено лише 3000 грн., а іншу частину покупець зобов’язувався сплатити при укладені самого договору купівлі - продажу будинку, зобов’язання яке покупцем в подальшому так і не було виконано та не було здійснено доплату за будинок в сумі 1000 грн., є також безпідставними. Оскільки, сторонами угоди по розписці від 14.03.2001 року, купівлі - продажу будинку в с. Гуляницьке Врадіївського району Миколаївської області по вул. Миру, 43, були ОСОБА_2 ОСОБА_8, а угоди самого договору купівлі - продажу будинку від 08.02.2002 року №852 - „в”, були ОСОБА_2 і ОСОБА_1, стороною якого ОСОБА_8 не являлася. Тому суд при даних обставинах вищезазначені доводи та твердження відповідача та її представника не бере до увага та відхиляє їх.

При прийнятті рішення суд керується ст.ст. 44, 47 ч. 2, 224, 227 ЦК України ( в редакції 1963 року ­на момент дії якого виникли вищезазначені правовідносини) і вважає, що угоду укладену 08.02.2002 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_1, а саме договір купівлі - продажу житлового будинку по вулиці Миру, 43, в с. Гуляницьке Врадіївського району Миколаївської області, необхідно визнати дійсним і таким, що відбувся, оскільки договір не суперечить вимогам ст.ст. 44. 47, ч. 2, 224, 227 ЦК України ( в редакції 1963 року- на момент дії якого виникли вищезазиияі правовідносини) та узгоджується з вимогами ст. ст. 220 ч.2, 638,640 ЦК України ( в редакції 2003 року даний договір на момент його укладення відповідав справжній волі продавця та покупця, які його вчинили , а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджали обставини, які не залежали від волі покупця.

Керуючись ст. ст. 209, 213, 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати договір купівлі - продажу житлового будинку в с. Гуляницьке Врадіївського р-ну Миколаївської області по вул. Миру, 43, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, який зареєстровано на Первомайській філії універсальної біржі „Південь"від 08.02.2002 року за № 852 - „в”, дійсним.

Визнати право власності на житловій будинок який розташований в с. Гуляницьке Врадіївського району Миколаївської області по вул. Миру, 43, за ОСОБА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішенні можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення

.

Суддя М.І.Тихоненко