Номер провадження: 22-ц/813/2967/23

Справа № 522/544/22-Е

Головуючий у першій інстанції Бондар В.Я.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2023                                                                                         м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Цюри Т.В.,        

за участю секретаря – Малюти Ю.С.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – Головне управління Держгеокадастру у Одеській області,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2022 року у складі судді Бондар В.Я.,

в с т а н о в и в:

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Одеській області про стягнення моральної шкоди у розмірі 1 000 000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся до відповідача з запитом про надання публічної інформації щодо наявності на території Одеського району вільних земельних ділянок, для садівництва і городництва з місцями їх розташування. Відповідач відповідь не надав, такі дії були оскаржені позивачем та рішенням Окружного адміністративного суду від 12.11.2021 визнано бездіяльність відповідача протиправною та зобов`язано надати відповідь. Позивач зазначив, що розмір моральної шкоди підтверджується там, що завдана шкода спричинила позивачу негативні переживання, стан постійної психоемоційної напруги, важкість виконання повсякденних обов`язків, тимчасову відірваність від активного суспільно-політичного життя громади міста, знижений і нестійкий настрій, нервовість, дратівливість, порушення сну, гіпертонічні кризи, побоювання про майбутній стан здоров`я. Також, завдана моральна шкода полягає у душевних стражданнях та приниженні честі та гідності з тих підстав, що позивачу довелося присвятити багато часу, творчої енергії та сил на захист порушеного права. Позивачу притаманне особливо розвинене емоційне сприйняття дійсності та почуття справедливості, тому порушення відповідачем прав позивача, сприймалося як прояв образи. Також позивач вказав, що йому довелося додатково дисциплінувати себе, витрачати набагато більше часу для підтримання необхідної продуктивності праці, що позначається щоденно на його фізичному та моральному стані. Також позивач зазначив, що внаслідок неправомірних дій відповідача були порушенні його нормальні життєві зв`язки з партнерами, друзями, з якими був змушений додатково пояснювати чому ста менш привітним, менше приділяти часу друзям, сім`ї, родичам та ін. При розрахунку розміру моральної шкоди, позивач взяв за основу мінімальний розмір заробітної плати та врахував, що він є учасником бойових дій.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2022 року позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нове про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права. Суд не врахував, що протиправними діями відповідача позивачу була завдана моральна шкода, яка полягає у стражданні та приниженні, яких він зазнав внаслідок протиправних дій. Порушення його прав з боку суб`єкта владних повноважень викликало у нього негативні емоції, внаслідок чого погане самопочуття, пригнічений настрій. Завдана шкода спричинила у нього негативні переживання, стан постійної психоемоційної напруги, важкість виконання повсякденних обов`язків, тимчасову відірваність від активного суспільно-політичного життя громади міста, знижений і нестійкий настрій, нервозність, дратівливість, порушення сну, гіпертонічні кризи, побоювання про майбутній стан здоров`я. Завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях та приниженні честі та гідності з тих підстав, що йому довелося присвяти багато свого часу, творчої енергії та сил на захист порушеного права. Позивачу притаманні особливо розвинуте емоційне сприйняття дійсності та почуття справедливості, а тому нехтування відповідачем під час здійснення розгляду його запиту порушило його законні права, сприймалося ним як прояв образи з боку відповідача, що призвело до сильного психологічного дискомфорту, погіршення самочуття, емоційного хвилювання. Внаслідок протиправних дій відповідача, було порушено його стан душевної рівноваги, для відновлення якого йому доводилося докладати додаткові вольові та психологічні зусилля, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості повноцінно насолоджуватися життям, працювати, для чого потрібен виважений стан емоційного спокою. Внаслідок неправомірних дій відповідача, були порушені його нормальні життєві зв`язки з партнерами, друзями, з якими він змушений додатково пояснювати чому став менш привітним, менше приділяти часу друзям, сім`ї, родичам та ін. Крім того, судом не було враховано практику Європейського суду з прав людини. Судом не було враховано, що позивач є інвалідом ІІ групи.

26.07.2022 Головне управління Держгеокадастру у Одеській області надало суду відзив на апеляційну скаргу та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, посилаючись на те, що апелянт просить стягнути спричинену йому діями Головного управління моральну шкоду у розмірі 1000000 грн, при цьому, не надає жодних доказів, які дозволяють встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, в даному випадку можуть бути, зокрема, довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків тощо. Також, апелянтом не надано жодних доказів, які б підтверджували ступінь моральних страждань та причинно-наслідковий зв`язок між виникненням зазначених страждань та діями відповідача, що є обов`язковою умовою для встановлення обґрунтованості заявленої моральної шкоди. Головне управління вважає, що судом першої інстанції всебічно та об`єктивно досліджено і розглянуто матеріали вказаної справи та за результатами розгляду прийнято обґрунтоване та законне рішення суду, з дотриманням всіх норм матеріального та процесуального права.

13.03.2023 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення в яких останній апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач в судове засідання 14.03.2023 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, у зв`язку з чим суд вирішив розглянути справу без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 12.11.2021 Одеським окружним адміністративним судом розглянуто справу №420/15867/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та ухвалено рішення, яким задоволено позовні вимоги. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо ненадання ОСОБА_1 публічної інформації за запитом від 19.07.2021 та щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання інформації на запит про інформацію; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру в Одеській області надати ОСОБА_1 відповідь на запит від 19.07.2021 про надання публічної інформації щодо наявності на території Одеського району вільних земельних ділянок, для садівництва і городництва з місцями їх розташування.

Позивач посилався на завдання йому моральної шкоди бездіяльністю відповідача, яка була встановлена судовим рішенням, у зв`язку з чим він зазнав страждань та принижень.

Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з того що, позивачем не доведено завдання йому страждань бездіяльністю відповідача.

Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про відмову в задоволенні позову, проте вважає, що підстави відмови є іншими, виходячи з наступного.

Статтею 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

З огляду на статті 1166, 1167 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Тобто відшкодування, у разі визнання судом незаконними дій чи рішень будь-якого органу державної влади, повинно здійснюватися за рахунок держави, а саме за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року N15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до вказаного Положення Держгеокадастр приймає рішення про розподіл бюджетних коштів, на цілі, серед яких не передбачено витрати на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю цього органу.

За змістом пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року N215, Державна казначейська служба України (Казначейство) реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Відповідно до покладених завдань Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду (підпункт 3 пункту 4 цього Положення).

Частиною другою статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року N 845.

Згідно з пунктом 3 зазначеного Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Отже, у випадку завдання шкоди державним органом, яким у даному випадку є орган Держгеокадастру, вимога про відшкодування шкоди має бути заявлена також до держави Україна.

Водночас позивач не пред`являв позов до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Враховуючи наведене, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом викладення мотивувальної частини в редакції цієї постанови, в решті рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2022 року змінити шляхом викладення мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

В решті залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 15.03.2023.

Головуючий:

            Судді: