Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________________________________________________________________________________________                                       Справа № 299/952/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.03.2023 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі судді Трагнюк В.Р., секретар судового засідання Конар В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощенного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області  про виплату середньї заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного виконання рішення  суду,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області  про виплату середньї заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного виконання рішення  суду.

Позовні вимоги мотивує тим, що рішенням Виноградівського районного суду від 05.11.2021 року по справі №299/952/23 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено та ухвалено стягнути з Управління освіти молоді і спорту Виноградівської державної адміністрації Закарпатської області на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні  у розмірі 4451 грн. 50 копійок та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 96 662 грн. 88 коп., судовий збір в розмірі 1011 грн 14 коп.

Ухвалою Виноградівського районного суду від 24.12.2021 року по справі №299/4344/21 здійснено заміну сторони виконавчого провадження (боржника) у справі №299/4344/21 - Управління освіти, молоді та спорту Виноградівської районної державної адміністрації на правонаступника Берегівську районну державну адміністрацію Закарпатської області.

Рішення та ухвала суду вступили в законну силу.

30 грудня 2022 року на номер особового рахунку позивача перераховано кошти в сумі 101 114,38 грн, де вказано що кошти перераховано згідно виконавчого листа та рішення Виноградівського районного суду №299/4344/21.

Позивач зазначає, що відповідно до положень Конституції України та трудового законодавства має право на виплату середнього заробітку за період невиконання рішення суду по день фактичної виплати за період з 05.11.2021 року по 30.12.2022 року, який згідно наданого ним розрахунку складає суму 62 534,10 грн., виходячи із середньоденного заробітку 248,50 грн та кількості робочих днів 295. Просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача на його користь вказаної суми грошових коштів.

Відповідач подав до суду відзив на позов за яким вказує, що рішення Виноградівського районного суду від 05.11.2021 року у справі № 299/4344/21 про стягнення з Управління освіти, молоді та спорту Виноградівської районної державної адміністрації середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені позивача з роботи виконано у повному обсязі в порядку безспірного списання коштів з рахунку Берегівської районної державної адміністрації. Виконання рішення у справі № 299/4344/21 здійснювалось відповідно до постанови КМУ від 03.08.2011 року № 845 „Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" у примусовому порядку управлінням Державної казначейської служби у Берегівському районі Закарпатської області. Для забезпечення виконання рішень судів Берегівською районною радою була прийнята відповідна цільова районна Програма сприяння виконання рішень судів та інших виконавчих документів, яка була підготовлена та попередньо схвалена розпорядженням голови Берегівської районної державної адміністрації. Оскільки у Берегівської райдержадміністрації були відсутні кошти державного бюджету і районного бюджету, необхідні для виконання рішення Виноградівського районного суду у справі № 299/4344/21 та інших аналогічних рішень цього ж суду за позовами інших звільнених працівників Управління освіти, молоді та спорту Виноградівської райдержадмістрації Закарпатська обласна державна адміністрація, за клопотанням Берегівської районної державної адміністрацій виділила з обласного бюджету Закарпатської області частину коштів для фінансування зазначеної Програми. В грудні 2022 року кошти надійшли на рахунок райдержадміністрації, 30.12.2022 року Управління Державної казначейської служби у Берегівському районі Закарпатської області перерахувало ОСОБА_1 належні йому кошти в сумі 101114 гривень 38 копійок.

Разом з тим, просить суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до ч.  2-6 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 06.02.2023 року суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами, які отримано 21.02.2023 року (а.с.17).

08.03.2023 року електронним листом вх.ЕП№ 639/23 до суду відповідачем направлено клопотання про розгляд справи 299/4344/21 з повідомленням сторін. Ухвалою суду від 08.03.2023 року у задоволенні зазначеного клопотання відмовлено (а.с.23).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті без фіксування судового процесу.

Дослідивши письмові матеріали цивільної справи позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються процесуальними правами, реалізують право на судовий захист; кожна сторона зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, обов`язок доказування позову лежить на позивачеві; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; зловживання процесуальними правами недопустиме (ч. 1 ст. 20 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 44, 76-82 ЦПК України). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст.77 ЦПК України). Про задоволення позову рішення може бути прийняте лише за умови обґрунтованості та доведеності позовних вимог ( ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України).

Судом встановлено, що рішенням Виноградівського районного суду від 05.11.2021 року по справі №299/952/23 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено та ухвалено стягнути з Управління освіти молоді і спорту Виноградівської державної адміністрації Закарпатської області на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні  у розмірі 4451 грн. 50 копійок та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 96 662 грн. 88 коп., судовий збір в розмірі 1011 грн 14 коп. (а.с.8-11). Ухвалою Виноградівського районного суду від 24.12.2021 року по справі №299/4344/21 здійснено заміну сторони виконавчого провадження (боржника) у справі №299/4344/21 - Управління освіти, молоді та спорту Виноградівської районної державної адміністрації на правонаступника Берегівську районну державну адміністрацію Закарпатської області (а.с. 10-11).

Рішення суду та ухвала суду вступили в законну силу, на особовий рахунок позивача 30.12.2022 року перераховані кошти в сумі 101 114,38 грн, згідно виконавчого листа та рішення Виноградівського районного суду №299/4344/21 (а.с. 6).

Як передбачено частиною першою статті 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника, виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначенні суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що остаточний розрахунок при звільненні працівника проводиться в день його звільнення, з обов`язковим попереднім письмовим повідомленням працівника про розмір нарахованих сум.

Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі не виплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначенні в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити своєму працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Разом з цим, суд враховує правову позицію Верховного Суду у постанові від 30 листопада 2020 року у справі №480/3105/19 де зазначено, що статтею 117 КЗпП України визначено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. Частиною першою цієї статті встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Синтаксичний розбір текстуального змісту цієї норми дає підстави суду зробити висновки про те, що відповідальність у розмірі середнього заробітку застосовується лише в разі невиплати всіх належних працівникові сум (заробітної плати, компенсацій тощо). Такий правовий висновок прямо випливає із цієї норми. Аналіз такого правового врегулювання дає змогу суду зробити правовий висновок, який непрямо випливає з приписів частини першої статті 117 КЗпП України, про те, що в разі виплати частини (не всіх) належних звільненому працівникові сум зменшується відповідно розмір відповідальності. І цей розмір відповідальності повинен бути пропорційним розміру невиплачених сум з урахуванням того, що всі належні при звільненні суми становлять сто відсотків, стільки ж відсотків становить розмір середнього заробітку. Тобто, залежно від розміру невиплачених належних звільненому працівникові сум прямо пропорційно належить виплатити розмір середнього заробітку, однак за весь час їх затримки по день фактичного розрахунку.

На день звільнення позивачу належало виплатити одномісячний розмір вихідної допомоги в розмірі 4451,50 грн. За рішенням Виноградівського районного суду у справі №299/4344/21 загальний розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні склав суму 96 662,88 грн, яка в 22 рази перевищує розмір невиплаченої вихідної допомоги.

Прийнявши рішення у справі №299/4344/21 на користь позивача, суд фактично остаточно вирішив спір щодо виплати позивачу середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, відповідно до статті 117 КЗпП України.

30 грудня 2022 року на особовий рахунок позивача перераховані кошти в сумі 101 114,38 грн, де вказано, що кошти перераховано згідно виконавчого листа та рішення Виноградівського районного суду №299/4344/21(а.с. 6).

У даному випадку у подальшому на правовідносини, що виникають у порядку виконання судового рішення положення статтті 117 КЗпП України не поширюються, оскільки зобов`язання колишніх роботодавців виплатити заборгованість із заробітної плати та компенсацію замінюється на зобов`язання виконати судові рішення на користь позивача, що не регулюється матеріальними нормами трудового права. Таким чином, немає обґрунтованих підстав стверджувати, що ці положення передбачають право на отримання компенсації за затримку виплати заробітної плати, що мала місце після того, як її сума була встановлена судом.

Вказана правова позиція, узгоджується також з практикою Верховного Суду, яка висловлена в ухвалі від 21.01.2020 у справі 560/2342/19, а також постанові від 24.01.2018 у справі №810/1543/17.

З 1 липня 2022 року набрали чинності зміни статті до 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше як за шість місяців. Законодавець з урахуванням практики судів України та Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 117 КЗпП України, обгрунтовано, зокрема з принципів пропорційності, забезпечення розумного балансу між приватними та публічними інтересами, однозначно і чітко визначив максимальний строк, за який працівник має право на виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені.

За таких встановлених в судовому засіданні обставин, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись  статтями 10, 12, 13, 18, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області про виплату середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного виконання рішення суду - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 14.03.2023 року.

ГоловуючийВ. Р. Трагнюк