Справа 2-0-221/2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

1 серпня 2008 року     м. Ясинувата

Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя     Бичков П.Ю.

при секретарі     Парпула Н.Ф.

за участю заявника     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Ясинуватському міськрайонному суду Донецької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту права власності на долю у спільнім суміснім майні за померлим ,-

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту права власності на долю у спільнім суміснім майні за померлим, мотивуючи вимоги тим, що при приватизації квартири не була встановлена належна кожному власнику частка, у зв'язку з чим після смерті співвласника квартири: її матері - ОСОБА_2 вона, як спадкоємець першої черги, позбавлена можливості прийняття спадщини. Просить встановити право власності на долю у квартирі за померлою ОСОБА_2.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги, на обґрунтування яких послалася на обставини, вказані у заяві, та зазначила, що 16 лютого 2000 року квартира № 12 в будинку № 20, розташованій на кварталі 103 у м. Ясинувата, була приватизована ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у спільну сумісну власність. 25 вересня 2007 року помер ОСОБА_3, однак суд визнав за ним 1/3 частку, а 26 січня 2008 року померла ОСОБА_2. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді квартири. Спадкоємцями першої черги за законом є вона - ОСОБА_1. У передбачений законом термін він звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак державним нотаріусом у видачі свідоцтва на право власності за законом було відмовлено на підставі того, що частка спадкодавця у праві спільної сумісної власності на квартиру не встановлені.

Посилаючись на наведені обставини, заявник просить суд визначити розмір частки ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на житлове приміщення, визнавши їх рівними.

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог ( ст.11 ЦПК України ) встановив наступне.

Відповідно до статей 234, 256 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає в порядку окремого провадження цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як передбачено статтею 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належите особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Факт належності спадкодавцю право власності на долю у квартирі за померлою, має для заявника юридичне значення, так як надасть у подальшому можливість отримати свідоцтво про право на спадщину за законом.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши представлені в силу положень ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що згідно Свідоцтва про право власності на житло, виданого Комісією по приватизації державного житлового фонду виконкому Ясинуватської міської ради 16 лютого 2000 рокуАДРЕСА_1 в будинку № 20, розташованому на кварталі 103 у місті Ясинувата належить ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на

праві приватної спільної сумісної власності. Назване свідоцтво зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька». Однак частки спадкодавців у праві спільної сумісної власності на квартиру не встановлені.

26 січня 2008 року ОСОБА_2 померла у віці 79 років, що підтверджено актовим записом № 56 від 28 січня 2008 року в Книзі реєстрації смертей відділу реєстрації актів цивільного стану по м. Ясинувата Ясинуватського міськрайонного управління юстиції Донецької області, та видано свідоцтво про смерть серії І-НО № 270791.

25 вересня 2007 року ОСОБА_3 помер у віці 77 років, що підтверджено актовим записом № 472 від 25 вересня 2007 року в Книзі реєстрації смертей відділу реєстрації актів цивільного стану по місту Ясинувата Ясинуватського міськрайонного управління юстиції Донецької області, та видано свідоцтво про смерть серії І-НО № 218507.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України від 19 червня 1992 р. № 2482 XII «Про приватизацію державного житлового фонду» передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), у тому числі тих, що тимчасово відсутні й за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку). Зазначеним законом не визначено умов, за яких один із членів сім'ї матиме більшу або меншу частку в приватизованому житлі.

Співвласник спільної сумісної власності, як встановлено в ст. 370 Цивільного кодексу України, має право на виділ у натурі частки із спільного майна, що може бути після визначення ідеальних часток співвласників у праві спільної власності. При визначені розміру часток співвласників вважається, що вони є рівними, якщо інше не встановлене домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

З матеріалів справи убачається, що домовленості між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 про зміну розміру їх ідеальних часток у праві власності на квартиру не було, однак за Рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 20 листопада 2007 року ОСОБА_3 було визначено 1/3 частку в квартирі № 12 в будинку № 20 на кварталі 103 у місті Ясинувата.

За таких підстав частка співвласника ОСОБА_2 у спірній квартирі суд визнає право на одну третю частину вищезазначеної приватизованої квартири.

Згідно з приписом ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення заяви.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлена ОСОБА_1 заява є обґрунтованою і визнається такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне встановити за померлою ОСОБА_2 факт права власності на долю у квартирі яка розташована за адресою: Донецька область, м. Ясинувата, квартал 103АДРЕСА_2.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 60, 212,213, 214, 215, 259 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 355 Цивільного кодексу України, ст. 8 ч. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 року № 2482 XII, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визначити співвласнику ОСОБА_2 померлої 26 січня 2008 року 1/3 (одну третю) частку у спільній сумісній власності - приватизованій квартирі № 12 будинку № 20 на кварталі 103 у м. Ясинувата, визнати за нею право власності на визначену долю майна.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви.