Справа № 2-1575/2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

4серпня 2008 року     м. Ясинувата

Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя     Бичков П.Ю.

при секретарі     Парпула Н.Ф.

за участю позивача     ОСОБА_1

відповідача     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ясинуватського міськрайонного суду в Донецькій області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

3 липня 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги фактичним припиненням сімейних відносин і неможливістю збереження сім'ї. Вважає, що їх сумісне проживання стало неможливим і просить суд розірвати шлюб.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги, на обгрунтування яких послалася на обставини, викладені в позові, та зазначила, що з 19 квітня 1997 року перебуває з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне з відповідачем життя виявило, що у кожного з них різні, не співпадаючи погляди на питання подружніх взаємовідносин, що призвело до втрати порозуміння, поваги і любові один до одного. За цих підстав вони з жовтня 2007 року припинили шлюбні відносини, мешкають окремо за різними адресами, не ведуть спільне господарство і фактично не спілкуються між собою. За час окремого проживання вона дійшла висновку, що примирення між ними та подальше спільне проживання неможливе, а збереження шлюбу суперечить інтересам кожного із них.

Посилаючись на наведені обставини ОСОБА_1 просить суд розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2, судові витрати віднести на рахунок відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов про розірвання шлюбу визнав та пояснив, що у зв'язку з погіршенням стосунків з жовтня 2007 року він і ОСОБА_1 фактично припинили шлюбні відносини і проживання однією сім'єю, з цього часу вони мешкають окремо, майже не зустрічаються. Неповнолітній син ОСОБА_4 за їх згодою проживає і утримається ОСОБА_1. Він погоджується з обставинами, викладеними ОСОБА_1. Вважає, що сім'я існує формально, вони втратили порозуміння, тому збереження сімейних відносин є неможливим.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України), суд встановив наступне.

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 19 квітня 1997 року у Ясинуватському міському відділі реєстрації актів громадського стану Донецької області, актовий запис № 60. Від спільного життя подружжя мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з ОСОБА_1. На утримання неповнолітнього сина відповідач добровільно аліменти не сплачує. Для кожного з подружжя цей шлюб перший.

Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини 1 статті 24 Сімейного кодексу України шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, згідно припису статті 112 частини 2 Сімейного кодексу України, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Як убачається із матеріалів справи і встановлено судом, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з жовтня 2007 року припинили шлюб, не проживають однією сім'єю і не ведуть сумісне господарство. За цей час подружжя не здійснили дій щодо збереження родинних стосунків, між ними встановились неприязнені взаємовідносини. Суд вважає, що за таких обставин надання подружжю строку для примирення у даному випадку суперечить моральним засадам суспільства.

Згідно до положень статті З СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу вимог статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям та причини розлучення, небажання кожного з них продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та збереження їх сім'ї неможливе і суперечить інтересам кожного з них інтересам позивача ОСОБА_1 - відповідача ОСОБА_2, що має істотне значення, заява відповідає дійсній волі дружини, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розмір і розподіл судових витрат, суд приймає до уваги ступінь відповідальності кожного з подружжя у розпаді сім'ї, враховує їх матеріальне і сімейне становище, тому відповідно до ст. 88 ЦПК України, вважає за необхідне витрати при реєстрації розірвання шлюбу покласти на відповідача у розмірі 17 гривень, звільнивши позивачку від сплати судового збору.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 224, 225, 226 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 110-112 Сімейного кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - Бугайова) ОСОБА_5 і ОСОБА_2, зареєстрований 19 квітня 1997 року у Ясинуватському міському відділі реєстрації актів громадського стану Донецької області, актовий запис № 60, розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу стягнути на користь держави з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 17 гривень, позивачку ОСОБА_1 від сплати судових витрат звільнити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви на апеляційне оскарження.