ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2006 р.

Справа № 9/148

за позовом   Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго"  вул. Б.Хмельницького,59А, м.Івано - Франківськ,76007

до відповідача  ВАТ "Івано - Франківський локомотиворемонтний завод"   вул.Залізнична, 22, м.Івано - Франківськ,76000

про про врегулювання розбіжностей при укладанні договору

 Cуддя  Фанда Оксана Михайлівна   

При секретарі   Олейняш Еліна Михайлівна

Представники:

Від позивача:  Білий Зиновій Романович - юрисконсульт, ( довіреність № 03-2/06 від 03.01.06 року)

Від відповідача: Остап"юк Михайло Петрович - начальник юридичної служби, ( довіреність № -01-06/ЮС   від 29.12.05 року)

СУТЬ СПОРУ:  Заявлено вимогу про   врегугулюванні розбіжностей при укладенні договору та затвердження п. 5.7. та 5. 8 договору № 60 від 01.03.2006р. в редакції ДМП " Івано - Франківськтеплокомуненерго".

          В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив , що  при укладані Договору про постачання теплової енергії № 60 від 01.03.2006р.  між ним та відповідачем в даній справі  не досягнуто згоди по двох пунктах договору,  а саме    п. 5. 7.  спірного  договору , яким  передбачено передоплату за теплоенергію в розмірі 80 % її місячної вартості  . Даний пункт договору є таким , що відповідає нормам Закону зокрема ст. 7 Закону України " Про житлово комунальні послуги".  Щодо   п. 5. 8 договору,  яким  передбачено відповідальність за несвоєчасну оплату у вигляді пені в розмірі 1 % за кожний день прострочення , то слід зазначити , що даний пункт договору відповідає нормам  Закону України " Про житлово - комунальні послуги ",  Закону України  "  Про відповідальність суб"єктів підприємницької діяльності  за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій"  та  Правилам надання послуг з централізованого опалення.

          Відповідач в  судовому засіданні та у відзиві но позов його заперечив , посилаючись на  частину  6 ст. 19 Закону України " Про теплопостачання " якою передбачено , що Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату телопостачальній організації за фактично отриману теплову енерргію.

          Крім того,  відповідач посилається на статтю 20 Закону України " Про житлово - комунальні послуги "    відповідно до якої   Споживач зобов"язаний укласти договір  на надання житлово - комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та  на статтю 21  цього ж  Закону якою встановлено , що Виконавець зобов"язаний підготувати та укласти із Споживачем договір на надання житлово - комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

            Також відповідач посилається на  Постанову Кабінету Міністтрів України від

30.12.1997р. № 1497, якою  затверджено Типовий договір надання послуг з теплопостачання . Пуктом 13 даного договору передбачено " розрахунковий період оплати послуг - один календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше ніж 10 - числа  наступного за розрахунковим місяця".

           На думну відповідача посиланя позивача на ст. 1 Закону України " Про відповідальність суб"єктів підприємницької діяльності  за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинових територій" від 20.05.1999р. якою передчено стягнення пені в розмірі 1 % за кожний день прострочення , але не більше 100%   суми боргу є помилковим , оскільки з  01.01.2004р. при  вирішенні питання про розмір пені  за несвочасне виконання грошового зобов"язання слід керуватись Господарським кодексом України.

          Статтею 343 ГК України передбачено , що платник гррошових коштів сплачує на коисть одержувача цих коштів за прострочення платежу  пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін , але не може перевищувати  подвійної облікової ставки НБУ , що діяла у період , за який сплачується пеня.

          Розглянувши матеріали справи , заслухавши пояснення представників сторін суд встановив , що   при укладані Договору про постачання теплової енергі ї № 60 від 01.03.2006р.  між позивачем та відповідачем в даній справі  не досягнуто згоди по двох пунктах договору , а саме по пункту п. 5.7.  , яким  передбачено передоплату за теплоенергію в розмірі 80 % її місячної вартості  та по п. 5. 8 .,  яким  встановлено  відповідальність за несвоєчасну оплату у вигляді пені в розмірі 1 % за кожний день прострочення .

   Відповідно до ст. 5 Закону України " Про природні монополії" діяльність у сфері централізованого постачання теплової енергії  відноситься до природних монополій.

        Відповідно до ст. 25 Закону  України "  Про  теплопостачання"  , у разі наявності технічної можливості і теплопостачальної організації не мають права відмовити споживачу в укладенні договору. Таким чином , договір про постачання теплової енергії є обов"язковим для укладання для Позивача, як природного монополіста , а значить згоди другої сторони для звернення до суду про врегулювання розбіжностей при укладенні договру не потрібно.

         Відповідно до наданих повноважень визначених  ст. 13 Закону України  " Про теплопостачання" та ст. 7 Закону України " Про  житлово - комунальні послуги"  виконавчий комітет Івано - Франківської міської ради  прийняв Рішення № 208 від 23.05.2000р. яким встановив що послуги з  теплопостачання для всіх категорій споживачів , крім  населення з 01.07.2000р. повинні надаватись виключно на умовах передоплати.            Позивач п. 5. 7  Договору  передбачив  не повну передоплату  а передплату у розмірі 80 %  , тобто  вказаний пунк віддповідає  вимогам чинного законодавства .    

           Враховуючи приписи  п.п. 4. 13. ч. 1 ст. 26 Закону України " Про житлово - комунальні послуги " порядок оплати  за спожиті житлово - комунальні послуги та відповідальність за невиконання умов договору є істотною умовою договору. Крім того пунктом 10 ч. 3 ст. 20  вищевказаного Закону , ч. 5 п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення передбачено , що Споживач зобов"язаний сплатити пеню в разі несвоєчасного внесення плати за послуги в розмірі встановленому законом  чи договором.     

           Відповідно до  ст. 628 ЦК України  зміст договору становлять умови визначені на розсуд сторін та умови , які є обов"язковими відповідно до актів цивільного   законодавства.

            Статтею 1 Закону України " Про відповідальність суб"єктів  підприємницької діяльності  за несвоєчасне  внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" передбачено розмір пені в розмірі 1 % за кожний день прострочення але не більше 100% загальної суми боргу.  

         Таким чином,  суд дійшов висновку , що п. 5. 8 в редакцї позивача відповідає вимогам чинного законодавства.   

           За приписами    ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладання господарського договору є обов"язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка Закону щодо обов"язковості укладання договору для  певних категорій суб"єктів господарювання .  Частина 1 ст. 187 ГК України   встановлює , що спори  щодо укладання господарських договорів укладання яких є обов"язковим на підставі  закону  розглядаються судом.

          Викладені обставини спростовують заперечення відповідача. Щодо посилання відповідача на те , що  укладений сторонами договір не відповідає вимогам Типового договору затвердженого  Постановю Кабінету Міністрів від 30.12.1997р. № 1497 то слід зазначити , що    вказана Постанова втратила чинність  на підставі Постанови Кабінету Міністтрів України № 630 від  25.07.2005р.

      З огляду на викладені обставини суд дійшов висновку про обгрунтованість вимог позивача та задоволення позову.

    Судові витрати , відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати  позивачу з відповідача.

            Керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України   "Про житлово - комунальні послуги "  ,  Правилами надання послуг з централізованого опалення, ст. 628 ЦК України  , ст.  179, 187 Господарського кодексу України   ,  ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Викласти п. 5. 7  та п. 5.8. договору  № 60 про постачання  теплової енерігї від  01.03.2006р. укладеного між   ДМП " Івано - Франківськтеплокомуненерго" та ВАТ " Івано - Франківський локомотиворемонтний завод "  виклавши  дані пункти  наступним чином .

пункт 5. 7. Договору : сума передооплати за енергію визначається  у відповідності з очікуваним  її споживанням   в наступному  розрахунковому періоді  і не становить не менше 80 % місячної вартості.

Пунк п. 5.8 -  оплата послуг здійснюється  Споживачем  на підставі  виставлених Виробником рахунків - фуктур та в розмірі суми , вказаної в цих рахунках :

- з платежів поточного розрахункового періоду - в 5 - ти денний  термін після дати одержання  рахунки - фактури .

- з платежів 1 - го до 5 - го числа потточного розрахункового періоду.

У випадку несплати платіжних документів в терміни обумовлені  цим договором , сторни керуються  договірними зобов"язаннями, вимогами Правил в частині припинення подачі Енергії , а на суми невиконаного зобов"язання нараховується пееня в розмірі 1 % за кожний день рпростроченя для фактичної оплати. Сума нарахованої пені  включається в наступний платіжний документ.

Перераховані споживачем  суми направляються  для зарахування належного платежу наступним чином: послідовно погашається сума заборгованості  попереднього періоду , пеня за цей період , далі платіж за наступний період , пеня на цю заборгованість і т. д. тільки після повного погашення суми попереднього боргу перераховані кошти зараховуються за поточний розрахунковий період.

Стягнути з відповідача  ВАТ " Івано - Франківський  локомотиворемонтний завод" , м. Івано - Франківсь к, вул. Залізнична , 22 , р/р 26008301711559 в ПІБ , код 13655435, МФО 336354 на користь позивача Державного міського підприємства " Івано - Франківськтеплокомуненерго"  , м. Івано - Франківськ, вул. Б. Хмельницького, 59 а , п/р 26005012901 в ІФФ АТ " Кредит Банк", МФО 336161, код 03346058  -  85 грн. - витра по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ позивачу видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення  господарського суду набирає законної сили  після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.     

 

Суддя                                                            Фанда Оксана Михайлівна

                                                            рішення підписане 25.07.06