Справа № 2-99/2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2009 року                                 селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

у складі:     головуючого-судді         Токарука В.І.

секретаря                 Пікули М.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

    Позивачка звернулася в суд із позовом про розірвання шлюбу до відповідача. Позов мотивує тим, що одружилася із відповідачем 19 вересня 1992 року. Від спільного проживання у них народилось троє дітей: Юлія, ІНФОРМАЦІЯ_1, Лілія, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. В якості підстав розірвання шлюбу наводить те, що спільне життя не склалось, відповідач почав зловживати спиртними напоями, внаслідок чого погіршилися сімейні відносини, він почав безпідставно вчиняти скандали, ображати та погрожувати фізичною розправою їй та дітям. Діти зростають в напруженій атмосфері, вони почали боятися свого батька, коли той перебуває в стані сп’яніння. Відповідач не бере участі у вихованні дітей та не надає будь-яку допомогу на утриманні сім’ї. Шлюбні відносини не підтримують. Примирення та подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе, а тому просить шлюб розірвати.

    Сторони в судове засідання не з’явилися, хоча про час і місце розгляду справи належним чином були повідомлені, про що свідчать повідомлення про вручення судових повісток.

В заяві до суду позивачка ОСОБА_1 просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримає в повному обсязі, просить шлюб розірвати. Відповідач ОСОБА_2 у своїй заяві до суду теж просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнає, просить шлюб розірвати.

Суд, вивчивши матеріали справи, взявши до уваги заяви сторін, вважає за доцільне позов задовольнити, оскільки відповідач позов визнав.

У відповідності до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Обставини, які суперечили б закону або порушували права, свободи чи інтереси інших осіб відсутні, а тому є підстави для прийняття визнання відповідачем позову.

Вирішуючи питання проживання дітей, суд виходить із вимог ч. 3 ст. 160 Сімейного кодексу України згідно якої, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Дочки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 досягли чотирнадцятирічного віку, а отже в силу ч. 3 ст. 160 СК України, вони самостійно вирішують своє місце проживання, а син ОСОБА_6 не досяг встановленого віку зазначеного в цій статті, то його слід залишити на проживання при матері.

    Керуючись ст. ст. 10, 11, ч. 4 ст. 174, 209, 212, 213-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України та на підставі ст. ст. 110, 112, 160 Сімейного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

    Прийняти визнання відповідачем позову. Позов задовольнити. Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (дівоче прізвище – Юрнюк) ОСОБА_7, зареєстрований 19 вересня 1992 року у виконкомі Пробійнівської сільської ради Верховинського району, актовий запис № 2 – розірвати.

    Дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 залишити на проживання при матері.

Кошти при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян покласти на ОСОБА_2 звільнивши від такої оплати ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. У випадку неподання заяви рішення суду набирає законної сили.

Головуючий:                 ________________            В.І. Токарук