АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-5129/10* Головуючий у 1-й інстанції Бойко С.С. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2010 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого - Макарчука М.А.
Суддів: Пилипчук Л.І., Прядкіної О.В.
при секретарі: Лимар О.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12 березня 2009
року
по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області, Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Міністерства праці та соціальної політики України. Державного казначейства України. Міністерства фінансів України про перерахунок допомоги на оздоровлення. -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до місцевого суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області, Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Міністерства праці та соціальної політики України. Державного казначейства України, Міністерства фінансів України . Вказав, що він є учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС II категорії. Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому, як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС II категорії, повинні виплачувати щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Разом з тим у 2002 - 2007 роках він отримував таку допомогу в розмірах, встановлених Постановами Кабінету Міністрів України, що є значно нижчим ніж передбачено вищевказаним законом. Сума недоплати згідно його розрахунку за період з 2002 р. по 2007 р. складає 7403 грн. 20 коп.
Просив поновити йому строк для звернення до суду, зобов'язати Міністерство фінансів України шляхом списання коштів з відповідних рахунків Державного казначейства України виділити та перерахувати через Міністерство праці та соціальної політики України Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Полтавської облдержадміністрації для виплати йому недоплачену грошову допомогу на оздоровлення в сумі 7403 грн. 20 коп. за 2002-2007 роки, зобов'язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Полтавської облдержадміністрації виплатити йому ці кошти.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 березня 2009 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат виходячи із розрахунку мінімальної заробітної плати, визначеної відповідними Законами України «Про Державний бюджет України» за 2002, 2003, 2004, 2005. 2007 роки незаконними.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області провести перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_2), передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат виходячи із розрахунку мінімальної заробітної плати, визначеної відповідними Законами України «Про Державний бюджет України» на 2002, 2003. 2004, 2005. 2007 роки та провести виплату недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2002. 2003. 2004,2005. 2007 роки.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області просить скасувати постанову місцевого суду в частині, що стосується їх прав та обов’язків і ухвалити нове рішення про відмову у позові посилаючись на незастосування місцевим судом постанов КМ України які регулюють розмір допомоги на оздоровлення учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та наслідків сплину строку звернення до суду, визначені ст.. 100 КАС України.
В іншій частині судове рішення сторонами не оскаржувалося.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Місцевим судом встановлено і не заперечується сторонами, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС II категорії, а тому відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. ,
Місцевим судом також встановлено, що при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за період 2002-2005 років Управління праці та соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області керувалося постановою Кабінету Міністрів України “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” від 26 липня 1996 року та постановою Кабінету Міністрів України “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” від 12 липня 2005 року.
Встановивши такі обставини місцевий суд прийшов до правильного висновку про порушення права позивача на одержання від держави щорічної допомогу на оздоровлення в розмірі встановленому ст..48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст..99ч.1-3 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст.100ч.1 цього ж Кодексу пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Із заперечень Управління праці та соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області проти позову вбачається, що відповідач наполягав на застосуванні наслідків сплину цього строку.
Відхиляючи це вимогу відповідача про застосування наслідків пропущення строку на звернення до адміністративного суду місцевий суд помилково визначив заявлені ОСОБА_2 публічно правові вимоги як вимоги про відшкодування шкоди і безпідставно застосував до публічно правових вимог на день розгляду справи правила ст.. 268ч. 1 п.3 ЦК України які не підлягали застосуванню.
З цих підстав висновок місцевого суду про те, що до публічно правових вимог позивача про стягнення щорічної допомогу на оздоровлення застосовуються правила ст.. 268 ч.1п.З ЦК України є неправильним.
Як вбачається із позовної заяви доводи позивача про причини несвоєчасного звернення до суду ґрунтуються на посилання про незнання факту про порушення його права.
Зазначені позивачем причини є неповажними так як про порушене права він узнавав при щорічному отримання цієї допомоги. Із матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду у липні 2008 року, а тому пропустив строк для звернення до суду за 2003-2005 роки.
З цих підстав постанова місцевого суду в частині стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2002-2005 роки підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про відмову у позові у зв’язку із пропущенням строку на звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Із матеріалів цивільної справи також вбачається, що у липні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до місцевого суду з адміністративним позовом в якому просив зобов'язати Міністерство фінансів України шляхом списання коштів з відповідних рахунків Державного казначейства України виділити та перерахувати через Міністерство праці та соціальної політики України Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Полтавської облдержадміністрації для виплати йому недоплачену грошову допомогу на оздоровлення в сумі 7403 грн. 20 коп. за 2002-2007 роки, зобов'язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Полтавської облдержадміністрації виплатити йому ці кошти.
Вимог про визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення позивач не заявляв, а тому у місцевого суду не було правових підстав для виходу за межі позовних вимог.
Керуючись ст.. 303, 304, 309ч.З-4, 313,316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області задовольнити частково.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12 березня 2009 року скасувати в частині зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області в перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення та ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області про перерахунок допомоги на оздоровлення задовольнити частково.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області провести перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_2, передбачену ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат виходячи із розрахунку мінімальної заробітної плати, визначеної Законам України «Про Державний бюджет України» на 2007 рік з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні позовних ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області про перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2002, 2003, 2004, 2005 роки відмовити за пропуском строку звернення до суду.
В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12 березня 2009 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржене протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Полтавської області ОСОБА_1