Справа № 11-588/2011
Категорія ч. 2 ст. 121 КК України
Головуючий у 1 інстанції Хоминець М.М.
Суддя-доповідач ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді Шкрібляка Ю.Д.,
суддів Томенчука Б.М., Дячука В.М.,
з участю прокурора Грищука В.І.,
засудженого ОСОБА_2,
захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши 14 грудня 2011 року у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляцією захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_2, на вирок Тисменицького районного суду від 28 вересня 2011 року, -
в с т а н о в и л а:
Вказаним вироком ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець с. Козино вул. Незалежності, 30, Тисменицького району Івано-Франківської області, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одружений, не працюючий, раніше не судимий, громадянин України,-
визнаний винуватим і засуджений за ч.2 ст. 121 Кримінального Кодексу України (далі КК) на сім років позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишено раніше обраний –тримання під вартою, а початок строку відбуття покарання постановлено обчислювати з 13 вересня 2009 року, тобто з моменту його затримання.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 задовольнено частково.
Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_2 у користь ОСОБА_5 1495 (одну тисячу чотириста дев'яносто п'ять) грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 30000 (тридцять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 31495 (тридцять одну тисячу чотириста дев'яносто п'ять) грн.
Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_2 засуджений за те, що він 13 вересня 2009 року приблизно 00 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вийшовши з приміщення магазину-кафе «СТ Кордяків», що по вул. Незалежності, 58 в с. Козино Тисменицького району Івано-Франківської області, побачив позаду кафе потерпілого ОСОБА_6, який у стані алкогольного сп'яніння сидів на землі. Засуджений вирішив допомогти потерпілому піднятись, підійшов до нього і намагався його підняти. Однак, потерпілий почав обзивати підсудного нецензурними словами та, сидячи на землі, вдарив останнього по нозі, у зв'язку з чим між засудженим та потерпілим виник конфлікт. У ході конфлікту засуджений, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклої неприязні, наніс потерпілому удари руками і ногами у життєво важливі ділянки тіла, а саме: голову, грудну клітку, живіт, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки, живота та їх органів з переломами 5-7 ребер справа, крововиливом у тканину нижньої долі правої легені, крововиливом у діафрагму справа, множинними розривами печінки, що ускладнилась масивною внутрішньою крововтратою, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_6 помер.
В апеляції захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ставиться питання про скасування вироку із-за незаконності його в частині засудження ОСОБА_2 за ч. 2
ст. 121 КК внаслідок невідповідності висновків суду викладених у ньому, фактичним обставинам справи. Апелянти вказують на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, не спростував наявні суперечливі докази, зокрема окремі показання свідків, а тому ОСОБА_2 засуджений за ч. 2 ст. 121 КК необґрунтовано.
Просять вирок суду щодо ОСОБА_2 скасувати та змінити. Перекваліфікувати дії засудженого ОСОБА_2 з ч. 2 ст. 121 на ч. 1 ст. 119 КК. Крім цього, просять направити справу на додаткове розслідування та змінити засудженому міру запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд.
Прокурор Грищук В.І. до початку апеляційного розгляду пред’явив лист прокурора Бояна І.П., із змісту якого вбачається, що подану ним апеляцію на м’якість призначеного покарання, він відкликає.
Під час апеляційного розгляду захисники засудженого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 внесли зміни у подану ними апеляцію, з якими погодився засуджений ОСОБА_2, просили апеляційний суд, вирок Тисменицького районного суду від
28 вересня 2011 року скасувати, а кримінальну справу направити на додаткове розслідування.
В ході розгляду апеляції, засуджений ОСОБА_2 пояснив, що він дійсно
13 вересня 2009 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вийшов з приміщення магазину-кафе «СТ Кордяків», що по вул. Незалежності, 58 в с. Козино Тисменицького району Івано-Франківської області і там поблизу, побачив свого двоюрідного брата потерпілого ОСОБА_6 лежачого обличчям до землі. Підійшовши до нього копнув ногою (штурхнув) два рази по його тілу. Крім цього, засуджений ОСОБА_2 ствердив, що при проведенні досудового розслідування, він насправді давав зізнавальні показання спочатку у явці з повиною, а потім і при проведенні інших слідчих дій, однак на нього чинився психологічний тиск працівниками міліції. При проведенні з ним слідчих дій були присутні його захисники, однак він їм не довіряв.
Заслухавши доповідь судді Шкрібляка Ю.Д., пояснення прокурора Грищука В.І. про законність і обґрунтованість вироку, пояснення засудженого ОСОБА_2 та його захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтримали подану апеляцію у зміненому виді, а саме просили вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину та про правильність кваліфікації його неправомірних дій за ч. 2
ст. 121 КК, ґрунтуються на зібраних та детально досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд, в їх сукупності, дав належну оцінку, а тому покликання захисників на необхідність перекваліфікації дій засудженого є необґрунтованими.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, а тому посилання апелянтів на безпідставне засудження ОСОБА_2 є голослівними і такими, що спрямовані на вигородження його від кримінальної відповідальності.
Твердження засудженого ОСОБА_2, про те, що він не наносив тілесних ушкоджень потерпілому в такій кількості, яка зазначена у висновку експерта, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки сам засуджений підтвердив той факт, що дійсно перебував в стані алкогольного сп’яніння і наносив потерпілому два одари ногою. Крім того, з показань свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, вбачається, що вечором 12 вересня 2009 року, на вулиці біля магазину-кафе «СТ Кордяків»в с. Козино, бачили, як засуджений ОСОБА_2 наносив потерпілому 2-3 сильних удари ногою в голову, коли останній лежав на землі.
Доводи захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо суперечливості окремих показань свідків, викладених у вироку суду, із показаннями їх на досудовому слідстві, спростовуються протоколом судового засідання, в якому відображенні показання свідків очевидців.
Незважаючи на невизнання засудженим ОСОБА_2 вини у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, винуватість останнього підтверджується, зокрема: протоколом явки з повинною від 13.09.2009 р., де ОСОБА_2 зізнався у спричиненні потерпілому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень (т.1, а.с.99), його ж показаннями даними на досудовому слідстві при його допиті як підозрюваного (Т.1 а.с.116-119) та обвинуваченого (Т.1 а.с.141), а також даними, що містяться в протоколі відтворення обстановки і обставин події від 15.09.2009 р. за участю підозрюваного ОСОБА_2, згідно якого останній на місці відтворив обставини заподіяння потерпілому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень (т.1, а.с. 121-123).
Суд першої інстанції, обґрунтовано визнав показання засудженого достовірними, оскільки вони об’єктивно збігаються з іншими доказами, зокрема: показаннями експерта ОСОБА_9 про те, що він разом з експертом ОСОБА_10 проводив судово-медичне дослідження, а потім експертизу трупа ОСОБА_6; такі тілесні ушкодження, які були у потерпілого, а саме: закрита травма грудної клітки, живота та їх органів з переломами 5-7 ребер справа, крововиливом у тканину нижньої долі правої легені, крововиливом у діафрагму справа, множинними розривами печінки, - могли бути спричинені при нанесенні не менше одного удару в ділянку передньої поверхні грудної клітки і живота справа; удар мав бути достатньо сильний; подібний удар могла нанести людина з такими антропологічними даними, як підсудний; для спричинення таких тілесних ушкоджень не потрібно спеціальної фізичної підготовки; протоколом огляду місця події від 13.09.2009 р. та фототаблиці до нього, згідно якого оглянуто прилеглу до магазину-кафе «СТ Кордяків»в с. Козино Тисменицького району Івано-Франківської області територію, де на лавці неподалік приміщення магазину виявлено та оглянуто труп потерпілого ОСОБА_6; під час огляду вилучено сліди крові та мікрооб'єкти з долонь трупа, куртку чорного кольору (т. 1, а.с.8-12, 14-27); висновком судово-медичної експертизи № 365-Е від 28.10.2009 р., згідно якого смерть ОСОБА_6 настала від закритої травми грудної клітки, живота та їх органів з переломами 5-7 ребер справа, крововиливом у тканину нижньої долі правої легені, крововиливом у діафрагму справа, множинними розривами печінки, що ускладнилась масивною внутрішньою крововтратою; вказані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення (т.2, а.с.22-28); даними висновку криміналістичної експертизи від 31.10.2009 р., згідно якого серед волокон, вилучених з рук трупа ОСОБА_6, виявлено поліефірні волокна (частини волокон) білого кольору, що мають комплекс співпадаючих ознак з волокнами зі складу спортивного светра ОСОБА_2 (т.2, а.с.160-165); показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12
Посилання засудженого на те, що працівники міліції із застосуванням психологічного тиску заставили його зізнатись у вчиненні злочину, якого він не вчиняв, є голослівним. На виконання судового доручення згідно постанови Тисменицького районного суду від 31 січня 2011 року прокуратурою Тисменицького району проведено перевірку заяви ОСОБА_2 на неправомірні дії щодо нього з боку працівників міліції. За результатами перевірки, заступником прокурора району 04 березня 2011 року винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю у діях працівників міліції складу злочину.
Таким чином, колегія суддів вважає надуманими твердження апелянтів про те, що потерпілим не було завдано тілесних ушкоджень.
Твердження в апеляції захисників засудженого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що обвинувачення побудоване на припущеннях, колегія суддів розцінює їх, як спосіб вигородити винну особу від кримінальної відповідальності за вчинене.
Колегія суддів приходить до висновку, що досудове слідство по даній справі проведено відповідно до вимог ст. 22 КПК України, повно, всебічно і об’єктивно, а судом першої інстанції були детально перевірені зібрані слідством докази, і відповідно до положень ст. 67 КПК України, правильно оцінені. Тому твердження апелянтів про необхідність направлення справи на додаткове розслідування, є необґрунтованим.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, а тому підстав для направлення справи на додаткове розслідування, як цього просять апелянти, колегія суддів не вбачає.
Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_2, суд першої інстанції відповідно до положень ст. 65 КК, в повній мірі врахував як ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу, думку потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_13, так і обставину, що обтяжує покарання, - вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння. На думку колегії суддів, таке покарання є достатнім і справедливим.
За таких обставин подані апеляції захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не підлягають до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію у зміненому виді захисників засудженого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Тисменицького районного суду від 28 вересня
2011 року відносно ОСОБА_2 - без зміни.
Головуючий Ю.Д. Шкрібляк
Судді Б.М. Томенчук
ОСОБА_14
Згідно з оригіналом
Суддя Ю.Д. Шкрібляк