ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.03.2005м. СумиСправа № 5/454-04

За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 , м. Охтирка

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2 , м. Охтирка

про витребування майна із спільної часткової власності

СУДДЯ КІЯШКО В.І.

Представники сторін:

Від позивача Максименко Т.І., ОСОБА_3 .

Від відповідача ОСОБА_2 .

За участю секретаря судового засідання Нужної Є. А.

Ухвалою від 26.11.2004 р. справу № 5/454-04 було порушено суддею Гудим В.Д., але в зв`язку з його хворобою справу, ухвалою від 11.02.2005р., було передано на розгляд судді Кіяшко В.І.

Розгляд справи розпочатий 13.12.2004 р., за згодою сторін розгляд справи відкладався до 27.12.2004 р., у зв`язку з неявкою позивача в судове засідання розгляд справи відкладався до 13.01.2005 р., за згодою сторін в судовому засіданні оголошено перерву до 07.02.2005 р., до 28.02.2005 р., до 04.03.2005 р.

Суть спору: Позивач просить суд виділити йому у володіння частку приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: І-S = 1,4 кв. м., П- S = 1,4 кв. м., I- S = 53,5 кв. м., 2- S = 10,8 кв. м., 3- S = 10,3 кв. м., 2- S = 12,8 кв. м., з- S = 5,6 кв. м., 1- S = 14,2 кв. м., загальною площею 110 кв. м. та виділити у володіння частку приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: І-S = 1,2 кв. м., 1- S = 29,7 кв. м., 2- S = 16,3 кв. м., Ш - 0,7 кв. м., загальною площею 47,9 кв. м., а решту приміщень залишити у володіння відповідача, згідно договорів купівлі-продажу від 11.06.1999 р., укладених між сторонами.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що має право власності на 1/2 частину магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та 1/2 частину магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з прибудовою літнього павільйону до нього. Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач чинить йому перешкоди в користуванні частиною магазину в с. Комиші, чим позбавляє можливості вести підприємницьку діяльність.

Представникам позивача та відповідача роз`яснено вимоги ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх процесуальних прав та обов`язків.

Сторони заявили клопотання про недоцільність здійснення фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд задовольнив клопотання сторін, оскільки воно відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач подав зустрічну позовну заяву, в якій просить суд виділити із сумісної власності з позивачем по первісному позову частину приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 98,6 кв. м. та частину приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 47,9 кв. м., і суд, враховуючи те, що зустрічний позов взаємно пов`язаний з первісним, приймає його до спільного розгляду з первісною позовною заявою.

Позивач по первісному позову в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог, в якому просить суд виділити у володіння частку приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: П площею 1,4 кв. м., 1 площею 53,5 кв. м., 2 площею 10,8 кв. м., 3 площею 10,3 кв. м., 2 площею 12,8 кв. м., загальною площею 88,8 кв. м., решту приміщень, а саме: І площею 1,4 кв. м., 1 площею 54,10 кв. м., 3 площею 30,3 кв. м., загальною площею 85,8 кв. м. залишити у власності відповідача, а також просить суд виділити у володіння частину приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 площею 1,2 кв. м., 1 площею 29,7 кв. м., 2 площею 16,3, Ш площею 0,7 кв. м., загальною площею 47,9 кв. м., а відповідачу виділити приміщення П площею 1,2 кв. м., 1 площею 29,8 кв. м., 2 площею 16,7 кв. м., Ш площею 0,3 кв. м., всього 48 кв. м., і суд приймає це уточнення до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача по первісному позову подав усне клопотання про зупинення провадження у справі, в зв`язку з тим, що він хоче подати позов про визнання недійсним рішення виконкому Куземинської сільської Ради про надання дозволу на проведення земельнокадастрової інвентаризації від 15.02.2001 р., від 30.09.2002р., № 3 від 28.01.2002 р., але суд відхиляє це клопотання і вважає його безпідставним і як таке, що перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи і вважаючи що:

11.06.1999 р. Охтирське споживче товариство Сумської облспоживспілки уклало договори купівлі-продажу з ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 та ОСОБА_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , про продажу нежитлового приміщення магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, площею 177,7 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в рівних долях та нежитлового приміщення, площею 92,6 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в рівних долях, що підтверджується договорами купівлі-продажу від 11.06.1999 р., копії яких приєднані до матеріалів справи.

Відповідно до рішення тринадцятої сесії двадцять третього скликання Куземинської сільської Ради від 15.02.2001 р. “Про надання дозволу на проведення земельнокадастрової інвентаризації”, приватному підприємцеві ОСОБА_2 було надано дозвіл на проведення земельнокадастрової інвентаризації земельної ділянки в АДРЕСА_1 , біля власного магазину. В рішенні Ради вказано, що документи на дану земельну ділянку відсутні, земельна ділянка раніше надавалася в оренду Охтирській райспоживспілці, а з 2000 р. надається в оренду ОСОБА_2 .

В судовому засіданні встановлено, що третя сесія двадцять четвертого скликання Куземинської сільської Ради, рішенням від 30.09.2002 р. “Про продаж земельної ділянки ОСОБА_2 ”, вирішила продати земельну ділянку загальною площею 0,0215 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 , під 1/2 магазину та приміщенням бару приватному підприємцю ОСОБА_2 .

Рішенням № 3 від 28.01.2002 р. виконавчий комітет Куземинської сільської Ради надав дозвіл приватному підприємцю ОСОБА_2 на будівництво літнього павільйону біля його магазину в АДРЕСА_1 на земельній ділянці наданій йому в оренду.

Розпорядженням голови Охтирської районної державної адміністрації № 183 від 22.05.2002 р., у відповідності з вимогами Закону України “Про основи містобудування”, Закону України “Про архітектурну діяльність” відділ містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації зобов`язаний видати ОСОБА_2 архітектурно- планувальне завдання на проектування добудови до магазину літньої площадки в с. Куземин, що і було відділом зроблено і надано архітектурно-планувальне завдання № 10, яке затверджено начальником місцевого органу містобудування та архітектури 29.05.2002 р., про добудову до магазину літньої площадки, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач по першій позовній заяві і позивач по зустрічній позовній заяві надав суду докази того, що ним були понесені затрати по добудові, яку він робив за власні кошти біля своєї частини магазину, на приватизованій земельній ділянці, без участі приватного підприємця ОСОБА_1 , позивача по первісному позову та відповідача по зустрічному позову.

Згідно листа № 65 від 10.03.2004 р., Куземинська сільська Рада повідомила Охтирський районний суд про те, що за дозволом на будівництво літнього павільйону до магазину в АДРЕСА_1 , звертався в сільську Раду тільки приватний підприємець ОСОБА_2 , що крім рішення виконавчого комітету Куземинської сільської Ради № 3 від 28.01.2002 р. підтверджується інформацією, яка подавалася до відділу містобудування, архітектури Охтирської районної державної адміністрації № 167 від 03.10.2002 р.

Всі питання, які стосувалися будівництва, забезпечення будівельними матеріалами, терміну відкриття добудови, вирішував з сільською Радою приватний підприємець ОСОБА_2 .

Крім того, Куземинська сільська Рада повідомила, що даних про участь в будівництві вищевказаної прибудови, приватного підприємця ОСОБА_1 , у неї не має.

Договори оренди земельної ділянки під магазином в АДРЕСА_1 в 2000, 2001, 2002 р.р., укладалися між Куземинською сільською Радою та приватним підприємцем ОСОБА_2 в 2-х примірниках, один віддавався на руки ОСОБА_2 . Орендна плата за землю по цих договорах сплачувалася вчасно.

Крім цього, приватний підприємець ОСОБА_2 надав суду Робочий проект на газопостачання топочної магазину по АДРЕСА_1 , який являється доказом того, що підприємець ОСОБА_2 за власні кошти провів газопостачання до добудови магазину.

В матеріалах справи маються висновки технічної експертизи, яка була призначена Охтирським районним судом ухвалою від 28.01.2004 р., де визначені варіанти розподілу приміщень магазину в с. Куземин та в с. Комиші, Охтирського району.

На підставі викладеного, суд, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дійшов до висновку, що вимоги позивача по первісному позову не можуть бути задоволені, оскільки не підтверджені матеріалами справи, а вимоги позивача по зустрічному позову суд задовольняє і здійснює розподіл магазинів по п`ятому варіанту визначеного технічною експертизою Охтирського бюро технічної інвентаризації.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача по первісному позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Виділити приватному підприємцю ОСОБА_1 у володіння частину приміщення - магазину, що знаходиться в АДРЕСА_2 , а саме: 1-S = 29,8 кв. м., 2- S = 16,7 кв. м., ІІІ- S = 0,3 кв. м., II- S = 1,2 кв. м., загальною площею 48,0 кв. м., що складає 1/2 частину.

2. Виділити приватному підприємцю ОСОБА_2 у володіння частину приміщення - магазину, що знаходиться в АДРЕСА_2 , а саме: 1 - S = 29,7 кв. м., I- S = 1,2 кв. м., 2- S = 16,3 кв. м., ІІІ- S = 0,7 кв. м., загальною площею 47,9 кв. м., що складає 1/2 частину.

3. Виділити приватному підприємцю ОСОБА_1 у володіння частину приміщення-магазину, що знаходиться в АДРЕСА_1 , а саме: S = 53,5 кв. м., 2- S = 10,8 кв. м., 3- S = 10,3 кв. м., II- S = 1,4 кв. м., загальною площею 76,0 кв. м., що складає сорок четверту соту частину.

4. Виділити приватному підприємцю ОСОБА_2 у володіння частину приміщення-магазину, що знаходиться в АДРЕСА_1 , а саме: І-S = 1,4 кв. м., 1- S = 54,1 кв. м., 2- S = 12,8 кв. м., 3- S = 30,3 кв. м., загальною площею 98,6 кв. м., що складає п`ятдесят шосту соту частину.

5. Видати накази після набрання рішення законної сили.

Суддя                                В.І. Кіяшко