Судове рішення #483201
16/212-06(8/207-06)


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

  

13.02.07р.


Справа № 16/212-06(8/207-06)

       За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Дніпробудважмаш",                                     м. Дніпропетровськ 

до  В-1: Приватного підприємства фірми „Гремко”, м. Дніпропетровськ

     В-2: Закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк”,                                           м. Дніпропетровськ  

 про визнання договору недійсним та зобов’язання вчинити певні дії



Суддя Загинайко Т.В.


Представники:

від позивача: Піонтковська О.О. - представник , дов. від 01.08.06 р.;

від відповідача1: Сущенко О.В. - представник;

від відповідача2: Яковлєва К.В. - юрисконсульт, дов. від 01.09.05р. №3911-П-П. 




СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить визнати недійсним договір іпотеки нерухомого майна будівель і споруд виробничої бази по вул. Береговій, буд. 141 у м. Дніпропетровську від 23.02.2005р. №921Д32, укладений між відповідачами, та зобов’язати відповідача2 здійснити виключення з Єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна запис №1 про обтяження об’єкта нерухомого майна будівель та споруд, адміністративну будівлю літ.  А-2 загальною площею 174,3 кв.м., ремонтні бокси літ. Б-1, Б’’-2  загальною площею 368,1 кв.м. та 284,2 кв.м., центральний склад літ. Б’’-1 загальною площею 110, 2 кв.м., гаражі для легкових автомобілів літ. В-1, В’’-1 загальною площею 77, 8 кв.м. та 17,7 кв.м., склад-ангар літ. Г-1, заправну станцію літ. Ж, З, розташованих у м. Дніпропетровську по вул. Береговій, буд. 141.  

Відповідач1 у відзиві на позов (вх.№13908 від 28.08.2006р.) позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що: - 04.08.2003р. між Українсько-польським товариством з обмеженою відповідальністю  з іноземними інвестиціями "УПС" та відповідачем1 було укладено договір купівлі-продажу будівель та споруд  виробничої бази, розташованої за адресою  м. Дніпропетровськ, вул. Берегова,141; - згідно статті 330 ЦК України відповідач1 є добросовісним покупцем, оскільки приватним нотаріусом було встановлено, що ніяких обмежень щодо цього майна немає; дане майно було придбано  Українсько-польським товариством з обмеженою відповідальністю  з іноземними інвестиціями "УПС"  з торгів, проведених  на виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду; - спірний договір іпотеки було укладено на підставі закону, оскільки власник майна користується своїм майном на власний розсуд.

Відповідач2 у відзиві на позов (а.с. 42) позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що:  - відповідач2 надав позичальнику –Українсько-польському товариству з обмеженою відповідальністю “УПС” кредит в сумі 232 352 грн. 00 коп. на строк до 05.12.2008р., уклавши з ним кредитний договір, у забезпечення зобов’язань по якому між відповідачами був укладений договір іпотеки від 23.02.2005р., згідно якого іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно, належне йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 04.08.2003р. №2883; - на момент укладання договору купівлі-продажу продавець –Українсько-польське товариство з обмеженою відповідальністю “УПС” засвідчило, що предмет договору нікому іншому не проданий, не подарований, іншим способом не відчужений, під заставою, забороною не перебуває, судового спору щодо нього, а також прав третіх осіб немає; - відповідно до умов договору іпотеки відповідач2 має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором, вони не будуть виконані.

В подальшому відповідач2 надав пояснення (вх.№14070 від 07.09.2006р.), в яких позовні вимоги не визнає, оскільки спірний договір іпотеки було укладено в забезпечення своєчасного та повного виконання зобов'язань за кредитним договором від 05.12.2005р. №921; іпотекодавець надав в іпотеку майно, належне йому на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу від 04.08.2003р.; вказаний договір купівлі-продажу було визнано недійсним тільки 06.09.2005р., тобто на момент укладення договору іпотеки договір купівлі-продажу був дійсний;  визнання договору купівлі-продажу недійсним і зміна власника предмета іпотеки не є правовою підставою для визнання недійсним договору іпотеки.  

         19.12.2006р. позивач уточнив позовні вимоги (вх.№22699) та просить  визнати недійсним договір від 23.02.2005р. №921ДЗ1 іпотеки нерухомого майна будівель і споруд виробничої бази, що розташовані по вул. Береговій, буд. 141 у м. Дніпропетровську, укладений між відповідачами та зобов’язати відповідача2 здійснити виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис №1 про обтяження об’єкта нерухомого майна будівель та споруд, а саме: адміністративну будівлю літ. А-2 загальною площею 174,3 кв.м., ремонтні бокси літ. Б-1, Б’’-2 загальною площею 368,1 кв.м. та 284,2 кв.м., центральний склад літ. Б’’-1 загальною площею 110,2 кв.м., гаражі для легкових автомобілів літ. В-1, В’’-1 загальною площею 77, 8 кв.м. та 17,7 кв.м., склад-ангар літ. Г-1, заправну станцію літ. Ж, З, що розташовані по вул. Береговій, буд. 141 у                               м. Дніпропетровську, зареєстрований 23.02.2005р. за  №1707551 приватним нотаріусом  Дніпропетровського нотаріального округу Орловою Т.Є.

             В подальшому позивач звернувся з заявою (вх.№196 від 10.01.2007р.) про відмову від позовних вимог і просить прийняти відмову в частині позовних вимог щодо зобов’язання відповідача2 здійснити виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запису №1 про обтяження об’єкта нерухомого майна будівель та споруд, адміністративну будівлю літ. А-2 загальною площею 174,3 кв.м., ремонтні бокси літ. Б-1, Б’’-2 загальною площею 368,1 кв.м. та 284,2 кв.м., центральний склад літ. Б’’-1 загальною площею 110,2 кв.м., гаражі для легкових автомобілів літ. В-1, В’’-1 загальною площею 77, 8 кв.м. та 17,7 кв.м., склад-ангар літ. Г-1, заправну станцію літ. Ж, З, що розташовані по вул. Береговій, буд. 141 у м. Дніпропетровську, зареєстрованого 23.02.2005р. за  №1707551 приватним нотаріусом  Дніпропетровського нотаріального округу Орловою Т.Є.

Відповідач-1 у відзиві на позов (вх.№.155 від 10.01.07р.) позовні вимоги відхиляє у повному обсязі та просить в позові відмовити, посилаючись на те що: - 04.08.2003р. між Українсько-польським товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "УПС" та відповідачем1 було укладено договір купівлі-продажу будівель та споруд  виробничої бази, що розташована по вул. Береговій, 141 у м. Дніпропетровську;       - згідно статті 330 ЦК України відповідач1 є добросовісним покупцем, оскільки приватним нотаріусом було встановлено, що ніяких обмежень щодо цього майна немає; - дане майно було придбано  Українсько-польським товариством з обмеженою відповідальністю  з іноземними інвестиціями "УПС"  з торгів, проведених  на виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду; - спірний договір іпотеки було укладено на підставі закону, оскільки власник майна користується своїм майном на власний розсуд; - позовні вимоги пред’явлені неналежною стороною, оскільки відповідно до статті 21 Господарського процесуального кодексу України, позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в  інтересах  яких  подано  позов  про  захист    порушеного   чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, тобто  в даному випадку позивач не є  стороною по договору іпотеки та в позові не обґрунтовує, яким чином порушені його інтереси; - спір не може бути розглянуто без залучення до участі у справі  приватного нотаріуса  Орлової Т.Є., оскільки спірний договір іпотеки був нотаріально засвідчений, тому всю відповідальність повинен нести  приватний нотаріус.  Також відповідач у відзиві на позов просить залучити у якості третьої особи  без самостійних позовних вимог приватного нотаріуса Орлову Т.Є.

Суд не вбачає підстав для залучення приватного нотаріуса Орлової Т.Є. у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки суд не вбачає яким чином рішення з господарського спору може вплинути на її права та обов’язки щодо відповідача1.

За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності господарський суд, -

          ВСТАНОВИВ:

          - 23.02.2005р. між відповідачем1 –Приватним підприємством фірмою “Гремко” (іпотекодавцем) та відповідачем2 –Закритим акціонерним товариством комерційним банком “ПриватБанк” (іпотекоутримувачем) було укладено договір іпотеки №921ДЗ1 (надалі –договір), предметом якого згідно з пунктами 1, 2 є надання іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна, зазначеного у пункті 7 договору, в забезпечення виконання зобов’язань Українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “УПС” (позичальник) перед іпотекоутримувачем, в силу чого іпотекоутримувачем має право в разі невиконання позичальником зобов’язань, забезпечених іпотекою, та (або) невиконання іпотекодавцем зобов’язань за цим договором, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами позичальника та (або) іпотекодавця; за цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов’язань позичальника, що випливають з кредитних договорів від 04.03.2004р. № 986 та від 05.12.2003р. №921 (кредитні договори №1 та №2);

          - відповідно до пункту 7 договору в забезпечення виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором та іпотекодавцем зобов’язань за цим договором, іпотекодавець надав в іпотеку належне йому на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Мішекіним В.В. 04.08.2003р. №2883 та зареєстрованого у КП “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації за №1645127 від 05.10.2003р., реєстраційний №1971399, серія ВВА №238458, наступне нерухоме майно: виробничу базу №1, яка складається з: адміністративної будівлі літ. А-2 загальною площею 174,3 кв.м., ремонтних боксів літ. Б-1, Б’-2 загальною площею 368,1 кв.м. та 284,2 кв.м., центрального складу літ. Б’’-1 загальною площею 110,2 кв.м., гаражів легкових автомобілів літ. В-1, В’-1 загальною площею 77, 8 кв.м. та 17,7 кв.м., складу-ангару літ. Г-1, заправної станції літ. Ж, З, вартістю 66 902 грн. 40 коп. та передане в іпотеку згідно з витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого КП “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” №6479196 від 11.02.2005р. серія СВЕ №557977, реєстраційний номер 1971399; предмет іпотеки знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Берегова, буд. 141;

          - як вбачається з матеріалів справи зазначене нерухоме майно згідно Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна обтяжено забороною на нерухоме майно на підставі договору іпотеки від 23.02.2005р.;

          - згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2005р. у справі №31/8 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2005р. у цій же справі договір купівлі-продажу від 04.08.2003р. будівель та споруд виробничої бази, розташованої по вул. Береговій, 141 у м. Дніпропетровську, укладений між Українсько-польським товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “УПС” та відповідачем1, визнано недійсним; визнано за позивачем право власності на будівлі та споруди виробничої бази, розташованої по вул. Береговій, 141 у                             м. Дніпропетровську та витребувано зазначені будівлі та споруди з незаконного володіння відповідача1;

          - постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2006р. у справі №31/8 набрала законної сили і відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України є обов’язковою на всій території України;

          - згідно статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення;

          - отже, договір купівлі-продажу від 04.08.2003р. будівель та споруд виробничої бази, що розташована по вул. Береговій, 141 у м. Дніпропетровську, укладений між Українсько-польським товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “УПС” та відповідачем1, є недійсним з моменту його вчинення, тобто з 04.08.2003р.;

          - таким чином, суд доходить висновку, що на момент укладення спірного договору іпотеки від 23.02.2005р. №921ДЗ1, відповідач1, що є іпотекодавцем за цим договором, не був власником зазначеного майна;

          - відповідно частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу;

          - частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

          - статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;

          - ця конституційна норма кореспондується з частиною 1 статті 4 Закону України “Про власність”, якою передбачено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, а також з частиною 1 статті 319 Цивільного кодексу України, згідно якої власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд;

          - згідно із частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні;

          - таким чином, за власником закріплено право на свій розсуд розпоряджатися своєю власністю і ніхто не може протиправно позбавити його цього права;

- отже, оскільки договір купівлі-продажу від 04.08.2003р., укладений між Українсько-польським товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “УПС” та відповідачем1, є недійсним з моменту його вчинення, відповідач1 не набув права власності на зазначене у договорі купівлі-продажу майно і на момент укладання договору іпотеки від 23.02.2005р. не був його власником, тобто не міг розпоряджатися цим майном;

- отже, вищевказане спростовує заперечення відповідачів;

- згідно із частиною 2 статті 48 Закону України “Про власність” власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння;

- що стосується відмови позивача від позовних вимог щодо зобов’язання відповідача2 здійснити виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запису №1 про обтяження об’єкта нерухомого майна будівель та споруд, адміністративну будівлю літ. А-2 загальною площею 174,3 кв.м., ремонтні бокси літ. Б-1, Б’’-2 загальною площею 368,1 кв.м. та 284,2 кв.м., центральний склад літ. Б’’-1 загальною площею 110,2 кв.м., гаражі для легкових автомобілів літ. В-1, В’’-1 загальною площею      77, 8 кв.м. та 17,7 кв.м., склад-ангар літ. Г-1, заправну станцію літ. Ж, З, що розташовані  по     вул. Береговій, буд. 141 у м. Дніпропетровську, зареєстровану 23.02.2005р. за  №1707551 приватним нотаріусом  Дніпропетровського нотаріального округу Орловою Т.Є., суд вважає за можливе прийняти цю відмову; тому провадження у справі у цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України;

З урахуванням викладеного позовні вимоги обґрунтовані у частині визнання  недійсним договору іпотеки від 23.02.2005р., укладеного між відповідачами.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідачів в рівних частинах відповідно до задоволеної вимоги.

           Керуючись статтею 49, пунктом 4 частини 1 статті 80, статтями  82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

 ВИРІШИВ:

Визнати недійсним  договір іпотеки  від 23.02.2005р. №921Д3, укладений між    Приватним підприємством  фірмою „Гремко” (код ЄДРПОУ 21920905)   та Закритим акціонерним  товариством Комерційний Банк „Приватбанк” (код  ЄДРПОУ 14360570).

        В решті позовних вимог припинити провадження у справі.

        Стягнути з Приватного підприємства фірми „Гремко” (49017, м. Дніпропетровськ,                  вул. Ширшова, 1-Б, кв. 36; п/р 26006118891001 в КБ „ПриватБанк”, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 21920905)  на користь    Відкритого акціонерного товариства „Дніпробудважмаш"  (49021 м. Дніпропетровськ, вул. Берегова, 135-б; код ЄДРПОУ 04836801) 21 грн. 25 коп. – витрати по сплаті держмита та  29 грн. 50 коп. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

        Стягнути з Закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” (49017, м. Дніпропетровськ, вул. Рогальова, 12;  код ЄДРПОУ 14360570)  на користь    Відкритого акціонерного товариства „Дніпробудважмаш"  (49021 м. Дніпропетровськ, вул. Берегова, 135-б; код ЄДРПОУ 04836801) 21 грн. 25 коп. – витрати по сплаті держмита та                     29 грн.50 коп. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня  підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

               СУДДЯ                                                                                 Т.В. ЗАГИНАЙКО


Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України

„ 22 „  лютого  2007р.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація