ЄУН № 337/3968/22

Провадження № 1-кп/337/82/2023

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2023                                                                           м.Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючої судді                 ОСОБА_1 ,

при секретарі                 ОСОБА_2 ,

за участю прокурора         ОСОБА_3 ,

       захисника (адвоката)         ОСОБА_4

обвинувачуваного                 ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022082070001156 від 23 жовтня 2022 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, маючого середню освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,в силу ст.89 КК України раніше не судимого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого:

ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі – КК України), таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (далі – обвинувачений, ОСОБА_5 ), у період воєнного стану в Україні, який запроваджено Указом Президента України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, вирішив вчинити крадіжку чужого майна.

Так, 22.10.2022 приблизно о 06:00, ОСОБА_5 , діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, з метою швидкого та незаконного збагачення, в період дії правового режиму воєнного стану. Перебуваючи на сходинковому майданчику, що розташований білі квартири АДРЕСА_2 . Впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_6  (далі – потерпіла,  ОСОБА_6 ) велосипед марки «INTENZO», вартістю 5500,00 грн. Після чого, вказаний раніше велосипед присвоїв та розпорядився ним на власний розсуд.

Своїми умисними діями обвинувачений спричинив потерпілій ОСОБА_6 , матеріальну шкоду на загальну суму 5500,00 грн.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 , кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, кваліфікуючою ознакою якого є крадіжка вчинена в умовах воєнного стану.

Допитаний в судовому засіданні за участі захисника ОСОБА_4 , обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав та зазначив, що 22.10.2022 приблизно о 06:00, перебуваючи на сходинковому майданчику, що розташований білі квартири АДРЕСА_2 . Впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_6 – велосипед марки «INTENZO», вартістю 5500,00 грн. В скоєному щиро кається, обіцяє в подальшому не вчиняти кримінальних правопорушень.

Прокурор ОСОБА_3 , вважає за можливе не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і здійснювати судовий розгляд на підставі ч. 3 ст.349 КПК України.

Потерпіла ОСОБА_6 , належним чином повідомлена про дату, час та місце слухання кримінального провадження, до суду не прибула, її неявка не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки обставини справи ніким не оспорюються, а обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позицій немає, то суд відповідно до ст. 349 КПК України за відсутності заперечень з боку учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а обмежився допитом обвинуваченого, обов`язковість якого встановлено частиною 4 статті 349 КПК України, а також дослідженням характеризуючих даних обвинуваченого.

При цьому, суд з`ясував, чи правильно обвинувачений розуміє зміст цих обставин, які не оспорюються. Сумнівів щодо добровільності та істинності їх позиції у суду немає.

Суд також роз`яснив обвинуваченому та його захиснику, що при таких обставинах він позбавляється права оскаржити ці обставини справи у апеляційному порядку.

Переконавшись у добровільності позиції учасників судового розгляду, а також в тому, що вони усвідомлюють неможливість оскаржити обставини, встановлені під час досудового розслідування, в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку про судовий розгляд кримінальної провадження за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України.

За таких обставин, виходячи з аналізу обвинувального акту, допитавши обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, що характеризують його особу, суд прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого у вчинені інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті

Своїми діями обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, кваліфікуючою ознакою якого є крадіжка вчинена в умовах воєнного стану.

Суд при призначенні покарання виходить із встановленої ст. 50 КК Українийого мети кари, виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, що ним вчинено тяжкий злочин, особу винного, який не одружений ,не працевлаштований , має неповнолітню дитину, відповідно до вимог ст.89 КК України не судимого, наявність у відповідності до ст. 66 КК України обставин, які пом`якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданого збитку; відсутність відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання.

З врахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті КК України, що йому інкримінується, у відповідності до вимог ст. ст. 65, 68 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень із звільненням його від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК з покладенням обов`язків передбачених ч.1 ст.76 КК України, оскільки на думку суду обвинувачений не є суспільно небезпечною особою, виправлення можливе без ізоляції від суспільства і відбування покарання за умови здійснення інтенсивного нагляду та застосування соціально - виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Цивільний позов в межах даного кримінального провадження не заявлявся.

Питання про долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Відповідно до положень статті 118 КПК України витрати, пов`язані із залученням експертів являються процесуальними витратами.

Частиною 2 статті 124 КПК України встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

В кримінальному провадженні проведено судово – товарознавчу експертизу, однак доказів щодо витрат про проведення експертизи суду не надано , тому вони відносяться на рахунок держави і не стягуються з засудженого ОСОБА_5 ..

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 , від призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два ) роки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 , наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Речові докази по справі:

- велосипед марки «INTENZO», залишити (повернути) потерпілій ОСОБА_6 , у якої він знаходиться на відповідальному зберіганні;

- два сліди папілярних візерунків , упаковані в спецпакет № 2731321, лакофарбове покриття з внутрішньої частини двері . що кпаковано до паперового конверту, два змиви на марлевий тампон та контролі до них , упаковані до індивідуальних паперових конвертів, які знаходяться на зберігання в камері речових доказів ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області – знищити.

Процесуальні витрати за проведення судово – товарознавчої експертизи віднести на рахунок держави .

На вирок суду може бути подана апеляція до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення в суді, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Суддя ОСОБА_1