КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-16222/08 Головуючий у першій інстанції: Золотоверхий О.І.
Суддя-доповідач: Умнова О.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 квітня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Умнової Л.А.,
суддів: Шостака О.О., Ізмайлової Т.Л.
при секретарі: Скопенко Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації Черкаської області на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 20.02.2008 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації Черкаської області
- про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги учаснику війни, -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до Лисянського районного суду Черкаської області з вищевказаним адміністративним позовом, в якому просив солідарно стягнути з відповідачів на його користь недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення, як учаснику війни за період 2005-2007 рр. в сумі 3148 грн.
Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 20.02.2008 року позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Управління праці та соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації Черкаської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність рішення суду, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення Лисянським районним судом Черкаської областінорм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд, при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, звернувшись до суду першої інстанції з позовною заявою, просить стягнути з відповідачів певну грошову суму без оскарження їх дій або бездіяльності.
Лисянський районний суд Черкаської області задовольнив дану вимогу та стягнув з відповідачів недоплачену ОСОБА_1., як учаснику війни, щорічну грошову допомогу у розмірі 3148 грн. Проте, суд першої інстанції не звернув увагу на порушення в даному випадку підвідомчості спору. А саме: предметом судового розгляду в цій справі є питання стягнення грошової суми, що не може бути самостійним предметом адміністративного спору. По своїй суті дані правовідносини є цивільно-правовими, а тому взагалі не підлягають розгляду адміністративними судами в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.ст. 198, ч. 1 ст. 203 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасовує її і закриває провадження по справі з підстав, визначених ст. 157 КАС України.
В даному випадку суду першої інстанції було б доцільно звернути увагу на ч. 1 ст. 2 КАС України, відповідно до положень якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Тобто, даною нормою виділено, що якби позивач ставив одночасно вимоги про визнання незаконними дій або ж бездіяльності відповідачів та стягнення певної грошової суми, як відновлення свого порушеного права, завданого оспорюваними ними діями чи бездіяльністю, то за таких умов виник публічно-правовий спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України).
Таким чином, встановивши фактичні обставини справи та проаналізувавши правові норми, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при вирішенні спору не враховано одну обставину – підвідомчість спору, а тому є неправильними всі процесуальні дії по даній справі, починаючи з прийняття даного позову, відкриття провадження та постановлення судового рішення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 157 КАС України колегія суддів вважає за необхідне роз’яснити позивачу, що спір з таким предметом спору відноситься до юрисдикції місцевих загальних судів в порядку цивільного судочинства.
Отже, виходячи з вимог чинного законодавства, судова колегія приходить до висновку, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, в зв’язку із чим скасовує постанову суду першої інстанції та закриває провадження по даній справі.
Керуючись ст.ст. 157, 160, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації Черкаської області - задовольнити частково.
Постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 20.02.2008 року – скасувати.
Провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації Черкаської області про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення учаснику війни - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Умнова О.В.
Судді: Шостак О.О.
Ізмайлова Т.Л.