Справа № 2-150/2011 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2011 року Києво - Святошинський районний суд Київської області в

складі:

судді Коцюрби М.П.

за участю секретаря Кучер В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод в користуванні нею, визнання частково недійсним договору дарування та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, усунення перешкод у користуванні документами на будинок та стягнення матеріальної компенсації, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2010 року ОСОБА_1 подала позовну заяву до Києво- Святошинського районного суду Київської області до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод в користуванні нею, визнання частково недійсним договору дарування.

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що ОСОБА_1 на права приватної власності згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом та згідно свідоцтва про право на спадщину за законом належить 8/40 та 1/5 частина житлового будинку в м. Боярка, вул. А. Пастернака,жилою площею 80 кв. м., загальною площею 145,1 кв.м.

Жилий будинок та господарські споруди, які розташовані біля будинку розташовані на земельній ділянці 0,0605 га, яку в 1998 році ОСОБА_4 приватизувала.

ОСОБА_2 належить 4/5 частин цього будинку.

Відповідач не бажає мирним шляхом урегулювати питання про порядок користування земельною ділянкою, посилаючись на те, що їй належить вся земельна ділянка за договором дарування.

Згідно відповіді Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області спірна земельна ділянка зареєстрована за ОСОБА_5. За ОСОБА_2 земельна ділянка не рахується.

Позивач зазначає, що вона не має змоги повноцінно користуватися своєю частиною будинку і надвірними спорудами, а тому просила суд визначити порядок користування земельною ділянкою 0,0605 га за адресою: м. Боярка, вул. А. Пастернака, 22 та зобов'язати ОСОБА_2 не чинити їй перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Позивач подала уточнюючу позовну заяву, відповідно до якої зазначила, що згідно ст. 1225 ЦК України, ст. 131 ЗК України, п.22-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 19.03.20101 року № 2 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням його цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, а також право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший розмір не визначений заповітом.

Тому просила суд, крім вищезазначених вимог визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на земельну ділянку 0,0605 га за адресою: м. Боярка, вул. А. Пастернака, 22 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, яка розташована в м. Боярка, вул. А. Пастернака,22.

Відповідач подала письмові заперечення відповідно до яких зазначено, що 17.08.2001 року ОСОБА_2 було подаровано ОСОБА_4, 4/5 частини будинку № 22 по вул. Високовольтній, що знаходиться у м. Боярка, Києво-Святошинський район. Київська область.Також, разом з частиною будинку Відповідачу було подаровано сараї літ. «Б», «В», гаражі літ. «Д», «Є», згідно з договором дарування, посвідчено приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6

22.11.2002 року ОСОБА_2 було подаровано ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 0,0605 га, розташовану на землях, що знаходяться на території Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області у м. Боярка, вул. Високовольтна,22, надану для будівництва та обслуговування житлових будівель і споруд, згідно з договором дарування земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Києво- Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_6 Договір зареєстровано в Боярській міській раді за № 825 від 15.01.2003 року землевпорядником Боярської міської ради ОСОБА_7

ОСОБА_1 прийняла спадщину за заповітом, після смерті ОСОБА_4 та за законом на 1/5 частину будинку, земельна ділянка на той момент вже була подарована ОСОБА_2, згідно договору дарування. При зверненні Позивача до нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право власності на спірну земельну ділянку вона отримала постанову нотаріуса про відмову у задоволенні цієї заяви, посилаючись на те, що заповітом неохоплена зазначена земельна ділянка.

Відповідач стверджує, що ніяких перешкод у користуванні земельною ділянкою для ОСОБА_1 вона не чинить. Позивач може безперешкодно потрапляти до своєї частини будинку.

Позивач подала уточнюючу позовну заяву, відповідно до якої просила суд визнати частково недійсними договори дарування від 17.08.2001 року та 22.11.2002 року; визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на земельну ділянку 0,0605 га за адресою: м. Боярка, вул. А. Пастернака, 22 з цільовим призначеним - для будівництва та обслуговування житлового будинку та госпорадчих споруд, яка розташована в м. Боярка, вул. А. Пастернака,22; визначити порядок користування земельною ділянкою 0,0605 га за адресою: м. Боярка, вул. А. Пастернака, 22 та зобов'язати ОСОБА_2 не чинити їй перешкод у користуванні земельною ділянкою.

В своїх запереченнях ОСОБА_2 зазначає, щодо вимоги Позивача про визнання частково недійними договорів дарування, то ОСОБА_1 не є стороною цього договору, цей договір не створював для неї ніяких прав і не поклав на неї будь- яких обов’язків, бо договори дарування були укладені у 2001 та 2002 роках, а ОСОБА_1 прийняла спадщину у 2006 році.

20.10.2011 року ОСОБА_2 подала зустрічну позовну заяву в який зазначила, що протягом двох років не має можливості вільно користуватися спільними документами на будинок, зокрема будинковою книгою. ОСОБА_1 перешкоджає Позивачу за зустрічним позовом в отриманні довідок та інших документів.

21.10.2010 року Києво-Святошинським районним судом було назначено судову будівельно-технічну експертизу. З висновками даної експертизи Позивач за зустрічним позовом не погоджується, вважає що надані варіанти не враховують можливості нормального користування будинок і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень, можливість проходу, проїзду до гаражу, який є її власністю.

ОСОБА_2 просила суд усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, усунення перешкод у користуванні документами на будинок та стягнення матеріальної компенсації.

В судовому засідання представник Позивача підтримала первісні позовні вимоги, проти задоволення зустрічного позову заперечувала.

Представники ОСОБА_2 проти задоволення вимог ОСОБА_1 заперечували, просили задовольнити зустрічні вимоги.

ОСОБА_3 підтримала вимоги Позивача за зустрічним позовом, проти задоволення вимог ОСОБА_1 заперечувала.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Як встановлено в судовому засіданні, що 17.08.2001 року ОСОБА_2 було подаровано ОСОБА_4, 4/5 частини будинку № 22 по вул. Високовольтній, що знаходиться у м. Боярка, Києво-Святошинський район. Київська область.Також, разом з частиною будинку Відповідачу було подаровано сараї літ. «Б», «В», гаражі літ. «Д», «Є», згідно з договором дарування, посвідчено приватним нотаріусом Києво- Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6

року ОСОБА_2 було подаровано ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 0,0605 га, розташовану на землях, що знаходяться на території Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області у м. Боярка, вул. Високовольтна,22, надану для будівництва та обслуговування житлових будівель і споруд, згідно з договором дарування земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Києво- Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_6 Договір зареєстровано в Боярській міській раді за № 825 від 15.01.2003 року землевпорядником Боярської міської ради ОСОБА_7

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ст. 5 ЦК України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов’язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Цивільний кодекс України набрав чинності 01 січня 2004 року, тобто норми ЦК України слід застосовувати з 01 січня 2004 року, тому суд приходить до висновку про застосування положень Цивільний кодекс України від 18.07.1963 року, який регулював цивільні відносини до 01.01.2004 року.

Відповідно до ст. 48 ЦК України 1963 року, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемляє особисті або майнові права неповнолітніх дітей.

Статтею 128 ЦК України 1963 року визначено, що право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно ст.243 ЦК України 1963 р. за договором дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.59 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

ОСОБА_1 не довела суду, що договори дарування, укладені 17.08.2001 року та 22.11.2002 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, не відповідають вимогам закону.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 86 ЦК України 1963 року право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про власність», який діяв на момент укладення договорів дарування, власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. При здійсненні своїх прав і виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержувати моральних засад суспільства.

Як встановлено судом ОСОБА_4 була власником земельної ділянки, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, серія ІІІ-КВ № 045555, та власником житлового будинку із відповідними господарськими спорудами, а тому мала право розпоряджатися належним їй майном на власний розсуд.

Суд вважає, що Позивач за первісним позивом, не надав жодних належних та допустимих доказів та не довів наявність обставин, з якими закон пов’язує визнання угоди недійсною та настання певних юридичних наслідків, тому суд не вбачає підстав для задоволення даної позовної вимоги.

Оскільки законним власником земельної ділянки площею 0,0605 га, яка розташована у м. Боярка, вул. Високовольтна,22 являється ОСОБА_2, то суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимоги щодо визначення порядку користування спірною земельною ділянкою.

Стосовно зустрічного позову, то посилання ОСОБА_2 на те, що ОСОБА_1 перешкоджає користуванню документами на будинок та розпорядження її майном, суд розцінює критично, оскільки переконливих доказів, про наявність даного факту суду не надано.

Висновок судової будівельно-технічної експертизи за номером 9974/10-15 від 20.04.2011 року суд не приймає до уваги, оскільки даний висновок експерта ОСОБА_8 вказує лише можливі варіанти користування спірною земельною ділянкою, а не на наявність правової підстави для визначення порядку користування земельною ділянкою.

Оскільки суд не визначає порядок користування земельною ділянкою, то відсутні підстави стягнення матеріальної компенсації за виконані роботи по заміні труб водопостачання та водовідведення.

На підставі ст. 58 Конституції України, ст. ст. 48, 86,128,243 ЦК України 1963 року, ст. 5 ЦК України від 16.01.2003 року, ст. 4 Закону України «Про власність» та керуючись ст. ст. 59. 60,208,209, 212,213,214,215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод в користуванні нею, визнання частково недійсним договору дарування - відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, усунення перешкод у користуванні документами на будинок та стягнення матеріальної компенсації - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Києво- Святошинський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з його проголошення.

Суддя: Коцюрба М.П.