Апеляційний суд Івано-Франківської області

м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, 76018, (0342) 75-02-38

12 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Шкрібляка Ю.Д.,

суддів Вилки С.С., Поповича С.С.,

секретаря судового засідання Кравчук І.Я.,

з участю прокурора Лизака Р.В.,

засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6, ОСОБА_7,

захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9,

ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 та апеляцією у зміненому виді прокурора Лизака Р.В, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 14 лютого 2013 року, –

в с т а н о в и л а:

Вказаним вироком ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканець м.Коломия, вул.Мазепи, 274, кв.№ 48, Івано-Франківської області, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, на утриманні двоє малолітніх дітей, на час вчинення злочину директор АКБ «ТАС-Комерцбанк», працює міжрегіональним директором страхової компанії «Арсенал-страхування», несудимий, громадянин України, -

визнаний винуватим і засуджений за:

- ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України (далі КК) на три роки позбавлення волі з позбавленням обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності на строк три роки;

- ч.2 ст.366 КК на два роки шість місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності на строк два роки;

- ч.5 ст.27, ч.1 ст.190 КК до штрафу в розмірі 850 грн.;

- ч.5 ст.27, ч.2 ст.190 КК на два роки позбавлення волі;

- ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 КК на п’ять років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК, ОСОБА_1 за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим – 5 (п’ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності на строк 3 (три) роки без конфіскації майна.

Згідно ст.75 КК, ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк три роки.

Додаткове покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності, підлягає до реального виконання.

На засудженого ОСОБА_1 покладено обов’язки відповідно до п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишено попередньо обраний – підписку про невиїзд.

Цим же вироком ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканець м.Коломия, вул.Леонтовича, 32, кв.№77, Івано-Франківської області, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, на утриманні двоє малолітніх дітей, на час вчинення злочину – начальник відділу безпеки Коломийського відділення АКБ «ТАС-Комерцбанк», працюючий директором Коломийського відділення страхової компанії «АХА-страхування», несудимий, громадянин України, -

визнаний винуватим і засуджений за ч.2 ст.367 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності на строк 1 (один) рік без штрафу.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК ОСОБА_2 звільнено від призначеного покарання та скасовано ОСОБА_2 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.

Цим же вироком ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_7, мешканець с.Княже, вул.Грушевського, 95, Снятинського району, Івано-Франківської області, ІНФОРМАЦІЯ_8, одружений, на утриманні неповнолітня дитина, на час вчинення злочину – приватний підприємець, ніде не працює, інвалід ІІ групи, несудимий, громадянин України, -

визнаний винуватим і засуджений за:

- ч.2 ст.358 КК на 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі;

- ч.3 ст.358 КК на 850 грн. штрафу;

- ч2 ст.190 КК на 2 (два) роки позбавлення волі;

- ч.4 ст.190 КК на 5 (п’ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст.70, КК ОСОБА_3 за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим 5 (п’ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Згідно ст.75 КК, ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк три роки з покладенням на нього обов’язків, встановлених п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 залишено попередньо обраний – підписку про невиїзд.

Вказаним вироком ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженець та мешканець м.Коломия, вул.Яворницього, 26, кв.№33, Івано-Франківської області, ІНФОРМАЦІЯ_10, неодружений, приватний підприємець, відповідно до ст.89 КК раніше несудимий, громадянин України, -

визнаний винуватим а засуджений за ч.2 ст.190 КК та призначено покарання – 2 (два) роки позбавлення волі.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.49 КК, ч.5 ст.74 цього ж Кодексу ОСОБА_4 звільнено від призначеного покарання та скасовано обраний йому запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.

Вказаним вирком ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_12, Російської Федерації, мешканець м.Коломия, вул.С.Стрільців, 12, кв.№126, Івано-Франківської області, ІНФОРМАЦІЯ_13, одружений, приватний підприємець, судимий 17 травня 2002 року Апеляційним судом Івано-Франківської області за ч.4 ст.187, ч.3 ст.355 КК, із застосуванням ст.69 цього ж Кодексу, на 4 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, умовно-достроково звільнений 04 червня 2005 року постановою Володимирського районного суду Рівненської області від 27 травня 2005 року на 10 місяців 27 днів, громадянин України, -

визнаний винуватим і засуджений за:

- ч.1 ст.358 КК до штрафу в розмірі 1000 грн.;

- ч.3 ст.358 КК до штрафу в розмірі 850 грн.;

- ч.2 ст.190 КК – 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК ОСОБА_5 за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим 2 (два) роки позбавлення волі.

Згідно ч.4 ст.70 КК, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим, призначеним вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05 травня 2011 року, який набрав законної сили згідно ухвали Апеляційного суду Волинської області від 09 серпня 2011 року, ОСОБА_5 визначено покарання – 3 (три) роки позбавлення волі, з яких постановлено вважати відбутим 1 (один) рік 11 (одинадцять) днів позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК, ОСОБА_5 частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 травня 2002 року та призначено засудженому остаточне покарання за сукупністю вироків – 3 (три) роки 1 (один) місяць позбавлення волі, та постановлено обчислювати йому строк відбуття покарання з часу його фактичного затримання, тобто з 06 жовтня 2010 року, зарахувавши йому в строк відбуття покарання термін попереднього ув’язнення з 18 жовтня 2011 року.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 залишено попередньо обраний – тримання під вартою.

Цим же вироком ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_14, уродженець та мешканець м.Коломия, вул.Зарічна, 14, Івано-Франківської області, ІНФОРМАЦІЯ_15, ніде не працює, одруженй, на утриманні малолітня дитина, відповідно до вимог ст.89 КК несудимий, громадянин України, -

визнаний винуватим та засуджений за:

- ч.2 ст.358 КК на 1 (один) рік позбавлення волі;

- ч.1 ст.190 КК до штрафу в розмірі 850 грн.;

- ч.2 ст.190 КК на 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК ОСОБА_6 за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим 2 (два) роки позбавлення волі.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК ОСОБА_6 звільнено від покарання та скасовано обраний йому запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.

За ч.3 ст.358 КК ОСОБА_6 виправдано.

Вказаним вироком ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_16, уродженець та мешканець м.Коломия, вул.П.Орлика, 9, Івано-Франківської області, ІНФОРМАЦІЯ_8, неодружений, на утриманні неповнолітня дитина,м підприємець, відповідно до ст.89 КК несудимий, громадянин України, -

визнаний винуватим та засуджений за:

- ч.3 ст.358 КК до штрафу у розмірі 800 грн;

- ч.1 ст.190 КК до штрафу в розмірі 850 грн.;

- ч.2 ст.190 КК на 2 (два) роки позбавлення волі;

- ч.2 ст.358 КК на 1 (один) рік позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК, ОСОБА_7 за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим 2 (два) роки позбавлення волі.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК ОСОБА_7 звільнено від покарання та скасовано обраний йому запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.

Цивільний позов ПАТ «Сведбанк» залишено без розгляду.

Долю речових доказів вирішено відповідно до положень п.3 ч.1 ст.81 КПК.

Постановлено с тягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС в Івано-Франківській області 2028,24 грн. судових витрат.

Вироком суду, ОСОБА_1, працюючи з 04 січня 2006 року директором Коломийського відділення АКБ «ТАС-Комерцбанк» (далі Відділення), будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками, діючи умисно, прагнучи до досягнення очолюваним ним Відділення обсягу продажу продукту за програмою «Готівковий кредит», з метою просування по службі та отримати нагороду від керівництва банку, в особистих інтересах та інтересах третіх осіб, з використання свого службового становища всупереч інтересам служби, в порушення вимог п.п. 5.5. Положення про Коломийське відділення АКБ « ТАС-Комерцбанк» від 17 червня 2005 року (далі Положення), згідно якого директор відділення затверджував підписом документи фінансового, розрахункового характеру, укладав договори в межах наданих банком повноважень; положень п.4.2.3 Положення АКБ «ТАС-Комерцбанк» «Про кредитування фізичних осіб» від 28 травня 2002 року, вимоги карти продукту «Готівковий кредит», без проведення експертизи документів позичальників службою безпеки банку, ? в період із серпня 2006 року до 01 лютого 2007 року у приміщенні Відділення, що знаходиться в м.Коломия, вул.Січових Стрільців, 58а, Івано-Франківської області, особисто видав 44 готівкових кредити на загальну суму 434800 грн., спричинивши банку збитки на вказану суму, що заподіяло тяжкі наслідки інтересам АКБ «ТАС-Комерцбанк». При цьому, ОСОБА_1, діючи в інтересах третіх осіб, які виступали посередниками в отриманні вказаних кредитів, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, достовірно знаючи, що кредитні кошти банку надаються на підставних осіб, які не виконуватимуть умови кредитних договорів щодо погашання кредитів, складав, підписував і завіряв печаткою Відділеня фіктивні договори, які видавались позичальникам. Вчинивши службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки інтересам АКБ «ТАС-Комерцбанк», ОСОБА_1 був пособником, тобто сприяв вчиненню ОСОБА_6 шахрайства у розмірі 4800 грн., повторному вчиненню останнім шахрайства на суму 10 000 грн., вчиненню ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 шахрайства, що завдало значної шкоди, а саме: ОСОБА_4 в розмірі 30 000 грн., ОСОБА_5 20 000 грн., ОСОБА_6 і ОСОБА_7 - 30 000 грн. та вчиненню ОСОБА_3 шахрайства в особливо великих розмірах на суму 340 000 грн.

Таким чином, 29 серпня 2006 року ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/0806/50-109, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_11 кредит у розмірі 4800 грн. на строк до 29 серпня 2007 року, яким сприяв ОСОБА_6 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

02 жовтня 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1006/50-393, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_12 кредитні кошти в розмірі 10 000 грн. на строк до 02 жовтня 2009 року, чим сприяв ОСОБА_3 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

03 жовтня 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм, службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1006/50-414, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_13 кредит в розмірі 10 000 грн. на строк до 03 жовтня 2009 року, чим сприяв ОСОБА_3 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

03 жовтня 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1006/50-409, згідно якою банк надав позичальнику ОСОБА_14. кредит в розмірі 10 000 грн. на строк до 03 жовтня 2008 року, чим сприяв ОСОБА_4 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

05 жовтня 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1006/50-446, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_15 кредит в розмірі 10 000 грн. на строк до 05 жовтня 2009 року, чим сприяв ОСОБА_3 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

09 жовтня 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1006/50-490. згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_14 кредит в розмірі 10 000 грн. на строк до 09 жовтня 2008 року, чим сприяв ОСОБА_3 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

10 жовтня 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1006/50-502, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_16 кредит в розмірі 10 000 грн. на строк до 10 жовтня 2009 року., чим сприяв ОСОБА_3 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

13 жовтня 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1006/50-524, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_17 кредит в розмірі 10 000 грн. на строк до 13 жовтня 2009 року, чим сприяв ОСОБА_3 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

17 жовтня 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1006/50-547, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_18 кредит в розмірі 10 000 грн. на строк до 17 жовтня 2009 року, чим сприяв ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

23 жовтня 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1006/50-578, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_19 кредит в розмірі 10 000 грн. на строк до 23 жовтня 2009 року, чим сприяв ОСОБА_3, у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

25 жовтня 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1006/50-599, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_20 кредит в розмірі 10 000 грн. на строк до 25 жовтня 2009 року, чим сприяв ОСОБА_3 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

25 жовтня 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивні кредитні договори №0805/1006/50-600 та №0805/1006/50-601, згідно яких банк надав позичальнику ОСОБА_21 два кредити в розмірі по 10 000 грн., всього в сумі 20 000 грн., на строк до 25 жовтня 2009 року, чим сприяв відповідно ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

27 жовтня 2006 року ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1006/50-607, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_22 кредит в розмірі 10 000 грн. на строк до 27 жовтня 2009 року, чим сприяв ОСОБА_3 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

30 жовтня 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1006/50-615, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_23М, кредит в розмірі 10 000 грн. на строк до 30 жовтня 2009 року, чим сприяв ОСОБА_3 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

30 жовтня 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1006/50-621, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_24 кредит в розмірі 10 000 грн. на строк до 30 жовтня 2009 року, чим сприяв ОСОБА_3 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману .

30 жовтня 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1006/50-614, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_25 кредит в розмірі 10 000 грн. на строк до 30 жовтня 2009 року, чим сприяв ОСОБА_3 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

06 листопада 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1106/50-658, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_26 кредит в розмірі 10 000 грн. на строк до 06 листопада 2009 року, чим сприяв ОСОБА_3 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

06 листопада 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1106/50-663, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_27 кредит в розмірі 10 000 грн. на строк до 06 листопада 2008 року, чим сприяв ОСОБА_6 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

06 листопада 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1106/50-662, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_28 кредит в розмірі 10 000 грн. на строк до 06 листопада 2009 року, чим сприяв ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

07 листопада 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1106/50-668, згідно якого банк падав позичальнику ОСОБА_29, кредит в розмірі 10 000 грн. на строк до 07 листопада 2009 року, чим сприяв ОСОБА_3 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

08 листопада 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1106/50-676, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_30 кредит в розмірі 10 000 грн. на строк до 08 листопада 2009 року, чим сприяв ОСОБА_3 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

13 листопада 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1106/50-700, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_31 кредит в розмірі 10 000 грн. на строк до 13 листопада 2009 року, чим сприяв ОСОБА_3 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

14 листопада 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1106/50-706, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_32 кредит в розмірі 10 000 грн. на строк до 14 листопада 2009 року, чим сприяв ОСОБА_3Ф, у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

14 листопада 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1106/50-705, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_33 кредит в розмірі 10 000 грн. на строк до 14 листопада 2009 року, чим сприяв ОСОБА_3 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

15 листопада 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1106/50-729, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_26 кредит в розмірі 10 000 грн. на строк до 15 листопада 2009 року, чим сприяв ОСОБА_5 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

16 листопада 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1106/50-734, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_34 кредит Б розмірі 10 000 грн. на строк до 16 листопада 2009 року, чим сприяв ОСОБА_3 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

16 листопада 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний, кредитний договір №0805/1106/50-739 та №0805/1106/50-658, згідно якої о банк надав позичальнику ОСОБА_35 два кредити в по 10 000 грн., всього на суму 20 000 грн., на строк до 16 листопада 2009 року, чим сприяв ОСОБА_3 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

16 листопада 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1106/50-740, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_36 кредит в розмірі 10 000 грн., на строк до 16 листопада 2009 року, чим сприяв ОСОБА_3 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

21 листопада 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1106/50-764, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_37 кредит в розмірі 10 000 грн., на строк до 21 листопада 2009 року, чим сприяв ОСОБА_3 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

21 листопада 2006 року, куцик С.Д., зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1106/50-767, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_38 кредит в розмірі 10 000 грн. на строк до 21 листопада 2009 року, чим сприяв ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

22 листопада 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний: договір №0805/11.06/50-770, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_39 кредит в розмірі 10 000 грн. на строк до 22 листопада 2009 року, чим сприяв ОСОБА_3 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

22 листопада 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1106/50-769, згідно якою банк надав позичальнику ОСОБА_40 кредит в розмірі 10 000 грн. на строк до 22 листопада 2009 року, чим сприяв ОСОБА_3 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

23 листопада 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1106/50-781, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_41 кредит в розмірі 10 000 грн., на строк до 23 листопада 2009 року, чим сприяв ОСОБА_3 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

23 листопада 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1106/50-787, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_42 кредит в розмірі 10 000 грн. на строк до 23 листопада 2009 року, чим сприяв ОСОБА_3 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

27 листопада 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1106/50-803, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_43 кредит в розмірі 10 000 грн. на строк до 27 листопада 2009 року, чим сприяв ОСОБА_3 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

12 грудня 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1206/50-899, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_44 кредит в розмірі 10 000 грн. на строк до 12 грудня 2009 року, чим сприяв ОСОБА_4 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

15 грудня 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1206/50-923, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_45 кредит в розмірі 10 000 грн. на строк до 15 грудня 2009 року, чим сприяв ОСОБА_3 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

19 грудня 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1206/50-938, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_46 кредит в розмірі 10 000 грн. на строк до 19 грудня 2009 року, чим сприяв ОСОБА_3 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

19 грудня 2006 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/1206/50-943, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_47 кредит в розмірі 10 000 грн. на строк до 19 грудня 2009 року, чим сприяв ОСОБА_3 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

25 січня 2007 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/0107/50-063, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_48М кредит в розмірі 10 000 грн. на строк до 25 січня 2010 року, чим сприяв ОСОБА_4 Я В. у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

01 лютого 2007 року, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивний кредитний договір №0805/0207/50-087, згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_49 кредит в розмірі 10 000 грн. на строк до 01 лютого 2010 року, чим сприяв ОСОБА_3 у заволодінні кредитними коштами шляхом обману.

Цим же вироком ОСОБА_2 засуджений за те, що він з 15 листопада 2006 року начальником відділу безпеки Відділення, будучи службовою особою, до обов'язків якого згідно вимог п.п.4.1 2.З., 4.1.2,6, 4.1.2.9, 4.1.3.1. Типового положення про відділ безпеки Коломийського відділення Івано-Франківського відділення РД АКБ «ТАС-Комерцбанк» від 15 листопада 2006 року, входило вжиття заходів щодо забезпечення безпеки в кредитній діяльності банку, перевірка достовірності інформації, яку надано потенційним позичальником, та його кредитної історії, підготовка письмових висновків щодо доцільності (недоцільності) надання кредитних коштів, контроль за дотриманням персоналом діючих у відділенні банку режимів, встановлених згідно вимог відповідних положень та інструкцій Національного Банку України, внутрішніх нормативних документів банку, вчинив службову недбалість.

Зокрема, ОСОБА_2, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, діючи всупереч вказаним вимогам типового положення, вимогам карти продукту «Готівковий кредит», згідно якої встановлювався порогів рівень кредиту у 5000 грн., що міг надаватися позичальнику за продуктом без проведення експертизи його документів службою безпеки банку, не провів перевірки документів, наданих позичальниками для отримання готівкового кредиту у розмірі 10 000 грн., не надавши висновків щодо можливості видачі такого кредиту по 11 кредитних договорах та надав формальні висновки про можливість видачі кредиту по 6 кредитних договорах. В результаті такої службової недбалості ОСОБА_2, банку було спричинено збитки на суму 170 000 грн., що є тяжкими наслідками.

Вироком суду ОСОБА_3 засуджений за те, що 16 березня 2006 року спільно з ОСОБА_50, кримінальна справа щодо якої закрита, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, вніс неправдиві відомості у бланки довідок ПІ І ОСОБА_50 про заробітну плату та інші доходи, зокрема від 16 березня 2006 року №13 на ОСОБА_3 та від 10 серпня 2006 року на ім'я ОСОБА_22, які подав до Снятинської кредитної спілки, що по вул.Шевченка, 101В в м.Снятині, Івано-Франківської області, оформив кредит на вказаних осіб та заволодів кредитними коштами у сумі 5000 грн. та 4000 грн. відповідно.

Окрім цього, 18 вересня 2006 року ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_50.кримінальна справа щодо якої закрита, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, вніс неправдиві відомості у бланки довідок ПП ОСОБА_50 про заробітну плату та інші доходи, зокрема від 18 вересня 2006 року на ім'я ОСОБА_51, повторно підробивши довідку про заробітну плату на вказану особу.

26 вересня 2006 року, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_50, кримінальна справа щодо якої закрита, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, повторно підробив довідку про доходи на своє ім’я, яку подав до Коломийського відділення АКБ «ТАС-Комерцбанк», в подальшому оформив на себе кредитний договір №0805/1006/50-393, внаслідок чого обманним шляхом заволодів кредитними коштами в сумі 10 000 грн.

В продовження своїх злочинних дій, ОСОБА_3 переконав свою дочку ОСОБА_13, також інших осіб, зокрема: ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_52, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_53, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_54, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_45, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_49, - які не були обізнані з його злочинними намірами, оформити на них кредит на суму 10 000 грн., а отримані кошти віддати йому, запевнивши, що він буде самостійно погашати кредит. З цією метою, вказані особи надавали ОСОБА_3 свої паспорти, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, а засуджений виготовляв фіктивні довідки про доходи вище перелічених осіб, які підписував та завіряв печаткою ПП ОСОБА_50 або ПП ОСОБА_3 На підставі цих фіктивних документів, за пособництва ОСОБА_1, який від імені банку оформляв вищезгадані фіктивні кредитні договори, ОСОБА_3 отримував кредитні кошти в касі Відділення. Таким чином, ОСОБА_3 у період з 26 вересня 2006 року по 01 лютого 2007 року повторно, шляхом обману, заволодів коштами АКБ «ТАС-Комерцбанк» на загальну суму 350 000 грн., в тому числі за пособництва ОСОБА_1 на суму 340 000 грн., що становить особливо великий розмір.

Цим же вироком, ОСОБА_4 засуджений за те, що переконав ОСОБА_57, а в подальшому ОСОБА_44 та ОСОБА_48 оформити на них кредит, а отримані кошти віддати йому запевнивши, що він сам буде його погашати. Не будучи обізнаними із злочинними намірами ОСОБА_4, ОСОБА_57, а в подальшому і ОСОБА_44 передали засудженому паспорти та довідки про присвоєння ідентифікаційного коду. ОСОБА_4 від невстановлених слідством осіб отримав фіктивні довідки про доходи, зокрема №1 від 02 жовтня 2006 року на ім’я ОСОБА_57, №18/11 від 12 грудня 2006 року на ім’я ОСОБА_44 та №5 від 25 січня 2007 року на ім’я ОСОБА_48 Вказані фіктивні документи разом з паспортами та ідентифікаційними кодами передав ОСОБА_1, який від імені банку уклав фіктивні кредитні договори № 0805/1006/50-409, №0805/1206/50-899, №0805/0107/50-063 на суму по 10 000 грн. кожний. Потерпілі, отримавши кредитні кошти із каси Відділення, віддали їх ОСОБА_4

Таким чином, засуджений ОСОБА_4 в період з жовтня 2006 року до 25 січня 2007 року шляхом обману заволодів коштами АКБ «ТАС-Комерцбанк» за пособництва ОСОБА_1 на загальну суму 30 000 грн., що завдало значної шкоди.

Вироком суду ОСОБА_5 засуджений за те, що у лютому 2006 року підробив довідку про свою заробітну плату, яку підписав за директора та бухгалтера га завірив печаткою ПП ОСОБА_58 Цю фіктивну довідку засуджений 28 лютого 2006 року подав у Коломийське відділення ІФФ АБ «Брокбізнесбанк», де оформив на своє кредитний договір №2008/4 від 28 лютого 2006 року на суму 2700 грн., шляхом обману заволодівши вказаними кредитними коштами повторно, маючи непогашену судимість за ч.4 ст.187 КК.

В продовження своїх злочинних дій, ОСОБА_5 переконав ОСОБА_59, ОСОБА_60 оформити па себе кредит, а отримані кошти передати йому, запевнивши, що він буде самостійного його погашати. Не будучи обізнаними щодо злочинних намірів ОСОБА_5, вказані особи передали йому паспорт та довідки про присвоєння ідентифікаційних номерів. В подальшому, ОСОБА_5 отримав від невстановлених слідством осіб фіктивні довідки про доходи на ОСОБА_59 та ОСОБА_60 Вказані фіктивні документи разом з паспортами та ідентифікаційними кодами передав ОСОБА_1, який від імені банку уклав фіктивні кредитні договори на ОСОБА_59 та ОСОБА_60 за №0805/1006/50-592 та №0805/1106/59-729 відповідно по 10 000 грн. кожний. Потерпілі, отримавши 25 жовтня 2006 року та 15 листопада 2006 року відповідно кредитні кошти із каси Відділення, віддали їх ОСОБА_5

Таким чином, підсудний ОСОБА_5 у період з 25 жовтня 2006 року по 15 листопада 2006 року повторно, шляхом обману заволодів кредитними коштами АКБ «ТАС- Комерцбанк» за пособництва ОСОБА_1 на загальну суму 20 000 грн., що завдало значної шкоди.

Цим же вироком ОСОБА_6 засуджений зате, що він обманним шляхом переконав ОСОБА_11 та ОСОБА_27 оформити на себе кредит, а отримані кошти передати йому, запевнивши, що він буде самостійно його сплачувати. Не будучи обізнаними про злочинні наміри ОСОБА_6, потерпілі передали йому паспорти та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру. ОСОБА_6 підробив довідки про доходи на ОСОБА_11 та ОСОБА_27, на підставі яких вказані особи 29 серпня 2006 року та 06 листопада 2006 року відповідно, оформили на себе кредитні договори за №0805/0806/50-109 на суму 4800 грн. та №0805/1106/50-663 на суму 10 000 грн. Ці кредитні кошти ОСОБА_61 та ОСОБА_27 віддали ОСОБА_6

Таким чином, ОСОБА_6 повторно, шляхом обману, заволодів кредитними коштами в розмірі 4800 грн. та 10 000 грн. за пособництва ОСОБА_1, який від імені уклав фіктивні договори.

ОСОБА_7 16 лютого 2006 року у невстановленої слідством особи придбав підроблену довідку про заробітну плату на своє ім’я, яку того ж дня подав до Коломийського відділення АКБ «Укрсоцбанк», що знаходиться на бульварі Л.Українки, 2 в м.Коломиї, Івано-Франківської області, оформив на себе кредитний договір №356/432-КУ8-КС2, отримавши з каси банку 2925 грн., внаслідок чого обманним шляхом заволодів кредитними коштами на вказану суму.

В продовження своїх злочинних дій, ОСОБА_7 придбав у невстановлених слідством осіб фіктивні довідки про заробітну плату, зокрема: 08 вересня 2006 року на своє ім’я га на ОСОБА_62 і ОСОБА_63 із завідомо неправдивими відомостями про заробітну плату, які подав до філії Коломийського відділення №6341 ВАТ «Державний ощадний банк України», що по вул.Драгоманова, 5 в м.Коломия Івано-Франківської області, де оформив на себе кредитний договір, отримавши І2 000 грн. кредитних коштів, внаслідок чого повторно заволодів кредитними коштами на вказану суму.

Окрім цього, 02 жовтня 2006 року та 23 жовтня 2006 року ОСОБА_7 придбав у невстановленої слідством особи підроблені довідки про заробітну плату, зокрема на своє ім'я та по двох поручителях ? ОСОБА_18 та ОСОБА_28, ОСОБА_64 та ОСОБА_65 відповідно. Вказані підроблені довідки засуджений подав до першого Коломийського відділення ОСОБА_66 «Аваль», що по вул.Шевченка 2/3 в м.Коломиї, Івано-Франківської області, правонаступником якого с АТ «ОСОБА_67 ОСОБА_55», де 02 жовтня 2006 року оформив на себе кредитний договір та №014/0036/82/52597, отримавши з каси банку 2400 дол.США, внаслідок чого шляхом обману заволодів кредитними коштами в сумі 12120 грн. ОСОБА_7 23 жовтня 2006 року оформив кредитний договір №014/0036/82/64395, за яким в касі того ж банку отримав 3000 дол.США, внаслідок чого шляхом обману заволодів кредитними коштами в сумі 15150 грн.

Таким чином, підсудний ОСОБА_7 у період з 02 жовтня 2006 року по 23 жовтня 2006 року обманним шляхом заволодів кредитними коштами АТ «ОСОБА_67 ОСОБА_55» на загальну суму 27270 грн., що завдало значної шкоди.

Цим же вироком, ОСОБА_7 і ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою і групою осіб, переконали ОСОБА_18 оформити на себе кредит на суму 10 000 грн. та отримані копни віддати їм, запевнивши, що будуть самостійно погашати кредит. ОСОБА_68, не будучи обізнаним щодо їх злочинних намірів, передав ОСОБА_7 свій паспорт та довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру. Засуджені у невстановлених слідством осіб придбали незаповнений бланк довідки про доходи з відтиском кругового штампу та круглої печатки, у яку ОСОБА_7 власноручно вніс завідомо неправдиві відомості про місце роботи та заробітну плату ОСОБА_18 На підставі вказаної фіктивної довідки, 17 жовтня 2006 року, в приміщенні Відділення ОСОБА_18 оформив на себе кредитний договір №0805/1006/50-547, отримавши з каси банку 10 000 грн., які передав ОСОБА_6, а останній поділився ними з ОСОБА_7 Таким чином, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 шляхом обману заволоділи кредитними коштами в сумі 10 000 грн. за пособництва ОСОБА_1, який від імені банку оформив кредитний договір.

В продовження своїх злочинних дій, ОСОБА_7, діючи спільно з ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб, переконав ОСОБА_28 на себе кредит на суму 10 000 грн. та отримані кошти віддати їм, запевнивши, що він самостійно погашатиме кредит. ОСОБА_28, не будучи обізнаним щодо їх злочинних намірів, передав ОСОБА_7 свій паспорт та довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру. Засуджені у невстановлених слідством осіб придбали незаповнений бланк довідки про доходи з відтиском кругового штампу та круглої печатки, у яку ОСОБА_7 власноручно вніс завідомо неправдиві відомості про місце роботи та заробітну плату ОСОБА_28 На підставі вказаної фіктивної довідки, 06 листопада 2006 року, у приміщенні Відділення ОСОБА_28 оформив на себе кредитний договір №0805/1106/50-662, отримавши з каси банку 10 000 грн., які передав ОСОБА_7М, а останній поділився ними з ОСОБА_6 Таким чином, останні шляхом обману заволоділи кредитними коштами в сумі 10 000 грн. за пособництва ОСОБА_1, який від імені банку оформив кредитний договір.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_7, діючи спільно з ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб, переконав ОСОБА_38 на себе кредит на суму 10 000 грн. та отримані кошти віддати їм, запевнивши, що він самостійно погашатиме кредит. ОСОБА_38, не будучи обізнаним щодо їх злочинних намірів, передав ОСОБА_7 свій паспорт та довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру. Засуджені у невстановлених слідством осіб придбали незаповнений бланк довідки про доходи з відтиском кругового штампу та круглої печатки, у яку ОСОБА_7 власноручно вніс завідомо неправдиві відомості про місце роботи та заробітну плату ОСОБА_38 На підставі вказаної фіктивної довідки, 20 листопада 2006 року у приміщенні Відділення, ОСОБА_38 оформив на себе кредитний договір №0805/1106/50-767, отримавши з каси банку 10 000 грн., які передав ОСОБА_7, а останній поділився ними з ОСОБА_6 Таким чином, останні шляхом обману заволоділи кредитними коштами в сумі 10 000 грн. за пособництва ОСОБА_1, який від імені банку оформив кредитний договір.

В результаті своїх злочинних дій, засуджені ОСОБА_7 і ОСОБА_6, за попередньою змовою групою осіб, у період з 17 жовтня 2006 року по 21 листопада 2006 року повторно, шляхом обману, заволоділи кредитними коштами АКБ «ТАС-Комерцбанк» за пособництва ОСОБА_1 на загальну суму 30 000 грн., що завдало значної шкоди.

У своїй апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_1 заперечує свою причетність до скоєння інкримінованих йому злочинів, покликається на незаконність вироку суду щодо себе з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права.

Просить вирок суду щодо нього скасувати, а справу закрити на підставі ст.6 п.2 КПК, тобто за відсутністю в його діях складу злочину.

В апеляції у зміненому виді прокурор Лизак Р.В, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, покликається на незаконність вироку суду з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, оскільки суд неправильно застосував кримінальний закон при кваліфікації злочинних дій засуджених та необґрунтовано виключив з обвинувачення ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 таку кваліфікуючу ознаку як вчинення злочинів організованою групою, в результаті чого призначене всім засудженим покарання є надто м'яким і не відповідає тяжкості злочинів та особам засудженим внаслідок м'якості. Окрім цього, суд не взяв до уваги показання деяких свідків, які могли істотно вплинути на його висновки.

Просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Під час апеляційного розгляду прокурор Лизак Р.В. відмовився від апеляційних вимог щодо засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а вирок в частині засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 просив скасувати, справу в цій частині направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Шкрібляка Ю.Д., пояснення прокурора Лизака Р.В., який підтримав апеляцію у зміненому виді щодо засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та відмовився від апеляційних вимог щодо засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, вирок стосовно вказаних осіб просить скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд; пояснення засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_9, які заперечили апеляцію прокурора та підтримали подану апеляцію, просять вирок суду скасувати, а справу щодо нього закрити на підставі ст.6 п.2 КПК; пояснення засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_2 а також захисників ОСОБА_10 та ОСОБА_8, які вважають вирок суду законним і обґрунтованим та просили його залишити без змін; провівши частково судове слідство в частині дослідження обставин, що впливають на правильність кваліфікації дій засуджених та призначення їм покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи і мотиви апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що апеляцію прокурора у зміненому виді слід задовольнити частково, а апеляцію засудженого ОСОБА_1 – залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Засуджені ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5В, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та їх захисники вирок до апеляційного суду не оскаржили а тому, у відповідності до ч.1 ст. 365 КПК, в цій частині апеляційним судом не перевірявся.

Стосовно покликань у своїх апеляціях засудженого ОСОБА_1 та прокурора на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а також покликання прокурора на неправильне застосування судом норм кримінального закону щодо перекваліфікації злочинних дій усіх засуджених та виключення з обвинувачення засудженим ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 таку кваліфікуючу ознаку як вчинення злочинів організованою групою, слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст.323 КПК, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.

Законним визнається вирок, коли він постановлений за умови правильного застосування в ньому матеріального закону і дотримання при провадженні справи кримінально-процесуального закону.

Обґрунтованим вважається той вирок, який постановлений на усіх зібраних і детально досліджених та правильно оцінених судом доказах, а його висновки конкретно свідчать про винуватість чи невинуватість підсудного.

Таких вимог закону суд при постановленні даного вироку в повній мірі дотримався.

Те, що ОСОБА_1, будучи службовою особою, зловживав службовим становищем та вчинив службове підроблення, а також пособництво у вчиненні ОСОБА_6 шахрайства, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 шахрайства, що завдало значної шкоди, а також ОСОБА_3 шахрайства в особливо великих розмірах, ґрунтується на досліджених в судовому засіданні письмових доказах та показаннях свідків, яким суд першої інстанції, в їх сукупності, дав правильну оцінку.

Крім цього, це підтверджується оголошеними в засіданні апеляційного суду показаннями свідка ОСОБА_69 про те, що в період скоєння ОСОБА_1 злочинів вона працювала у Відділенні спеціалістом кредитування приватних клієнтів, і приблизно з вересня 2006 року ОСОБА_1 масово видавав кредитні кошти різним особам у межах свого персонального ліміту в 10 000 грн., а працівники банку виконували розпорядження директора по оформленню видачі таких кредитів. Зокрема, свідок підтвердила, що бачила, як до ОСОБА_1 неодноразово зверталися клієнти, які мали намір оформити кредит, зокрема ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, які вирішували із засудженим питання видачі готівкових кредитів для своїх знайомих, а ОСОБА_1 як директор банку перевіряв документи, які вони надавали, після чого особисто він особисто, без проведення спеціальної перевірки службою безпеки банку, приймав рішення про видачу їм кредитів. За вказівкою ОСОБА_1 вона у присутності осіб, на яких оформлялися кредити і яких приводив до неї засуджений, оформляла відповідні документи, які засуджений підписував як керуючий банком. Після цього ОСОБА_1 особисто надавав дозвіл на роздрукування квитанцій, на підставі яких клієнти отримували кошти з каси банку.

Свідчення ОСОБА_69 узгоджуються з аналогічними свідченнями ОСОБА_70, ОСОБА_71 та оголошеними в засіданні суду першої інстанції показаннями ОСОБА_72

Те, що ОСОБА_1, зловживав своїм службовим становищем та вчиняв службове підроблення, окрім наведених у вироку частково показань самого засудженого та показань свідків, підтверджуються наявними письмовими доказами, зокрема: даними наказу від 03 січня 2006 року АКБ «ТАС-Комерцбанк», згідно якого ОСОБА_1 призначений на посаду директора Коломийського відділення АКБ «ТАС-Комерцбанк» з 04 січня 2006 року (Т.7 а.с.172), і у відповідності до Положення про Коломийське відділення АКБ «ТАС-Комерцбанк», директор персонально відповідає за результати діяльності відділення, затверджує підписо документи фінансового, розрахункового характеру, укладає договори у межах наданих банком повноважень (Т.3, а.с.81-85).

Окрім цього, згідно п.4.2.3. Положення «Про кредитування фізичних осіб», вимагалася обов’язкова передача документів, наданих позичальником, на перевірку службі безпеки банку для підготовку висновку (Т.3, а.с.88-98), і згідно даних карти продукту «Готівковий кредит» «ТАС-Комерцбанк», максимальна суму кредиту, що міг надаватися позичальнику за продуктом без проведення експертизи його документів , становив 5000 грн., а максимальний розмір кредиту становив 10 000 грн. (Т.9, а.с.98-99).

ОСОБА_73 про проведення службового розслідування Коломийського відділення АКБ «ТАС-Комерцбанк» від 24 лютого 2007 року підтверджується, що видача кредитних коштів проводилася без висновків служби безпеки до грудня 2006 року, а з грудня 2006 року видавалися формальні такі висновки (Т.3, а.с.13-14), а з даних повідомлення ВАТ «Сведбанк» від 31 березня 2008 року вбачається, що перевірки документів, наданих позичальниками при отриманні готівкових коштів, по кредитних договорах не проводилися, і дані стосовно позичальників у службу безпеки не скеровувались (Т.5, а.с.192-193). Окрім цього, в матеріалах справи містяться кредитні справи, у яких знаходяться фіктивні кредитні договори, укладені ОСОБА_1, і які визнані речовими доказами і долучені до матеріалів кримінальної справи (Т.6, а.с.1-64, 71-173, 193-250; Т.4, а.с.1-14,31-35, 36-42).

З урахуванням наведених доказів, суд дійшов правильного висновку, що у протиправних діях ОСОБА_1 не містяться ознаки злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК, а тому вірно перекваліфікував його дії на ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.5 ст.27 ч.ч.1, 2, 4 ст.190 КК.

Як вході судового, так і апеляційного розгляду справи, не знайшло свого підтвердження вчинення ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 інкримінованих злочинів у складі організованої групи, зважаючи на наступне.

В засіданні апеляційного суду прокурор Лизак Р.В. відмовився від своїх апеляційних вимог щодо засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та не підтримав обвинувачення, пред’явлене їм досудовим слідством.

Така позиція прокурора свідчить про його сумніви у наявності такої кваліфікуючої ознаки як вчинення злочину в складі організованої групи.

Факт відсутності організованої групи у складі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також підтверджується показаннями самих засуджених під час досудового слідства, в суді першої інстанції та під час апеляційного розгляду про те, що на час вчинення злочину між собою вони знайомими не були, і ніяких планів на вчинення злочинів не розробляли. Такі показання засуджених узгоджуються з наявними в матеріалах справи доказами, а тому в апеляційного суду немає підстав сумніватися в їх достовірності.

Таким чином, за відсутності ознак організованої групи у складі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд першої інстанції правильно перекваліфікував їх неправомірні дії та визнав їх винуватими, зокрема: ОСОБА_1 за ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.5 т.27 ч.ч.1, 2, 4 ст.190 КК; ОСОБА_2 за ч.2 ст.367 КК; ОСОБА_3 за ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 , ч.ч.2, 4 ст.190 КК.

З урахуванням вищевикладеного, покликання засудженого ОСОБА_1 у своїй апеляції на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, і що ні на досудовому слідстві, ні в суді не здобуто доказів його вини у вчиненні злочинів, за які він засуджений, є безпідставними та спростовані наведеними у вироку доказами. Колегія суддів твердження ОСОБА_1 про його невинуватість вважає безпідставними і такими, що спрямовані на вигородження його від кримінальної відповідальності.

Стосовно покликань прокурора на м’якість призначеного засудженим ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання, то вони є безпідставними.

Призначаючи покарання цим засудженим, суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст.65 КК, правильно врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про їх особи а також обставини, що пом’якшують покарання. Судом не встановлено обставин, що обтяжують покарання.

Зокрема, суд врахував, що ОСОБА_1 раніше несудимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, і на утриманні в нього двоє малолітніх дітей.

Окрім цього, суд врахував дані про особу засудженого ОСОБА_2, зокрема, що він раніше несудимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, і на утриманні в нього двоє малолітніх дітей.

Щодо засудженого ОСОБА_3, то він також раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, і на утриманні в нього неповнолітня дитина, інвалід другої групи, хворіє цукровим діабетом першої форми у фазі субкомпенсації і що він щиро розкаявся у вчиненні злочинів.

З урахуванням цього, колегія суддів приходить до висновку, що призначене судом першої інстанції покарання є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та попередження вчинення ними нових злочинів, а тому покликання прокурора на м’якість призначених засудженим покарання, є необґрунтованими.

За таких підстав, апеляція прокурора у зміненому виді в цій частині не підлягає до задоволення.

Щодо призначеного засудженому ОСОБА_5 остаточного покарання за вказаним вироком суду, слід зазначити наступне.

Оскаржуваним вироком ОСОБА_5 за сукупністю злочинів та вироків остаточно визначено покарання – три роки один місяць позбавлення волі, зарахувавши у строк відбуття покарання термін попереднього ув’язнення. З урахуванням цього, початок реального відбуття покарання ОСОБА_5 постановлено обчислювати з 06 жовтня 2010 року.

З урахуванням вищенаведеного, на час апеляційного розгляду засуджений ОСОБА_5 фактично відбув визначене йому покарання у виді трьох років одного місяця позбавлення волі, а тому йому слід скасувати обраний запобіжний захід та негайно звільнити його з-під варти із зали суду, і його слід вважати таким, що повністю відбув покарання.

За таких обставин, апеляція прокурора в зміненому виді підлягає до часткового задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365, 366, 367, 379 КПК (в редакції 1960 року), колегія суддів,?

у х в а л и л а:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а апеляцію у зміненому виді прокурора Лизака Р.В., який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції – задовольнити частково.

Вирок Тисменицького районного суду відносно засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 – змінити.

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_5 – тримання під вартою – скасувати.

Вважати засудженого ОСОБА_5 таким, що повністю відбув призначене йому за вироком Тисменицького районного суду від 14 лютого 2013 року покарання та звільнити його з-під варти із зали суду негайно.

В решті вирок Тисменицького районного суду від 14 лютого 2013 року залишити без змін.

Головуючий Ю.Д. Шкрібляк

Судді С.С. ОСОБА_74 ОСОБА_42

Згідноо з оригіналом

Суддя Ю.Д. Шкрібляк