ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
ПОСТАНОВА
Іменем України
04.10.10 № 3/461/07-АП-24/15/08-АП-3/238/08-АП
суддя Соловйов В.М.
10.20-10.50
Господарський суд Запорізької області у складі:
головуючий суддя Соловйов В.М.
при секретарі судового засідання Василенко В.В.
за участю представників сторін:
від прокуратури: ОСОБА_1, помічник прокурора Запорізького району Запорізької області, посвідчення №298 от 09.07.2007р.
від позивача: ОСОБА_2, завідувач юридичного сектору, довіреність № 5838/10/10-010 від 04.06.2010р.
від відповідача: не з’явився
від третьої особи: не з’явився
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За позовною заявою Прокурора Запорізького району Запорізької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області, м. Запоріжжя
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_3, смт. Малокатеринівка Запорізького району Запорізької області
третя особа: Державний реєстратор Запорізької районної державної адміністрації, м. Запоріжжя
про визнання недійсними установчих документів ПП ОСОБА_3 з моменту реєстрації
Справа розглядається за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) відповідно до ст.2, 17, 50, п. 6, 7, 13 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснював повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області ОСОБА_4 від 01.04.2008р. №456 справу №3/461/07-АП-24/15/08-АП за позовом прокурора Запорізького району Запорізької області в інтересах держави в особі ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області до ПП ОСОБА_3, третя особа - Державний реєстратор Запорізької райдержадміністрації м. Запоріжжя, про визнання недійсними установчих документів ПП ОСОБА_3 з моменту реєстрації передано на розгляд судді Соловйова В.М.
Ухвалою від 08.04.2008р. справу прийнято до провадження судді Соловйова В.М. з привласненням їй іншого номеру - №3/461/07-АП-24/15/08-АП-3/238/08-АП.
Судовий розгляд справи призначений на 21.05.2008р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.05.2010р. провадження у справі зупинено до вступу у справу законного представника відповідача. Цією ж ухвалою запропоновано органу опіки та піклування Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області вирішити питання про призначення ПП ОСОБА_3 законного представника.
01.09.2010р. від прокурора Запорізького району Запорізької області ОСОБА_5 надійшло повідомлення від 13.08.2010р. №67-5016 вих.10 про те, що недієздатний ОСОБА_3 перебуває в спеціалізованому закладі соціального захисту. За даними опікунської ради при виконавчому комітеті Малокатеринівської селищної ради Запорізького району Запорізької області опікуном недієздатного ОСОБА_3 є ОСОБА_6, яка мешкає за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Малокатеринівка, вул. Кірова, 22.
Також 02.09.2010р. до суду від ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області надійшло клопотання про поновлення провадження у справі у зв’язку з призначенням відповідачу опікуна та усунення підстав для зупинення провадження.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.09.2010р. провадження у справі поновлено з 04.10.2010р., судовий розгляд призначений на 04.10.2010р. о 10 годині 00 хвилин.
В судовому засіданні 04.10.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В судовому засіданні 04.10.2010р. прокурор та позивач підтримали змінені позовні вимоги, які було надано суду в письмовому вигляді 21.05.2008р. Просять на підставі п.4 ч.1 ст.46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” та у зв’язку із наявністю судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною, припинити державну реєстрацію Приватного підприємця ОСОБА_3 шляхом визнання недійсним запису про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3”.
В обґрунтування своїх доводів прокурором та позивачем надано рішення Запорізького районного суду Запорізької області по справі №2-0-92 за 2007 рік згідно якому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкає за адресою: вул. Кірова, 22, смт. Малокатеринівка Запорізького району Запорізької області, визнаний недієздатним.
Змінені позовні вимоги прийнято до розгляду господарського суду, оскільки такі дії прокурора та позивача не суперечать діючому законодавству і передбачені ст.49, 51, 137 КАС України.
Законний представник відповідача ОСОБА_6 в судове засідання не прибула, надала через прокурора та позивача письмову заяву, якою проти позовних вимог не заперечила, позов визнала в повному обсязі. Просить розглянути справу без її участі.
Також ОСОБА_6 надала копію рішення запорізького районного суду Запорізької області по справі №2-0-106 за 2007 рік, згідно якому її призначено опікуном над недієздатним ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. За таких обставин клопотання законного представника відповідача задовольняється.
Державний реєстратор Запорізької районної державної адміністрації (третя особа) письмові заперечення проти адміністративного позову не надав, в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Надані прокурором, позивачем та відповідачем матеріали, свідчать про те, що неявка третьої особи не перешкоджає вирішенню спору, отже справу вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, та заслухавши думку прокурора, суд
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_3 зареєстрований в якості суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи 31.05.2006р., про що Виконавчим комітетом Запорізької міської ради видано свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та присвоєно ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов’язкових платежів №2262918032 (номер запису про державну реєстрацію 2 085 000 0000 000782). Місцем проживання фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 вказано вул. Кірова, 22, смт. Малокатеринівка Запорізького району Запорізької області.
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області по справі №2-0-92 за 2007 рік ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкає за адресою: вул. Кірова, 22, смт. Малокатеринівка Запорізького району Запорізької області, визнаний недієздатним.
Прокурор Запорізького району Запорізької області та ДПІ у Запорізькому районі Запорізькій області вважають, що у зв’язку із наявністю судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною, слід припинити державну реєстрацію ПП ОСОБА_3 шляхом визнання недійсним запису про державну реєстрацію вказаного суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи.
В обґрунтування своїх вимог прокурор та позивач посилаються на п.4 ч.1 ст.46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.
В судовому засіданні з’ясовано, що в заяві від 21.05.2008р. про зміну позовних вимог прокурор та позивач помилково посилаються на п.4 ст.46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”. Вказана стаття містить лише 3 частини (пункти) і підстави, на які посилаються прокурор та ДПІ, містяться в абзаці 5 частини 1 статті 46 цього Закону.
Оцінивши представлені докази, вважаю, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю з огляду на наступне:
Поняття державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців надане у частині 1 статті 4 Закону України від 15.05.2003р. № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”. Це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб–підприємців.
Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця регламентована у Розділі VI Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”.
Зокрема, частинами 1 та 2 статті 46 цього Закону передбачено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі:
прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності;
смерті фізичної особи - підприємця;
постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутньою;
постановлення судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності;
постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця є:
визнання фізичної особи - підприємця банкрутом;
провадження нею підприємницької діяльності, що заборонена законом;
неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Зміст ч.1 ст.46 Закону України від 15.05.2003р. № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” безперечно свідчить про те, що наявність судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності є самостійною (окремою) підставою для проведення державним реєстратором державної реєстрації припинення підприємницької діяльності цієї фізичної особи –підприємця.
Іншими такими самостійними підставами в Законі № 755-IV передбачені:
1) прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності;
2) смерть фізичної особи - підприємця;
3) постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутньою;
4) постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Причому, в частині 2 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” законодавцем встановлено вичерпний перелік підстав для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця, про що просять позивач та прокурор:
1) визнання фізичної особи - підприємця банкрутом;
2) провадження нею підприємницької діяльності, що заборонена законом;
3) неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Жодної з цих підстав не існує і позивачем та прокурором в уточненій (зміненій) позовній заяві не наведена.
Тобто, для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ПП ОСОБА_3 прокурору чи позивачу слід звернутися до державного реєстратора Запорізької районної державної адміністрації з рішенням Запорізького районного суду Запорізької області по справі №2-0-92 за 2007 рік, яким ОСОБА_3 визнано недієздатним.
І звернення до суду з позовом про припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця в цьому випадку є не тільки зайвим, але і незаконним.
За таких обставин у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Відповідно до вимог ст. 94, 98, пункту 3 Розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 87-98, ст.158-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково відповідно до вимог ст.184-187 КАС України.
Ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду повністю або частково у випадках, встановлених цим Кодексом. Заперечення на інші ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Суддя Соловйов В.М.
Постанову виготовлено в повному обсязі 08.10.2010р.