Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2013 року м.Житомир

головуючого – судді Прокопчука С.М.

з участю –

секретаря Бондарчук С.Б.

правопорушника ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 26 лютого 2013 року, -

в с т а н о в и в:

зазначеною постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого начальником дільниці ДРП № 5 філії Житомирської «ДЕД», жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 ,-

визнано винним у вчиненні правопорушення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 140 ч. 4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 850 грн..

Згідно постанови суду, ОСОБА_1, будучи відповідальною особою за утримання вулично-шляхової мережі по ліквідації ожеледиці на автодорозі Виступовичі-Житомир від 147 по 163 км. автодороги, не ліквідував ожеледицю 28.01.13 на 159 км., що стало супутньою причиною дорожньо-транспортної пригоди, в якій автотранспортні засоби отримали механічні пошкодження.

На постанову суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1, в якій він просить скасувати зазначену постанову суду першої інстанції, а провадження закрити в зв’язку з відсутністю в його діях ознак адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своєї апеляції апелянт наводить те, що судом під час судового розгляду порушені вимоги ст. ст. 245, 280 КУпАП, щодо всебічності і повноти з’ясування всіх обставин адміністративної справи. Вважає, що інспектором ВДАІ Черняхівського РВ під час складення протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього, не взято до уваги обставини, які виключають його вину у невчасній ліквідації ожеледиці 28.01.2013 року, що стало супутньою причиною ДТП, зокрема не враховано відсутність його вини у цьому, що залишились поза увагою і суду першої інстанції. Зазначає, відповідно до ЗУ «Про автомобільні дороги України», суб’єктами адміністративного правопорушення до діючих норм і стандартів автомобільних доріг загального користування у Житомирській області є посадові особи Служби автомобільних доріг України у Житомирській області, а посадові особи ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та його філії, в таких випадках взагалі не є суб’єктами адміністративного правопорушення за ст. 140 КУпАП. Також наголошує, що поза увагою суду при призначенні адміністративного стягнення не враховано належним чином обставин, які пом’якшують його адміністративну відповідальність.

Заслухавши доводи ОСОБА_1, який частково підтримав свою апеляційну скаргу, однак щиро розкаявся у вчиненому, просив його звільнити від адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляція підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст. 140 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у випадку порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Так, вірно оцінивши зібрані у справі докази, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і, зокрема, те що ОСОБА_1, будучи відповідальною особою за утримання вулично-шляхової мережі по ліквідації ожеледиці на автодорозі Виступовичі-Житомир від 147 по 163 км. автодороги, не ліквідував ожеледицю 28.01.13 на 159 км цієї дороги, що результаті незабезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні даної автомобільної дороги призвело до пошкодження транспортного засобу, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 140 ч. 4 КУпАП.

Даний висновок суду першої інстанції підтверджується і поясненнями самого ОСОБА_1, який, хоча свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 140 ч. 4 КУпАП не визнав, однак не заперечував того факту, що він був зобов’язаний організувати роботи по усуненню ожеледиці на 159 км автодороги Виступовичі-Житомир, щиро кається.

Крім, пояснень самого ОСОБА_1, його вина підтверджується і матеріалами адміністративної справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії АА 2 № 384619 від 01.02.2013 року (а.с.2); схемою місця ДТП від 28.01.2013 року (а.с. 6); поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3, учасників ДТП (а.с. 3-4); актом обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги від 28.01.2013 року, згідно з яким ожеледиця на автодорозі не оброблена противожеледними матеріалами, що стало супутньою причиною ДТП (а.с. 5) та іншими матеріалами адміністративної справи.

Разом з тим, апеляційний суд не погоджується із критичним оцінкою судом першої інстанції доводів ОСОБА_1 щодо неналежного фінансування філії для проведення робіт по усуненню ожеледиці на ввіреній йому ділянці автодороги, з огляду, як на матеріали справи, так і того, що останній надав переконливі докази щодо інформування ним розпорядника коштів про потребу в додаткових коштах в зв’язку з особливими погодними умовами і йому в цьому було відмовлено, як в ході судового розгляду в суді першої інстанції, так і ході судового розгляду в суді апеляційної інстанції довів, що всі його намагання на отримання коштів для придбання паливно мастильних матеріалів, солесуміші, не отримали ніякої підтримки зі сторони вищестоящого керівництва.

Окрім того суд, при призначенні адміністративного стягнення останньому у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП України, наклав стягнення хоч і в межах санкції ст. 140 ч. 4КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності, разом з тим не врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність.

Так, як було встановлено в апеляційному суді, ОСОБА_1 вчинив правопорушення в силу обставин, які знаходяться поза його віданням, так як для належного виконання своїх обов’язків він не був забезпечений ні матеріалами для виконання своїх обов’язків ні коштами, з грудня місяця не отримує зарплату, має заборгованість по зарплаті на суму 6816,63 грн.. Окрім того він виключно позитивно характеризується за місцем роботи і проживання, має на утриманні сім’ю і тому апеляційний суд, врахувавши вимоги ст.. 22 КУпАП вважає за можливість звільнити його від адміністративної відповідальності.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 26 лютого 2013 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 140 ч. 4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 850 грн., змінити.

В порядку передбаченому ст. 22 КУпАП звільнити його від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: