Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2013 року м.Житомир

Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді Прокопчука С.М.

з участю –

секретаря Ковальчука В.А.

правопорушника ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 травня 2013 року, -

в с т а н о в и в:

зазначеною постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, військовослужбовця в/ч А 2076,-

визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 130 ч. 2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Згідно постанови суду, 02.04.2013 року о 11 год. 05 хв. ОСОБА_1 по вул. Корецьке шосе, 1, м. Новоград-Волинський, керував автомобілем ВАЗ 21074, д/н AM 0143 АХ, з явними ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, очей), від проходження медичного огляду на стан сп’яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності свідків.

На постанову суду від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову судді з огляду, як на її незаконність та не відповідність фактичним обставинам справи, так і в зв’язку з суттєвими порушеннями норм матеріального та процесуального права при її винесенні. Свої вимоги щодо скасування постанови скаржник, мотивує тим, що під час затримання працівники ДПС не пропонували йому пройти медичний огляд на стан сп’яніння, а зазначення в протоколі його відмови від проходження, є надуманим. Вважає, що допитані в судовому засіданні працівники ДПС є зацікавленими особами, а свідки, які працюють таксистами, є залежними від них. Також, зазначає, що автомобіль був забраний ним з штраф майданчику, з огляду на це він не міг бути в стані алкогольного сп’яніння.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 в підтримку своїх апеляційних вимог, вислухавши свідків, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляція повинна бути залишена без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Апеляційний суд вважає, що суддя дослідив і належно оцінив зібрані у справі докази в їх сукупності, дотримався вказаних вимог закону та дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 2 КУпАП.

Достовірність такого висновку підтверджується дослідженим протоколом про адміністративне правопорушення серія АГ2 № 609327 від 02.02.04.2013 року (а. с.4), відповідно до якого ОСОБА_1 02.04.2013, в порушення п. 2.5 ПДР України, від проходження огляду у встановленому законом порядку та від підпису протоколу відмовився в присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями вказаних свідків (а. с. 5, 6)

Зазначені обставини підтверджені показаннями інспекторів ДПС ОСОБА_4 та ОСОБА_5, при розгляді справи у суді першої інстанції, що стверджується протоколом судового засідання від 13 травня 2013 року (а. с.21), а також свідченнями ОСОБА_6 даними ним в суді апеляційної інстанції.

Згідно показань свідка ОСОБА_3, даних ним в суді першої інстанції і в апеляційному суді, 02.04.2013 року його з племінником ОСОБА_7 зупинив інспектор ДПС, попросив бути свідками при складанні протоколу. В його присутності ОСОБА_1 інспектор запропонував проїхати на медичний огляд для встановлення стану сп’яніння, але той відмовився, відвернувшись від присутніх. (а. с. 21).

Погоджується також апеляційний суд і з критичною оцінкою показань свідка ОСОБА_2, даними ним при розгляді справи в суді (а. с 21), оскільки, як вірно зазначив суд, будь яких зауважень та доповнень від останнього під час підписання ним протоколу чи надання пояснень, не надходило.

Окрім того, з урахуванням фактичних обставин справи, апеляційний суд відхиляє, посилання ОСОБА_1 на особисту зацікавленість зазначених осіб, так і інші його доводи, на які останній посилається з приводу недоведеності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, як такі, що не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до постанови Новоград-Волинського міськрайонного суду від 24.04.2013 року (а. с. 27), ОСОБА_1 був притягнутий за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, тому суд обґрунтовано притягнув останнього до відповідальності за ст. 130 ч. 2 КУпАП, як особу, котра протягом року повторно вчинила правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП.

За огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що винуватість останнього у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 2 КУпАП повністю доведена наявними у справі доказами.

Також, апеляційний суд вважає, що при накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції дотримався вимог ст. 33 КУпАП та врахував всі обставини справи, характер вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху та є грубим, особу правопорушника, який вже протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, його відношення до вчиненого, та наклав стягнення в межах, встановлених санкцією ст. 130 ч. 2 КУпАП.

Таким чином, постанова суду першої інстанції у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 травня 2013 року відносно ОСОБА_1 без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: