Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2013 року м.Житомир

Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді Прокопчука С.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу про адміністративне правопорушення за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Ємільчинського районного суду Житомирської області від 29 березня 2013 року, -

в с т а н о в и в:

зазначеною постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого,-

визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 2 550 грн.

Згідно постанови суду, ОСОБА_1 21.03.2013 року біля 18.35 год. по вул. Леніна, 112, смт. Ємільчине, Житомирської області, керував мопедом «Альфа», б/н, в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На постанову суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1, в якій він просить поновити строк на оскарження зазначеної постанови та скасувати її, як незаконно винесену, і постановити своє рішення, яким застосувати до нього адміністративне стягнення за вчинене правопорушення у вигляді громадських робіт.

В обґрунтування пропущеного строку на оскарження апелянт наводить те, що суд першої інстанції в порушення передбаченого ст. 285 КУпАП процесуального строку не направив йому копію постанови від 29.03.2012 року, а ним особисто вона отримана лише 01.04.2013 року.

Вимогу в апеляції щодо скасування постанови ОСОБА_1 умотивовує тим, що дана постанова не відповідає фактичним обставинам та матеріалам адміністративної справи, є необґрунтованою і прийнятою з порушеннями процесуальних норм. Зазначає, що висновок суду щодо керування ним мопеду «Альфа» в стані алкогольного сп’яніння суперечить протоколу про адміністративне правопорушення від 21.03.2013 року. Крім того, суд не обґрунтував обрання йому адміністративного стягнення у виді штрафу, не врахував дані характеризуючи його особу, обтяжуючі та пом’якшуючі обставини, а саме те, що він має на утриманні малолітніх дітей, не працює, відповідно знаходиться у скрутному матеріальному становищі, раніше до адміністративної відповідальності не притягався.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, який підтримав своє клопотання про поновлення строків на оскарження постанови суду і просив його задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи клопотання, апеляційний суд доходить висновку, що клопотання про поновлення строків на оскарження постанови суду першої інстанції не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне првопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнено до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти діб з дня винесення постанови.

Заявляючи клопотання про поновлення строку для опротестування постанови суду апелянт посилається на вимоги ст. 285 КУпАП, якими передбачено трьохденний строк для вручення або висилання копії постанови особі, щодо якої її винесено. Крім того, зазначає, що копія постанови ним отримана лише 01.04.2013 року, що на його думку, свідчить про обґрунтованість його вимоги про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження.

Однак, в ході апеляційної перевірки вищенаведене твердження апелянта не знайшло свого підтвердження.

Так, відповідно до матеріалів адміністративної справи, а саме розписки ОСОБА_1 (а. с. 5), останній 29 березня 2013 року був ознайомлений з постановою Ємільчинського районного Житомирської області від 29.03.2013 року щодо накладення на нього адміністративного стягнення та йому було роз’яснено порядок сплати штрафу.

Також, відповідно до змісту самої постанови ОСОБА_1 приймав участь у судовому розгляді адміністративної справи, при цьому визнавав свою вину та щиро каявся у вчиненому правопорушенні.

З урахуванням наведеного, апелянт достовірно знаюючи про постановлене щодо нього рішення, мав можливість його оскаржити у відповідності до норм та строків передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

За таких обставин, обгрунтованих підстав для поновлення строку на оскарження постанови Ємільчинського районного суду Житомирської області від 29 березня 2013 року, не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Ємільчинського районного суду Житомирської області від 29 березня 2013 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 2 550 грн., відмовити за безпідставністю.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернути йому.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: