Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2012 року м.Житомир
головуючого – судді Прокопчука С.М.
з участю –
скаржника ОСОБА_1
особи звільненої
від адмінвідповідальності ОСОБА_2
адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу про адміністративне правопорушення за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 20 серпня 2012 року, -
в с т а н о в и в:
зазначеною постановою щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та, жительки АДРЕСА_1, громадянки України, працюючої головним бухгалтером ТОВ ТД»КОНТАКТ», одруженої, яка має на утриманні двоє малолітніх дітей,-
закрито провадження по адміністративній справі за ст. 124 КУпАП України в зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно постанови суду з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВТ1 № 222289 від 20.07.2012 року видно, що ОСОБА_2 16 травня 2012 року о 15 годині у м. Житомирі по вул. Котовського, керуючи автомобілем НОМЕР_1, на перехресті вулиць Східна-Котовського, на регульованому перехресті, виїхала на перехрестя, під час виникнення небезпеки для руху або перешкоди не вжила заходів для зменшення швидкості аж до зупинки чи безпечного об’їзду перешкоди, в результаті чого відбулось зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_1. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
На постанову суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1, де він просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2, другого учасника ДТП, винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Мотивує тим, що суд залишив поза увагою показання ОСОБА_2 щодо обставин ДТП та його механізму. Також, належним чином не оцінені судом показання свідка ОСОБА_5, які на думку скаржника, є сумнівними. Вважає, що висновки суду відносно ОСОБА_2 про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи та є необґрунтованими та незаконними. Наголошує, що за матеріалами справи він є потерпілим від протиправних дій ОСОБА_2
Заслухавши пояснення скаржника ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, доводи його захисника ОСОБА_3, вислухавши ОСОБА_2Ю, як особу, що звільнена від адміністративної відповідальності, її захисника ОСОБА_4, вивчивши матеріали справ № № 3-3433/12 і 3-3437 та, перевіривши доводи апеляції, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 повинна бути задоволена, виходячи з наступного.
Предметом розгляду у Богунському районному суді м. Житомира були протоколи про адміністративне правопорушення серії ВТ1 № 222290 від 20.07.2012 року, складений щодо ОСОБА_1 та серії ВТ 1 № 222289, складений відносно ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди повинні звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні з’ясовувати всі обставини перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.
Суд першої інстанції, розглядаючи одночасно два адміністративних матеріли відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1, не виконав зазначені вище вимоги закону, неповно і не об’єктивно дослідив всі матеріали адміністративних справ, необґрунтовано розглядав адміністративні провадження окремо, хоча вони стосувались однієї і тієї ж події, не надав можливості учасникам дорожнього руху задати запитання один одному, необґрунтовано прийшов до висновку про закриття провадження по адміністративній справі щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП в зв’язку з відсутністю діях останнього події і складу адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд, у відповідності з вимогами ст. 294 ч. ч. 7,8 КУпАП, опитав учасників дорожнього руху, свідків, надав можливість учасникам дорожньої пригоди скласти план схеми, дослідивши всі докази в сукупності по обох справах про адміністративне провадження, прийшов до переконання, що суд першої інстанції допустив помилку у встановленні фактичних обставин справи і особи, якої незаконні протиправні дії привели до дорожньо-транспортної пригоди, в результаті чого механічні транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Як встановлено в апеляційному суді, учасник дорожнього руху ОСОБА_1, що рухався автомобілем НОМЕР_3 по вул. Східній в сторону вул. Ватутіна на перехресті з вул.. Котовського на зелений сигнал світлофору. Про свідчить сама дорожня обстановка, план схема місця дружньо-транспортної пригоди в обох справах № 3-3433/12 та № 3-3437 а.с.2, також і схеми дорожньо-транспортної пригоди складені власноруч обома учасниками дорожньо-транспортної пригода ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
З пояснень свідків-очевидців ДТП ОСОБА_6 та ОСОБА_7 видно, що на момент в’їзду автомобіля ОСОБА_1 на перехрестя, в силу специфіки роботи світлофора на даному перехресті, всі транспортні засоби зупинились на червоний сигнал світлофору і рухались тільки транспортні засоби по вул. Східній в сторону вул. Ватутіна на зелений сигнал світлофору. Автомобіль під керуванням ОСОБА_2, в цей же момент, виїхав один на перехрестя, при зобороненому червоному сигналу світлофора.
В поясненнях, даних власноруч на місці пригоди, в суді першої інстанції і апеляційному суді ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 дали послідовні, детальні і категоричні твердження про обставини ДТП, яким апеляційний суд вірить, так як ці пояснення співпадають з фактичною дорожньою обстановку в момент ДТП.
В свої поясненнях, другий учасник руху, водій автомобіля ОСОБА_2 підтвердила, що вона рухалась до перехрестя вул. Котовського і вул. Східної зі сторони вул. Котовського. Приблизно за 100 метрів вона побачила, що їй прямо був зелений сигнал світлофору і коли вона в’їхала на перехрестя, чомусь вона на перехрестя виїхала сама, автомобіль «Мерседес» стояв зліва від неї, залишився по заду, назустріч і зліва транспортні засоби не рухались, В момент, коли вона своїм автомобілем під’їжджала до центру перехрестя вулиць, в її автомобіль з правої сторони вдарив автомобіль «Volkswagen Caddy» під керуванням водія ОСОБА_1
Апеляційний суд частково вірить поясненням водія ОСОБА_2, щодо моменту виїзду її автомобіля на перехрестя вулиць, але не вірить її поясненням щодо її реагування на сигнал світлофору. Водій ОСОБА_2, даючи пояснення апеляційному суду про обставини ДТП сама засумнівалась в тому, чому вона своїм автомобілем опинилась одна на перехресті, але продовжила рух, і чому не рухались інші учасники руху окрім її автомобіля і автомобіля під керуванням ОСОБА_1 зі сторони вул. Східної.
На переконання апеляційного суду, саме водій ОСОБА_2 неправильно оцінила дорожню ситуацію, проявила неуважність та необережність, не переконалась в тому, що її виїзд з її полоси руху на перехрестя вулиць в тій дорожній обстановці буде безпечним, не звернула увагу на те, всі транспортні засоби в попутному напрямку зупинились, не рухався автотранспорт їй назустріч, не рухалися транспортні засоби і зліва, не придала значення руху транспорту з правої сторони, зокрема автомобілю під керуванням водія ОСОБА_1 не прийняла мір до зупинки свого транспортного засобу.
Оцінивши пояснення ОСОБА_2 в сукупності з іншими встановленими судом доказами, апеляційний суд прийшов до переконання, що водій автомобіля «Ореl Astra», номерний знак НОМЕР_4, ОСОБА_2 повинна була дотримуватись п. п. 16.1, 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху, бути уважною до дорожньої обстановки, правильно реагувати на сигнали світлофору і в разі виникнення небезпеки для руху і інших часників руху, прийняти всі міри для усунення виниклої небезпеки. Недотримання вимог правил дорожнього руху з вини водія ОСОБА_2 і привели до дорожньо-транспортної пригоди.
До показань свідка ОСОБА_5 апеляційний суд ставиться критично, так як він на місці даної дорожньо-транспортної пригоди не був, про що підтвердили очевидці і свідки пригоди, а також опитаний в апеляційному суді дізнавач ОСОБА_9. З пояснень ОСОБА_2 видно, що даного свідка надав дізнавачу ОСОБА_9І її чоловік. Під час перевірки апеляційним судом свідчень ОСОБА_5 з фактичними даними, встановленими в суді, то вони є непослідовними і надто сумнівними і їм апеляційний суд не вірить.
Суд також критично ставиться і до висновку експертного дослідження № 92 від 10.07.2012 року про неможливість встановлення причини виникнення вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди, так як експерту ОСОБА_10, дізнавачем ОСОБА_9, не були надані достовірні, об’єктивні вихідні дані даної дорожньо-транспортної пригоди, про що експерт сам стверджує.
З пояснень ОСОБА_9, видно, що він надав експерту автотехніку такі вихідні дані, які встановив на місці пригоди, без їх додаткової перевірки і узгодження з учасниками руху, склав два протоколи про адміністративні правопорушення на обох учасників дорожнього руху, так як мав висновок експерта автотехніка про обоюдну винність обох учасників дорожнього руху, не придав значення тому, що це регульоване світлофором перехрестя, про що експерту не повідомив.
Заявлене клопотання захисника адвоката ОСОБА_3 про проведення автотехнічної експертизи для встановлення технічної причини дорожньо-транспортної пригоди апеляційний суд відхилив, так як вважає, що для встановлення винності в даній дорожньо-транспортній пригоді не потрібно спеціальних знань, тому що дане питання регулюється Правилами дорожнього руху України.
З огляду на наведене, апеляційна скарга ОСОБА_1 про встановлення дійсних фактичних даних винності водія ОСОБА_2, як і його доводи в підтримку цього, є обґрунтованими та таким, що знайшли своє підтвердження в апеляційному по даній справі і тому його апеляція підлягає задоволенню, а постанова суду від 20 серпня 2012 року щодо ОСОБА_2 підлягає скасуванню з постановленням нової постанови.
Дії ОСОБА_2 повинні кваліфікуватись за ст. 124 КУпАП, оскільки вона допустила порушення Правил дорожнього руху України, що призвело до дорожньої транспортної пригоди та спричинило пошкодження транспортних засобів.
У зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Однак, оскільки на даний час сплили визначені ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення, суд вважає за необхідне закрити провадження по справі на підставі ст. 247 ч. 7 КУпАП, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Богунського районного суду м. Житомира від 20 серпня 2012 року щодо ОСОБА_2 скасувати та постановити нову постанову.
Визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
На підставі вимог ст. 247 ч. 7 КУпАП, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення провадження по справі закрити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: