КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Горбань Т.І.
Суддів: Романчук О.М.
Коваля М.П.
при секретарі Рибалка Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2007 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області про зобов`язання провести перерахунок доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, мотивуючи тим, що відповідач, Управління Пенсійного фонду України в місті Біла Церква безпідставно відмовляє йому у проведенні перерахунку доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, просить зобов'язати відповідача провести перерахунок доплати згідно законодавства з 01.07.2007 року.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2007 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та винести нову, якою повністю відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи;4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, суд першої інстанції, встановив, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець села Черкас Білоцерківського району Київської області, мешканець АДРЕСА_1, є непрацюючим пенсіонером, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеного до 4 категорії, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, виданим Київською облдержадміністрацією 24 березня 1993 року, тобто проживає в зоні посиленого радіоактивного контролю, отримує підвищення до пенсійного забезпечення як непрацюючий та проживаючий в зоні посиленого радіоактивного контролю в розмірах, які встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1994 року, що не відповідає вимогам ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
При нарахуванні підвищення до пенсійного забезпечення позивача відповідач керується вимогами Постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.2007 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», вимогами ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» в частині зупинення компенсаційних виплат у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, які рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 року від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України.
З заявою про перерахунок пенсійного забезпечення до відповідача згідно вимог Закону позивач не звертався, а звернувся з вказаними вимогами до відповідача до суду, так як відповідач не бажає в добровільному порядку перераховувати розміри пенсійного забезпечення, чим порушуються конституційні права позивача на отримання належного, встановленого Законом розміру доплати до пенсійного забезпечення.
Задовольняючи позовні вимоги, суд 1- ої інстанції виходив з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення , підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
Колегія суддів погоджується з висновком суду 1- ої інстанції про те, що розмір доплати до пенсійного забезпечення позивача, визначений Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» суперечить вимогам ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 року від 09.07.2007 року, яке має преюдиціальне значення при розгляді судами позовів, які виникли у зв'язку з діями положень статей законів, які визнані неконституційними, положення ст. 71 п. 30 в частині зупинення виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно ч. 1,2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано такими, що не відповідають Конституції України. З часу проголошення рішення Конституційного Суду України відповідач повинен був перерахувати пенсійне забезпечення позивачу згідно вимог законодавства, ст. 39 вищевказаного Закону, однак не вчинив цього, чим порушив конституційні права позивача у сфері отримання встановленого законодавством, належного пенсійного забезпечення.
Судом 1- ої інстанції правомірно не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо відсутності в державі грошових коштів, оскільки це не є підставою обмеження прав громадянина на отримання належного, встановленого законом пенсійного забезпечення.
Однак зобов'язуючи відповідача провести перерахунок доплати до пенсії позивачу з 01.07.2007 року суд не врахував вимоги ст. 152 Конституції України згідно з якими закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Про це також вказано і в п. 3 зазначеного рішення Конституційного Суду від 09.07.2007 року за № 6-рп.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна бути встановлена в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої статтею 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яка з 01.07.07 року становить 440 грн. слід провести з 09.07.2007р.
Крім того, рішенням суду першої інстанції зобов'язано відповідача і в подальшому виплачувати належні позивачу виплати, що не відповідає вимогам законодавства, оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання, а не обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що дії відповідача не відповідають вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України, ч.3 ст. 2 КАС України. Апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2007 року скасувати, прийняти нову постанову, у зв'язку з порушенням судом 1-ої інстанції норм матеріального права.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2007 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна бути встановлена в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої статтею 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в розмірі 440 грн. з 09.07.2007р.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частина)
21 квітня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Горбань Т.І.
Суддів: Романчук О.М.
Коваля М.П.
при секретарі Рибалка Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2007 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області про зобов`язання провести перерахунок доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю,
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2007 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна бути встановлена в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої статтею 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в розмірі 440 грн. з 09.07.2007р.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді: