Справа №751/552/23

Провадження №1-кп/751/151/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2023 р. місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого-судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні м. Чернігова клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу в рамках кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань від 29.10.2022 року за № 12022270340005260, стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Некрасовка, Хабаровського краю, російської федерації, українки, громадянки України, незаміжньої, з професійно-технічною освітою, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України

за участі сторін кримінального провадження:

прокурор                                      - ОСОБА_4 ,

захисник - ОСОБА_5 ,

обвинувачена - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

17.01.2023 року до Новозаводського районного суду міста Чернігів надійшли матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.115 КК України.

Ухвалою суду від 18.01.2023 року справу призначено до розгляду в підготовче судове засідання.

20.01.2023 року в судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

       Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_3 обвинувачується в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_6 , а усвідомлення останньою виду та розміру покарання, враховуючи відсутність в неї стійких соціальних зв`язків та постійного джерела доходів, може об`єктивно зумовити її переховування від участі в судовому розгляді. Окрім того, існує продовжує існувати ризик впливу обвинуваченої на свідків, один з яких є братом померлого та продовжує проживати в квартирі за місцем її фактичного проживання.

Вказані обставини в сукупності свідчать про неможливість запобігання наявним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Заслухавши позицію прокурора, який наполягав на продовженні строку запобіжного заходу, думку обвинуваченої та захисника, які вважали за можливе обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 331 КПК України, передбачено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Порядок продовження строку тримання під вартою визначений ст.199 КПК України. Клопотання та матеріали, якими обґрунтовується необхідність продовження строку тримання під вартою, погоджене прокурором та у відповідності до ч.2 ст.184 КПК України надані обвинуваченій та її захиснику.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя.

При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Ризик - це ймовірність того, що обвинувачений може ухилитися від кримінальної відповідальності та незаконно впливати на свідків.

Особливість запобіжних заходів полягає в тому, що вони застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку підозрюваного, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому. При цьому слід враховувати, що якась ймовірність того, що підозрюваний зможе спробувати ухилитись від відповідальності, існує завжди.

Відповідно до ст.199 КПК України суд продовжує строк тримання обвинуваченого під вартою, якщо на момент розгляду клопотання про продовження цього строку ризики враховані при застосуванні такого запобіжного заходу не зменшилися.

Суд, вирішуючи в даному випадку питання про можливість продовження строку тримання під вартою, оцінюючи суспільний інтерес, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до свободи особистості, беручи до уваги обґрунтованість обвинувачення та суворість очікуваного покарання, відсутність у обвинуваченої стійких соціальних зв`язків та даних про суспільно-корисну зайнятість, складність справи та стадію кримінального провадження, вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою не забезпечить можливості запобігання вищевказаним ризикам та охорони загальносуспільних інтересів.

Наявність зареєстрованого місця проживання обвинуваченої не є тим стримуючим фактором, який може забезпечити її належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам.

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, суд враховує, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу.

З урахуванням, того що у даному кримінальному провадженні свідки ще не допитані, суд вважає, що ризик прийняття обвинуваченою спроб незаконного впливу на свідків, які безпосередньо перед судом не допитані, з метою переконання або змушення останніх надати покази у вигідному для нього аспекті є реальним.

Наведені ризики прокурором, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, є дійсними та триваючими, вони не зменшились у порівнянні з підставами, які були попередньо покладені в основу для тримання під вартою, і унеможливлюють на даний час можливість зміни обраної обвинуваченій міри запобіжного заходу на більш м`який вид, оскільки альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати її належну поведінку.

Продовжений відносно обвинуваченої запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Разом з тим, суд зазначає, що сторона захисту не позбавлена права порушувати питання про зміну обвинуваченій запобіжного заходу в будь-який момент судового розгляду, навівши відповідне обґрунтування та долучивши належні докази.

Згідно п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні злочину, вчиненого умисно, що спричинило загибель людини, суд приходить до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст.131,176-179,193,194,331,309 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Продовжити обвинуваченій  ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з подальшим утриманням в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор» до 20.03.2023 року включно без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1