КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/3370/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 753/24155/21

12 січня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Левенця Б.Б.

при секретарі - Шпильовій Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника третьої особи: Моторного (транспортного) страхового бюро України адвоката Патрик Ганни Григорівни на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 липня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Котвицького В.Л., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група Ю.Бі.Ай-КООП», треті особи: ОСОБА_2 , Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення страхового відшкодування,-

в с т а н о в и в:

25 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова група Ю.Бі.Ай-Кооп», треті особи: ОСОБА_2 , Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення страхового відшкодування.

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 вона є власником транспортного засобу Chevrolet Tracker, д.н.з. НОМЕР_2 .

Зазначає, що 03.06.2021 року, приблизно о 06 год. 20 хв., по вул. Дніпровська Набережна в м.Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю належного їй транспортного засобу Chevrolet Tracker, д.н.з. НОМЕР_2 , та транспортного засобу КІА FORTE, д.н.з. НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_2 . Вказана дорожньо-транспортна пригода сталось через порушення ПДР України ОСОБА_2 , який, керуючи транспортним засобом КІА, д.н.з. НОМЕР_3 , не був уважним, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, у зв`язку з чим скоїв зіткнення з транспортним засобом Chevrolet, д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався в попутному напрямку, що призвело до механічних пошкоджень зазначених транспортних засобів.

Відповідно до постанови Дарницького районного суду м. Києва від 09.07.2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В результаті вказаної ДТП належний їй на праві власності транспортний засіб Chevrolet Tracker, д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження. На день вчинення ДТП, 03.06.2021 року, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу КІА FORTE, д.н.з. НОМЕР_3 була застрахована в страховій компанії AT «Страхова група Ю.БІ.АЙ- КООП» на підставі страхового полісу № ЕР- 202202194.

Відповідно до вимог ст. 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вона, не маючи можливості передати документи особисто (у зв`язку з епідемічними заходами в м. Києві, страхова компанія AT СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» припинила прийом фізичних осіб), 11 та 17 серпня 2021 року електронною поштою, а 17 серпня 2021 року Укрпоштою, надала рекомендованим листом з описом документів ПAT «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» необхідний для здійснення страхової виплати пакет документів.

ПAT СГ «Ю.БІ.АЙ- КООП» отримало її заяву про виплату страхового відшкодування та передало документи на реєстрацію, присвоївши страховій справі №10338, про що її повідомило листом на електронну пошту. Однак, в порушення вимог ст. 34 та ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідач свої обов`язки за договором обов`язкового страхування не виконав: не зробив оцінку пошкоджень належного їй транспортного засобу, отриманих внаслідок вказаної ДТП, не виплатив їй страхове відшкодування в установлені законом строки, чим завдав як матеріальної шкоди у сумі 88 450,00 грн. так і моральної шкоди, яку вона оцінює у 5 000,00 грн.

З урахуванням вище викладеного, просила суд стягнути з відповідача на її користь 88 450,00 грн. матеріальної шкоду та 5 000,00 грн. моральної шкоди.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 14 липня 2022 року позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група Ю.Бі.Ай-Кооп», треті особи: ОСОБА_2 , Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення страхового відшкодування задоволено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова група Ю.Бі.Ай-КООП»на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 88 450,00 грн., моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн., а також витрати зі сплати судового збору у сумі 934,50 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 07 жовтня 2022 року представник третьої особи Моторного (транспортного) страхового бюро України адвокат Патрик Ганна Григорівна подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 14 липня 2022 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає що, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції проігнорував пояснення МТСБУ та визначаючи розмір страхового відшкодування в основу рішення поклав рахунок- фактуру № 0000025316 від 29 жовтня 2016 року.

Вказує на те, що механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, визначення вартості КТЗ для страхування, для страхової виплати, тощо регулюється Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом МЮУ № 142/5/2082 від 24.11.2003 року та ФДМУ № 1335/5/1159 від 24.07.2009 року, далі - Методика.

Зазначає, що на підтвердження розміру страхового відшкодування позивачем було надано копії наступних документів, які покладені в основу рішення про стягнення страхового відшкодування, а саме: акт виконаних робіт на суму 792 грн. за проведення огляду пошкодженого автомобіля та калькуляцію вартості; чек про сплату послуг СТО з оцінки пошкоджень на 5000 грн.; рахунок - фактуру № 0000025316 від 29 жовтня 2016 року з ремонтною калькуляцією.

На думку апелянта, вказані документи жодним чином не підтверджують розмір страхового відшкодування, оскільки не містять розрахунку зносу на запчастини, як це передбачено ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та розділом VII Методики.

Крім того, ПАТ «Українська автомобільна корпорація» не уповноважена згідно Методики здійснювати оцінку матеріального збитку або страхового відшкодування.

Питання ж про проведення судової авто товарознавчої експертизи стороною позивача не ставилося.

На думку апелянта, в даному випадку саме на суд було покладено обов`язок щодо визначення розміру відповідальності кожного учасника даних правовідносин, проте суд першої інстанції не врахував вище викладеного та неправомірно поклав на страховика обов`язок з виплати страхового відшкодування без врахування коефіцієнта фізичного зносу.

Стосовно позовних вимог про стягнення моральної шкоди зазначає, що позивач, обґрунтовуючи свої вимоги в цій частині, не посилається, як на підставу своїх вимог на ушкодження здоров`я під час ДТП, як і не зазначив про завдання моральної шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу.

В судове засідання представник третьої особи: Моторного (транспортного) страхового бюро України адвоката Патрик Ганна Григорівна не з`явилась, про день та час слухання справи судом повідомлена у встановленому законом порядку, 11 січня 2023 року подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, просила апеляційну скаргу задовольнити.

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова група Ю.Бі.Ай- КООП» в судове засідання також не з`явився, про день та час слухання справи відповідач судом повідомлений у встановленому порядку - на електронну адресу , причин неявки представника суду не повідомив.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явився, про розгляд справи апеляційним судом повідомлений, так як направлена на його поштову адресу судова повістка з копією апеляційної скарги повернулась на адресу апеляційного суду з відміткою - адресат відсутній за вказаною адресою.

26 грудня 2022 року від позивача ОСОБА_1 до Київського апеляційного суду надійшли пояснення на апеляційну скаргу в яких позивач зазначає, що рішення суду першої інстанції не впливає на права та обов`язки третьої особи МТСБУ, а тому вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Також позивач в наданих поясненнях просила суд апеляційної інстанції провести судове засідання в режимі onlineу зв'язку з тим, що вона перебуває за межами України, або перенести розгляд справи до закінчення військового стану. Зазначені пояснення були направлені позивачем засобами електронного зв`язку на електронну адресу суду, проте вказані пояснення не завірені електронно-цифровим підписом та до них позивачем не надано доказів того, що вона не може прибути в судове засідання, оскільки перебуває закордоном.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутності учасників справи, так як вони повідомлені апеляційним судом про розгляд справи та відсутні докази поважності причин їх неявки в судове засідання.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що власником транспортного засобу «Chevrolet Tracker», державний номерний знак НОМЕР_2 є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Chevrolet Tracker», державний номерний знак НОМЕР_2 була застрахована в АТ «Просто- страхування», що підтверджується копією поліса № АР/0720997.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2021 року визнано винним ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП. Накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зазначеною постановою встановлено, що 03 червня 2021 року, приблизно о 06 год. 20 хв., ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «КІА», державний номерний знак НОМЕР_4 , рухаючись біля будинку № 21 по вул. Дніпровська Набережна в м. Києві, в порушення вимог п.п. 2.3б, 13.1 ПДР України, не був уважний, не врахував дорожньої обстановку, не дотримався безпечного бокового інтервалу, у зв`язку з чим скоїв зіткнення з транспортним засобом «Chevrolet Tracker», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, що призвело до механічних пошкоджень зазначених транспортних засобів.

На час вказаної дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «КІА», державний номерний знак НОМЕР_4 була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП», що підтверджується копією поліса № ЕР-202202194 про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

09 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» з повідомленням від потерпілої особи про настання дорожньо-транспортної пригоди та із заявою на виплату страхового відшкодування.

Відповідно до акту виконаних робіт № 2021021298 від 06 жовтня 2021 року філії «Автоцентр на Столичному» Приватного акціонерного товариства «Українська Автомобільна Корпорація» Погібі Тамарі Іванівни було надано наступні послуги: огляд авто після ДТП та калькуляція вартості. Загальна вартість наданих послуг становить 792,00 грн. 06 жовтня 2021 року ОСОБА_1 здійснила оплату зазначених вище послуг, що підтверджується копією чеку.

Відповідно до рахунку- фактури № 0000025316 від 29 жовтня 2021 року філії «Автоцентр на Столичному» Приватного акціонерного товариства «Українська Автомобільна Корпорація» вартість робіт та матеріалів згідно калькуляції Audatex становить 31 985,25 грн., вартість запчастин (ліве крило, холдинг передньої лівої арки колеса, двері передні ліві, молдінг передньої лівої двері, mirror, холдинг задньої лівої двері, холдинг задньої лівої арк. Колеса) становить 41 723,10 грн. Загальна вартість з урахуванням ПДВ становить 88 450,02 грн.

28 грудня 2021 року представником третьої особи Моторного (транспортного) страхового бюро України до суду першої інстанції було надано пояснення, в яких представник зазначав, що згідно витягу з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «КІА», державний номерний знак НОМЕР_3 була застрахована в СК «Ю.БІ.АЙ-КООП» згідно полісу № 2022021948. Цивільно- правовавідповідальність власника автомобіля «Chevrolet» державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 була застрахована в АТ «Просто страхування» згідно полісу № АР/720997. Зазначає, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Ю.БІ.АЙ-КООП» не перебуває в стані припинення. До зазначених пояснень представником третьої особи Моторного (транспортного) страхового бюро України було долучено копію витягу ЄЦБД МТСБУ з якого вбачається, що станом на 03 червня 2021 року поліс № 202202194 є дійсним.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та, стягуючи з відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» на її користь страхове відшкодування у розмірі 88 450,00 грн., суд першої інстанції посилався на те, що позивачем доведено понесені нею збитки у розмірі 88 450,00 грн. внаслідок пошкодження її автомобіля винною у ДТП особою ОСОБА_2 , який керував автомобілем «КІА», державний номерний знак НОМЕР_3 , цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована відповідачем, позивачка звернулась до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування у встановлений законом строк - 09.08.2021 року, проте страховиком не було виплачено позивачці страхове відшкодування, чим порушено її право на отримання страхового відшкодування відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом вказаної норми, за загальним правилом: по-перше, в повному обсязі; по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала, шкода підлягає відшкодуванню.

Проте із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування» (далі - Закон №85/96-ВР)).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Питання страхування відповідальності власників транспортних засобів регулюється не тільки національним законодавством, а й міжнародними нормами, і Україна як держава, яка прагне вступу в Європейський союз, в Угоді про асоціацію України з ЄС зобов`язалась здійснити заходи до підвищення гарантій забезпечення прав потерпілих від ДТП відповідно до Директиви 2009/103/ЄС щодо страхування цивільної відповідальності по відношенню до використання автотранспортних засобів та забезпечення виконання зобов`язань щодо страхування такої відповідальності.

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Законом № 1961-IV.

Згідно з статтею 3 Закону №1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону № 1961 IV).

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961 IV) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №147/66/17).

Відповідно до підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV підставою для відмови страховиком (страховою компанією) у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є, зокрема, неподання потерпілою особою заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння ДТП.

Закон передбачає, що потерпілий, який володіє правом на майнове відшкодування заподіяної йому шкоди, повинен вчинити ряд активних дій, які б свідчили про його волевиявлення щодо здійснення цього права. Вказані активні дії потерпілого закон пов`язує, зокрема, із поданням заяви про страхове відшкодування впродовж визначеного законом строку (підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV), зі сприянням у визначенні характеру та розміру збитків (пункт 331.1статті 331 Закону № 1961-IV).

Відтак право потерпілого на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком узятих на себе зобов`язань не є безумовним, а пов`язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/7449/17 (провадження № 12-104гс18)).

З досліджених судом доказів вбачається, що на час здійснення ДТП цивільно- правова відповідальність власника транспортного засобу «КІА», державний номерний знак НОМЕР_4 була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП», що підтверджується копією поліса № ЕР-202202194 про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну, на одного потерпілого становить суму 130 000,00 грн., франшиза- 0,00 грн.

09 серпня 2021 року потерпіла у ДТП особа ОСОБА_1 звернулась до страхової компанії ПАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП», в якій була застрахована цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «КІА», державний номерний знак НОМЕР_3 , яким керував винуватець ДТП ОСОБА_2 з повідомленням від потерпілої особи про настання дорожньо-транспортної пригоди та із заявою на виплату страхового відшкодування. До вказаної заяви також було надано: копію постанови Дарницького районного суду м.Києва від 09 липня 2021 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП; копію полісу обов`язкого страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № ЕР-202202194, укладеного з ПАТ « Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП»; копію довідки банку; копію схеми місця ДТП; копію посвідчення водія; копію свідоцтва про реєстрацію власника транспортного засобу; копію своїх паспорта та копію ідентифікаційного коду. Вказані документи були направлені на адресу відповідача рекомендованим поштовим відправленням, яке було вручено уповноваженій особі 18.08.2021 року.

Отримавши від ОСОБА_1 вказану заяву про виплату страхового відшкодування з додатками, ПАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» повідомило заявницю про отримання документів та передання їх на реєстрацію. Справа № 10338. Проте, в установлений законом строк рішення за поданою позивачкою заявою про виплату страхового відшкодування відповідач не прийняв, страхової виплати не здійснив.

З викладеного вбачається, що страховиком було порушено права позивача на отримання страхового відшкодування відповідно до вимог пункту 36.2 статті 36 Закону 1961, який передбачає, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до п.22.1. ст. 22 Закону №1961 у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 28 Закону №1961 визначено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до приписів статей 22, 29 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За змістом вказаних норм, з урахування положень абзацу другого пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV, у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо потерпілому виплата зменшується на суму, визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість, який повертається після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає податок на додану вартість, в межах суми страхового відшкодування. У разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта, які мають бути використані в процесі його ремонту, то розрахунок суми виплати на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком.

Саме такий правовий висновок щодо застосування вказаних норм викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.02.2018 у справі № 757/22706/15-ц (провадження № 61-4507св18).

Судом встановлено, що згідно рахунку-фактури №0000025316 від 29.10.2021року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Chevrolet Tracker, державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 внаслідок ДТП складає 88 450,02 грн., яка підлягає відшкодуванню власнику транспортного засобу.

За приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачкою було вчинено необхідні дії для отримання страхового відшкодування, проте відповідач, в порушення вимог ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не прийняв будь-якого рішення щодо заявлених ОСОБА_1 виплат, що призвело до порушення права позивача на отримання страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування, а тому порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в сумі 88 450,00 грн., відповідно до наданих позивачкою доказів вартості відновлювальних робіт її автомобіля: акту виконаних робіт на суму 792 грн. за проведення огляду пошкодженого автомобіля та калькуляції вартості; чеку про сплату послуг СТО з оцінки пошкоджень на суму 792,00 грн.; рахунку - фактури № 0000025316 від 29 жовтня 2016 року з ремонтною калькуляцією, виданих Філією Автоцентр на столичному " Приватного акціонерного товариства " Українська автомобільна корпорація ", в межах ліміту суми страхового відшкодування .

До суду першої інстанції відповідач відзиву, письмових пояснень чи заперечень на позовну заяву не подав, в судове засідання не з`явився. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 липня 2022 року відповідач Приватне акціонерне товариства «Страхова група Ю.Бі.Ай-Кооп» не оскаржував. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана третьою особою без самостійних вимог Моторним (транспортним) страховим бюро України.

Доводи апеляційної скарги третьої особи без самостійних вимог Моторного (транспортного) страхового бюро України про те, що на підтвердження розміру страхового відшкодування позивачем було надано копії наступних документів, які покладені в основу рішення про стягнення страхового відшкодування, а саме: акту виконаних робіт на суму 792 грн. за проведення огляду пошкодженого автомобіля та калькуляцію вартості; чеку про сплату послуг СТО з оцінки пошкоджень на суму 792,00 грн.; рахунку - фактури № 0000025316 від 29 жовтня 2016 року з ремонтною калькуляцією на суму 88 450,00 грн., проте вказані документи жодним чином не підтверджують розмір страхового відшкодування, оскільки не містять розрахунку коефіцієнту зносу на запчастини, як це передбачено ст. 29 Закону та розділом VII Методики, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що МТСБУ було залучено до участі у справі самою позивачкою при поданні позовної заяви.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30 листопада 2021 року було відкрито провадження у справі позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група Ю.Бі.Ай-Кооп», треті особи: ОСОБА_2 , Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення страхового відшкодування.

03 грудня 2021 року відповідачу та третім особам було направлено копію позовної заяви з додатками.

28 грудня 2021 року МТСБУ подало до Дарницького районного суду м. Києва пояснення в яких посилалось на ті ж самі доводи, які в подальшому були зазначені в апеляційній скарзі, а саме: зазначало, що при визначенні меж відповідальності страхової компанії або МТСБУ шкода, яка підлягає відшкодуванню розраховується з урахуванням коефіцієнта зносу. Проте, ні відповідач, ні третя особа: МТСБУ, ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надали доказів визначення вартості матеріальної шкоди, завданої позивачці внаслідок пошкодження її автомобіля з урахуванням коефіцієнту зносу, клопотання про призначення у справі судової авто товарознавчої експертизи для визначення суми страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу також не заявляли. Позивачкою надано до суду належні докази на підтвердження вартості відновлювальних робіт її автомобіля. Вказані докази ні відповідачем, ні третьою особою МТСБУ в установленому порядку не спростовані, а суд не може збирати докази на спростування чи на підтвердження доводів сторін у справі, а повинен надати оцінку наданим сторонами доказам.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група Ю.Бі.Ай-Кооп», треті особи: ОСОБА_2 , Моторне (транспортне) страхове бюро України та стягуючи з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн. суд першої інстанції посилався на положення пункту 2 частини 2 статі 23 ЦК України, виходив із засад справедливості, добросовісності та розумності, також суд першої інстанції взяв до уваги характер вчиненого правопорушення, характер та обсяг моральних страждань, перенесених позивачем.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною 1 ст.1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до вимоги чинного законодавства України особа, якій завдано збитків, має також право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є поставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень пункту 2 частини 2 статті 23 ЦК України моральна шкода також полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Оцінюючи в сукупності встановлені обставини справи, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що позивачці протиправними діями відповідача ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» щодо ігнорування та не розгляду її заяв про виплату страхового відшкодування, що в свою чергу змусило останню звернутися до суду з даним позовом задля захисту її порушених прав, було завдано моральну шкоду, яка перебуває у безпосередньому причинному зв`язку із бездіяльністю страховика.

Виходячи з засад справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, характер та обсяг моральних страждань, перенесених позивачкою, суд першої інстанції вірно визначив відповідачем на користь позивачки в сумі 5000,00 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка, обґрунтовуючи свої вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, не посилається, як на підставу своїх вимог на ушкодження здоров`я під час ДТП, як і не зазначає про завдання їй моральної шкоди внаслідок пошкодження її транспортного засобу, колегія суддів відхиляє, оскільки судом стягнуто з відповідача на користь позивачу моральну шкоду, завдану протиправними діями відповідача ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» щодо ігнорування та не розгляду її заяв про виплату страхового відшкодування, на що позивачка посилалась в своїй позовній заяві.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 липня 2022 року ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника третьої особи Моторного (транспортного) страхового бюро України адвоката Патрик Ганни Григорівни.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника третьої особи Моторного (транспортного) страхового бюро України адвоката Патрик Ганни Григорівни залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: Судді