УХВАЛА

19 січня 2023 року

м. Київ

справа №127/23808/18

адміністративне провадження № К/990/1371/23

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Рибачука А.І., Бучик А.Ю.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.06.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2022 у справі № 127/23808/18 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Міністерства оборони України про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

У 2018 році ОСОБА_1 , ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (далі також - позивачі) звернулися до Міністерства оборони України (далі - відповідач), у якому просили:

- стягнути з відповідача на користь позивачів інфляційні втрати у розмірі 82 800 грн та три проценти річних у розмірі 29 687,67 грн за період прострочення виплати одноразової грошової допомоги з 15.09.2017 по 13.07.2018.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10.06.2022, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2022, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням Вінницького окружного адміністративного суду та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду, позивачі оскаржили їх у касаційному порядку.

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд дійшов такого висновку.

Частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Предметом розгляду цієї справи є стягнення з відповідача на користь позивачів інфляційні втрати та трьох процентів річних у загальній сумі 112 487, 67 гривень.

У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору ця справа належить до категорії справ незначної складності.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо, не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

Згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, віднесено до категорії справ незначної складності.

У КАС України термін «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб» вживається у значенні - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 КАС України).

Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1 762 гривні (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»).

Таким чином, враховуючи положення частин третьої, четвертої пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України, з урахуванням характеру спірних правовідносин, предмета позову та суб`єктного складу учасників справи, її складності та того, що загальна сума не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, касаційну скаргу подано на судові рішення у справі незначної складності.

Зазначені скаржниками підстави для касаційного оскарження судових рішень не спростовують зазначених висновків суду.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах та справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Переглядаючи справу у касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись ст. 328, 333, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.06.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2022 у справі № 127/23808/18.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.

СуддіЛ.Л. Мороз А.І. Рибачук А.Ю. Бучик