Cправа № 2 «о»-45/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2010 року

Димитровський міський суд Донецької області у складі

головуючого - судді Ченченко Т.О.,

при секретарі Заговоричевій Н.В.,

учасники цивільного процесу: заявник ОСОБА_1 І.0.

зацікавлена особа державний нотаріус Димитровської держнотконтори ОСОБА_2І, (відсутній).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Димитров Донецької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду-з заявою про встановлення факту прийняття спадщини і в обґрунтування своїх вимог зазначив, що 20 січня 2003 року померла його дружина ОСОБА_3, з якою він перебував в юридичному шлюбі і після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді % частини жилого будинку, розташованого за адресою місто Димитров Донецької області, вулиця Гринько, 5уд. № 11. Зазначене майно перейшло в його фактичне володіння, оскільки він постійно мешкав з дружиною до моменту її смерті та на час відкриття спадщини і він фактично прийняв спадщину не заявляючи згідно вимог статті 1270 ЦК України про відмову від неї. Він дбає про майно, яке фактично прийняв після смерті дружини, продовжує проживати у будинку, що належав дружині, сплачує комунальні послуги, проводить поточні ремонти будинку. На даний час йому необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину, але у нотаріальній конторі йому було відмовлено, оскільки для отримання свідоцтва про спадщину йому необхідно встановити юридичний факт прийняття ним спадщини у зв*язку з чим просив суд встановити факт прийняття ним спадщини, яка відкрилась після смерті його дружини ОСОБА_3.

З судовому засіданні заявник повністю підтримав вимоги своєї заяви, обґрунтовуючи свою позицію обставинами, викладеними у позовній заяві, наполягав на задоволенні вимог в редакці заяви, поданій ним до суду.

Зацікавлена особа державний нотаріс Димитровської державної нотаріальної контори до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд вважає, що у справі є всі дані про права та взаємовідносини сторін і немає необхідності вислуховувати особисті пояснення сторони, яка не заявилась до судового засідання.

Судом встановлено, що % частина житлового будинку М? 11 з відповідними господарчими та побутовими спорудами, розташованого по вулиці Гринько в місті Димитров Донецької області на підставі договору дарування, посвідченого 10 лютого 1993 року державним нотаріусом Димитровської державної нотаріальної контори за реєстровим №• 180. належить ОСОБА_4, що підтверджується договором дарування, технічним паспортом нз будинок (з.с. 15-20,

26).

20 січня 2009 року ОСОБА_3 померла (а.с. 24).

Заявник ОСОБА_1 є чоловіком спадкодавця ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про їх одруження (а.с. 3).

Згідно з даними домової книги гро прописку/виписку у будинку № 11 по вулиці Гринько в місті Димитров Донецької області, на нас смерті спадкодавцю Шемен.євої Л.Ф., була зареєстрована ОСОБА_5, яка доводилась ОСОБА_6 матір’ю, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 (а.с, 8. 12-13), Заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_6 з 8 квітня 2006 року були зареєстровані зз адресою АДРЕСА_1, ЩО підтверджується даними домової книги цього будинку (а.с 14-15).

Згідно з листом державного нотаріуса Димитровської державної нотаріальної контори. Скерованого 3 квітня 2010 року на адресу заявника ОСОБА_7, державним нотаріусом не може буьти видане заявнику свідоцтво про спадщину за законом після смерті його дружини ОСОБА_8, оскільки ним не надано нотаріусу право встановлювальних документів на будинок на ім’я ОСОБА_3, з надано документи на ім’я ОСОБА_9 (а.с. 25).

Вислухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд вважає, що вимоги ОСОБА_7 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з умовами пункту 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК 2003 року, суд вважає необхідний ЛР питань, що порушені заявником у даній справі, застосовувати положення цього

Кодексу,

Відповідно до пункту п’ятого частини другої статті 234 та частини другої статті 256 Цивільного процесуального кодексу України у судовому порядку може бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, У тому числі, судом можуть бути встановлені факти

прийняття спадкоємцями спадщини, яка відкрилась до і січня 2004 року.

За умовами ж діючого на даний час цивільного законодавства, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв’язку із чим нотаріус відмовив особі б оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійною проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством .За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають Такої ж думки дотримується Верховний Суд України, яку ним було висловлено у постанові Пленуму «Про судову практику в справах про спадкування » від 30 травня 2008 року № 7.

На виконання функцій з посвідчення прав, з також фактів, що мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дії, з метою надання їм юридичної вірогідності в Україні діє система нотаріату, в якій на державних нотаріусів покладено обов'язок, відповідно до статті 34 Закону України «Про нотаріат», у тому числі, з видачі свідоцтв про право на спадщину. У своїй діяльності на підставі статті 7 наведеного закону та пункту 6 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5. нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністр? юстиції України, нормативними актами

обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Враховуючи, що суд не може підміняти собою органи і структури, створені на виконання певних функцій, заявлені заявником вимоги не відповідають встановленим чинним цивільним законодавством способам захисту своїх прав, суд вважає, що у задоволенні його вимог про встановлення факту прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 необхідно відмовити.

На підставі Закону України "Про нотаріат", Інструкцій про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Правил ведення нотаріального діловодства, керуючись ст.ст.З, 10, 11, 57, 88.

209. 212-215, 234, 256 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні вимог заявнику ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини відмовити.

Рішення Суду вступає В законну після закінчення терміну подачі заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження рішення суду до Апеляційного суду Донецької області може бути подана через Димитровський міський суд Донецької області протягом 10 днів з дня оголошення рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається ар Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подачі заяви про апеляційне

оскарження.