Апеляційний суд Івано-Франківської області

м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, 76018, (0342) 75-02-38

Справа № 1/0909/49/2011

Провадження № 11/0990/172/2012

Категорія ч.3 ст.364 КК України

Головуючий у 1 інстанції Веселов В.М.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Флісака Р.Й.,

суддів Фіцака Т.Д., Поповича С.С.,

з участю: секретаря Іванюк Л.Є.,

прокурора Грищука В.І.,

засудженого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Коломийського міськрайонного суду від 28 лютого 2011 року,-

в с т а н о в и л а :

Вказаним вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, інваліда 2 групи, розлученого, раніше не судимого, громадянина України, -

засуджено:

- за ч. 2 ст. 191 КК України на 1 рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на 1 рік;

- за ч. 1 ст. 366 КК України на 1 рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на 1 рік 1 місяць;

- за ч. 3 ст. 364 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на 1 рік 2 місяці без конфіскації майна.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно визначено ОСОБА_2, – 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на 1(один) рік 2 (два) місяці без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України на нього покладено певні обов’язки.

Судом також вирішено питання речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_2 засуджено за те, що він, працюючи на посаді начальника відділу погашення прострочених податкових зобов'язань ДПІ у Косівському районі, будучи службовою особою, уповноваженою на здійснення функцій представника влади, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками, а також будучи працівником правоохоронного органу, який в своїй діяльності повинен керуватися Конституцією України, Законом України "Про державну податкову службу в Україні" і у відповідності до вимог ст. ст. 1, 2, 3 Закону України "Про боротьбу з корупцією" є суб'єктом корупційного діяння, однак явно нехтуючи цим, в період з жовтня 2007р. по листопад 2008р., діючи умисно, всупереч інтересам служби та переслідуючи корисливі мотиви, вчинив зловживання владою і службовим становищем, службове підроблення, а також заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем за таких обставин.

З цією метою, ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем та діючи умисно всупереч інтересам служби, переслідуючи корисливі мотиви та діючи в інтересах третіх осіб, достовірно знаючи, що фактично виявлені ним на території СП "Лікарня відновного лікування" в с. Люча-Рушір Косівського району, бетонні плити для панельного перекриття в кількості 36 штук, дві з яких були пошкоджені, не були безхазяйними, а демонтовані з об'єкту незавершеного будівництва профілакторію для подальшого використання, на підставі виготовлених офіційних документів: акту обстеження безхазяйного

майна від 29.10.2007 року та акту опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного від 29.10.2007 року, а також рішення № 5654/8/24-017 від 13.05.2008р. незаконно реалізував через біржові торги Прикарпатської універсальної товарної біржі на користь свого знайомого - ОСОБА_3, під виглядом ніби-то безхазяйного майна - 16 бетонних плит для панельного перекриття на загальну суму - 27 900, 32 грн., що у 100 і більше перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Крім цього, ОСОБА_2, переслідуючи корисливі мотиви, з метою незаконного збагачення, незаконно заволодів шляхом зловживання своїм службовим становищем рештою 20 бетонними плитами для панельного перекриття на суму - 34 875,4 грн., 16 з яких розтратив, реалізувавши їх за 2000 доларів США, що по курсу Нацбанку України становило - 9 680 грн., під виглядом ніби-то безхазяйного майна ОСОБА_4, надавши останньому для транспортування викрадених плит документи з біржових торгів Прикарпатської універсальної товарної біржі, переможцем яких, завдяки підсудному ОСОБА_2, виступив ОСОБА_3

Всього злочинними діями засудженого спричинено матеріальну шкоду СП "Лікарня відновного лікування" та ВАТ "Оріана" на загальну суму - 62 775, 72 грн., грубо порушено майнові права вказаних підприємств та вчинено підрив авторитету та престижу органу державної податкової служби, що негативно вплинуло на відношення громадськості до діяльності органів державної податкової служби, чим заподіяно істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам.

В апеляції прокурор не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації неправомірних дій ОСОБА_2 вважає, що засудженому призначено надто м’яке покарання. Просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким призначити засудженому покарання без застосування ст. 75 КК України.

В доповненнях до апеляції прокурор вказав, що суд безпідставно відніс до обставин, що пом’якшують покарання щире каяття та повне визнання вини, не позбавив його права займати посади в правоохоронних органах та рангу державного службовця державної податкової служби. Крім цього вважає, що судом не вирішено питання цивільного позову та судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 січня 2012 року ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 травня 2011 року скасовано, а справу направлено на новий апеляційний розгляд.

Заслухавши доповідь судді, прокурора Грищука В.І., який підтримав апеляцію з доповненнями частково та просив вирок суду скасувати в частині призначення додаткового покарання та застосувати щодо засудженого ст. 54 КК України, засудженого ОСОБА_2, який заперечував проти апеляції і вважав вирок суду законним та обґрунтованим, провівши судове слідство в частині дослідження обставин, що впливають на призначення засудженому покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши мотиви і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_5 та правильності кваліфікації його дій за ст. ст. 364 ч. 3, 366 ч. 1, 191 ч. 2 КК України в апеляції не оспорюються і тому вирок в цій частині апеляційним судом не переглядається.

Що ж стосується призначеного ОСОБА_2 основного покарання, то воно відповідає вимогам ст. 65 КК України, оскільки при вирішенні цього питання судом були враховані ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про його особу, зокрема, що до кримінальної відповідальності притягається вперше, активно сприяв розкриттю злочинів, його позитивні характеристики, вину визнав і повністю відшкодував заподіяні збитки, його щире каяття у вчиненому, те що він являється інвалідом 2 групи, на утриманні має хвору дружину - інваліда 2 групи, а тому суд обґрунтовано застосував ст. 75 КК України та звільнив його від відбування покарання. В зв’язку з цим підстав для скасування вироку, через м’якість призначеного основного покарання, про що йдеться в апеляції, колегія суддів не вбачає. Покликання прокурора на те, що суд безпідставно відніс до обставин, що пом’якшують покарання щире каяття та повне визнання вини, є необґрунтованим.

Разом з тим, твердження прокурора в апеляції про те, що суд не позбавив ОСОБА_2 права займати посади в правоохоронних органах є обґрунтованими, оскільки, засуджений, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, порушив вимоги Закону України "Про державну податкову службу в Україні", а тому його слід позбавити права займати посади пов’язані з функціями представника влади в правоохоронних органах.

Що стосується питання позбавлення ОСОБА_2 рангу державного службовця податкової служби, то, колегія суддів вважає, що вирішення цього питання в апеляційному порядку суперечить вимогам ч. 2 ст. 355 КПК України. Доповнення до апеляції в цій частині були подані прокурором за межами строків на апеляційне оскарження. Оскільки внесення змін до апеляції, які тягнуть за собою погіршення становища засудженого за межами цього строку не допускається, колегія суддів не вбачає підстав до позбавлення ОСОБА_2 рангу працівника державної податкової служби.

Про відшкодування спричиненої шкоди засудженим свідчать квитанції прибуткових ордерів та лист цивільного позивача ВАТ "Оріана" про те, що вони до ОСОБА_2 претензій матеріального характеру не мають, про що у вироку і вказав суд.

Колегія суддів вважає, що питання стягнення судових витрат, повинно бути вирішено в порядку ст. ст. 409, 411 КПК України. Тому і в цій частині апеляція прокурора є необгтрунтованою.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення, а вирок в частині призначення засудженому додаткового покарання до скасування.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 367, 378 КПК України, колегія суддів, -

з а с у д и л а:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Вирок Коломийського міськрайонного суду від 28 лютого 2011 року відносно засудженого ОСОБА_2 в частині призначення йому додаткового покарання скасувати.

ОСОБА_2 визнати винним за ст. ст. 191 ч. 2, 366 ч. 1, 364 ч. 3 КК України та призначити покарання:

- за ч. 2 ст. 191 КК України, - 1 рік обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з функціями представника влади в правоохоронних органах строком на 2 (два) роки;

- за ч. 1 ст. 366 КК України, - 1 рік обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з функціями представника влади в правоохоронних органах строком 1 (один) рік;

- за ч. 3 ст. 364 КК України, - 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з функціями представника влади в правоохоронних органах на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_2, – 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з функціями представника влади в правоохоронних органах на строк 3 (три) роки.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого проживання.

В решті вирок суду залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом одного місяця з дня його проголошення, засудженим в той же строк з часу вручення йому копії вироку через Апеляційний суд Івано-Франківської області.

Головуючий Р.Й. Флісак

Судді Т.Д. Фіцак

ОСОБА_6

Згідно з оригіналом

Суддя Р.Й. Флісак