Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

Ухвала

Іменем України

28 вересня 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Романова О.В.

суддів: Заліщука М.С., Шеніна П.О.,

з участю прокурора Сидоренка О.П.

засудженого ОСОБА_1

адвоката в його інтересах ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією ст. помічника прокурора Олевського району на вирок Олевського районного суду Житомирської області від 29 липня 2010 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеним вироком суду першої інстанції:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодружений, не­працюючий, проживаючий у ІНФОРМАЦІЯ_3, судимий 09 вересня 2009 року Малинським районним судом за ч.3 ст.185 КК України / за епізодом 31.01.2009 р. - т.2, а.с. 55-56/ на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком 1 рік 6 місяців, -

-за ч.І ст. 152 КК України - на 5 років;

-за ч.3 ст. 186 КК України - на 4 роки.

На підставі ст. 70 ч.І КК України шляхом поглинання менш суворого

покарання більш суворим остаточно обрано ОСОБА_1 5 років позбавленню

волі.

У вироку зазначено, що попередній вирок від 09.09.2009 року

виконується самостійно.

Міра запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу

залишена тримання під вартою.

В строк відбуття покарання засудженому зараховано строк перебування

під вартою з 12 по 22 грудня 2008 року.

Подальший строк відбування покарання обрахований з 28.01.2010 року.

Стягнуто із засудженого 811,28 грн. на користь НДЕКЦ при УМВС

України в Житомирській області.

Позов потерпілого ОСОБА_3 задоволено і стягнуто на його

користь з ОСОБА_1 15 000 грн. моральної шкоди.

Позов потерпілої ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди

залишений без розгляду.

Речові докази:

-кросівки та куртка чоловіча - повернуті власнику ОСОБА_1;

-гіпсовий зліпок взуття та таблиця з наклеєними відбитками пальців рук -

знищені.

Згідно до вироку суду, 11 грудня 2008 року біля 19 години в с. Рудня Базарська Народицького району Житомирської обл. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, розбивши кулаком віконне скло веранди будинку7 ОСОБА_4, просунув в отвір руку, відчинив вхідні двері та проник І ^

всередину веранди, а далі в будинок. Там скористався безпорадним станом . потерпілої, ІНФОРМАЦІЯ_4, застосував до неї фізичне насильство та, подолавши її опір, зґвалтував останню.

Після цього ОСОБА_1 у будинку потерпілої ОСОБА_4Р з гаманця, що лежав на столі у першій кімнаті, відкрито викрав 27 грн., а з під скатертини столу в другій кімнаті аналогічно викрав 600 грн.

На вирок суду подана апеляція ст. помічником прокурора Олевського району, в якій останній просить скасувати вирок суду за м’якістю призначеного Е

засудженому покарання за ст. 186 ч.3 КК України. Вказано, що не враховані

2

дані про особу ОСОБА_1, ступінь тяжкості злочинів і обставини справи. Крім того, суд порушив вимоги ст. 102 КК України, призначивши неповнолітньому за злочин середньої тяжкості більше 4 років позбавлення волі. Апелянт просив постановити щодо засудженого новий вирок з призначенням йому за ч.І ст.152 КК України 4 років позбавлення волі, за ч.3 ст. 186 КК України - 7 років позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим обрати ОСОБА_1 покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію в частині необхідність скасування вироку і винесення нового з призначенням ОСОБА_1 7 років позбавлення волі за ст. 186 ч.3 КК України і сукупністю злочинів, засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката ОСОБА_2, які заперечили проти апеляції, думку потерпілого ОСОБА_3, який згідний з вироком суду 1-ої інстанції перевіривши справу, задовольняє апеляцію частково з наступних міркувань.

Винність ОСОБА_1 у скоєні злочинів, за які він був засуджений, правильність кваліфікації його дій - ніхто з можливих апелянтів, в тому числі ні перший, ні прокурор - не оспорюють. Органи досудового слідства і суд правильно кваліфікували дії ОСОБА_1 за ст.ст. 152 ч.І та 186 ч.3 КК України.

В апеляції ст. помічника прокурора правильно вказано про порушення судом вимог ст. 102 КК України. Злочин, передбачений ч.І ст. 152 КК України, який є злочином середньої тяжкості, був вчинений 11.12.2008 року, коли засудженій б) а те неповнолітній. За вказаним законом, покарання такій особі у вигляді позбавлення волі не можна призначати більше 4 років. Суд визначив йому - 5 років. Тому строк покарання слід зменшити до 4 років позбавлення волі.

Що стосується справи у цілому, то ОСОБА_1 в суді Іої інстанції частково визнав інкриміноване йому обвинувачення, додавши, що із-за стану сп’яніння усіх моментів він не пам'ятає. Тим не менш вирок він не оскаржив.

Під час згвалтування та грабежу ОСОБА_1 заподіяв потерпілій, згідно до висновку судово-медичної експертизи № 265 від 30.01.2009 року, легкі тілесні пошкодження без розладу здоров'я. Ці злочини він вчинив вперше і у неповнолітньому віці. В протоколі судового засідання зазначено, що він розкаявся у заподіяному. Про аналогічне заявив і в суді апеляційної інстанції. Тому судова колегія дійшла висновку, що касувати вирок суду 1-ої інстанції і призначати засудженому за ч.3 ст. 186 КК України і сукупністю злочинів 7 років позбавлення волі, тобто майже максимальне покарання за санкцією цього конкретного закону, з врахуванням суми грошей, якими він заволодів - 627 грн.

-безумовних підстав немає.

Тому колегія суддів частково задовольняє апеляцію ст. пом. прокурорі м ну, змінює вирок суду, застосовує замість принципу поглинання - принцип часткового складання покарань і, враховуючи вимоги ст. 65 КК України, залишає його за сукупністю злочинів таким, як визначив суд 1-ої інстанції.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365 і 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію ст. помічника прокурора Олевського району задовольнив: частково.

Вирок Олевського районного суду Житомирської області від 29.07.10р. щодо засудженого ОСОБА_1 змінити.

Пом’якшити засудженому ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі за ст. 152 ч.І КК України до 4 років.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткове» складання покарань остаточно обрати його ОСОБА_1 - 5 /п’ять/ я позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 залишити триманні: вартою, строк відбування покарання рахувати з 28.01.2010 року.

В решті апеляцію ст. помічника прокурора Олевського району залишити без задоволення, а вирок Олевського районного суду від 29 липня 2010 р. засудженого ОСОБА_1 - без зміни.