Справа № 569/4815/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2022 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради в інтересах малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про виключення з актового запису відомостей про батька дитини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів, в якому просить позбавити ОСОБА_2 та ОСОБА_6 батьківських прав стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; стягнути з ОСОБА_6 на корист ОСОБА_8 аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі по 1400 грн щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на кожну дитину, починаючи з дня подачі позову до суду та до досягнення дітьми повноліття.

В обгрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що батьки дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_6 перебували у шлюбі з 8 лютого 2008 року. У шлюбі у них народилося троє дітей: ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Відповідно до рішення Рівненського міського суду від 31 жовтня 2014 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 розірвано. ОСОБА_9 та ОСОБА_4 залишено на проживання з матір`ю. Відповідно до рішення Рівненського міського суду від 22 серпня 2014 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 стягнуті аліменти на утримання дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі в розмірі по 700 грн на кожну дитину. Відповідно до рішення Рівненського міського суду від 11 вересня 2015 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 в розмірі 350 грн щомісячно. ОСОБА_6 разом з дітьми ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживала та зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . Перебуваючи у цивільному шлюбі з ОСОБА_13 вона народила ще двоє дітей: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_6 зловживає спиртними напоями, неналежно утримувала та виховувала дітей. В листопаді 2019 року перебувала на лікуванні в Центрі психічного здоров`я населення з приводу вживання алкоголю. В зв`язку з ухиленням від виконання батьківських обов`язків щодо виховання та розвитку дітей рішенням Рівненського міського суду від 6 жовтня 2020 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 відібрані від матері ОСОБА_6 та ОСОБА_13 без позбавлення їх батьківських прав. ОСОБА_3 був тимчасово влаштований в сім`ю бабусі ОСОБА_8 . ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були влаштовані в КП «Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Рівненської обласної ради. 11 вересня 2020 року діти були повернуті в сім`ю біологічного батька за його заявою. ОСОБА_2 також у заяві зазначив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 передає на виховання ОСОБА_8 ОСОБА_6 звернулася із заявою щодо повернення ОСОБА_15 та ОСОБА_14 їй на виховання. Забрати на проживання в сім`ю ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_22 на меті не мала. 21 грудня 2020 року спеціалістами служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації здійснено виїзд за адресою проживання ОСОБА_6 . На момент відвідування вона розпивала алкогольні напої та знаходилася в стані алкогольного сп`яніння, в помешканні було брудно, розкидані речі, умови проживання незадовільні. Мати ОСОБА_6 більше року з дітьми не проживає, утриманням та вихованням дітей не займається. Батько ОСОБА_2 з дітьми також не проживає, участі у вихованні та забезпеченні дітей не бере. ОСОБА_2 відмовився від проведення оцінки потреб його сім`ї. В бесіді пояснив, що планує робити експертизу на підтвердження батьківства щодо дітей ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Бабуся ОСОБА_8 більше року займається вихованням та утриманням дітей самостійно. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були тимчасово влаштовані в сім`ю бабусі ОСОБА_8 . Всупереч вимогам ст.150 та 180 СК України ОСОБА_2 та ОСОБА_6 не виконують батьківські обов`язки щодо виховання та утримання дітей. Батьки ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню та утриманню ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , не проявляють щодо них батьківської турботи та любові. Поведінка батьків не відповідає вимогам сімейного законодавства та суперечить інтересам дітей. Позбавлення батьківських прав не звільняє батьків від обов`язку щодо утримання дитини.

У відзиві на позовну заяву, поданому до суду 5 серпня 2022 року, відповідач ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні позову в частині позбавлення його батьківських прав щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заперечення проти позовних вимог мотивує тим, що у шлюбі з ОСОБА_6 було народжено двоє дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Доньку ОСОБА_23 народила ІНФОРМАЦІЯ_5 після розірвання шлюбу за рішення суду від 31 жовтня 2014 року Згідно звіту про встановлення батьківства ДНК щодо ОСОБА_5 імовірність його батьківства становить 0 %. Аргументація позивача не підтверджує його винуватості в ухиленні від виконання батьківських обов`язків, не відповідає інтересам дітей і носить формальний характер. Позов складений без повного з`ясування ставлення батька до його дітей. Народження ОСОБА_9 та ОСОБА_4 відбувалося за його присутності, ними з дружиною були проведені спільні пологи. Він очікував народження дітей, підготував місце перебування в квартирі для дружини та дітей, забирав їх з пологового будинку, гуляв з дітьми, спілкувався, грався, забезпечував їх розвиток. Коли ОСОБА_4 в два роки захворіла знаходився з нею в лікарні, доки вона не видужала. Однак після народження доньки дружина ОСОБА_6 стала вести аморальний спосіб життя, зраджувала йому з іншими чоловіками, зловживала алкоголем, досить часто залишала дітей без нагляду та розважалася на вечірках, що стало підставою для подання в 2014 році позову про розірвання шлюбу. Після розірвання шлюбу спілкувався з колишньою дружиною про дітей, в тому числі по телефону, цікавився їх станом, самопочуттям, досягненнями. Звертався до колишньої дружини з проханням погуляти з дітьми, але вона неодноразово приходила на зустріч без дітей. Надалі, зважаючи, що в житті колишньої дружини з`явився інший чоловік, вона стала усілякими способами перешкоджати йому спілкуватися з дітьми. З моменту винесення рішення суду про стягнення аліментів здійснював їх виплату, хоча від знайомих йому стало відомо, що колишня дружина витрачає всі кошти на алкоголь, розваги і власні потреби. З 2017 року сплату аліментів здійснював не постійно, так як виникли фінансові труднощі, а саме треба було допомагати хворим батькам. Намагався поспілкуватися з колишньою дружиною про спільне вирішення питання щодо надання фінансової допомоги, одна на його телефонні дзвінки вона не відповідача, тому став більше контактувати з її матір`ю, бабусею дітей, на догляд якої часто залишалися діти. Дізнавшись, що діти перебувають у складних життєвих обставинах, 11 вересня 2020 року за заявою забрав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з КЗ «Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Рівненської обласної ради. Але змушений був долучити до виховання дітей ОСОБА_8 , бабусю по материнській лінії, так як не має належних умов для проживання дітей, оскільки проживає у квартирі спільно з батьками, сестрою, громадянською дружиною та двома дітьми. Не існує жодних обставин, які б давали підстави про ухилення від спілкування, виховання та утримання дітей. Бажає бути батьком своїх дітей, приймати участь у вихованні сина та доньки, спілкуватися з ними, дарувати їм свою батьківську любов та тепло. Позбавлення його батьківських прав буде надмірним втручанням держави і порушить право на повагу до сімейного життя.

Також відповідач ОСОБА_2 звернувся в суд з зустрічним позовом до Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про виключення з актового запису відомостей про батька дитини, в якому просить виключити з актового запису № 34 від 6 січня 2015 року про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, відомості (запис) про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , як батька дитини.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог покликається на те, що з 8 лютого 2008 року по 31 жовтня 2014 року перебував у шлюбі з ОСОБА_6 . Під час розгляду справи про розірвання шлюбу ОСОБА_6 повідомила суду, що вагітна, однак не надала суду доказів на підтвердження даного факту, які б слугували підставою для відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 . Підставою його звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу стало те, що ОСОБА_6 вела достатньо нестриманий спосіб життя щодо різноманітних вечірок, систематично приходила додому добряче напідпитку, часто зраджувала з іншими чоловіками, на фоні чого систематично відбувалися сімейні непорозуміння. Пізніше йому стало відомо, що ОСОБА_6 народила доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком якої записаний він. До моменту розірвання шлюбу 31 жовтня 2014 року та до моменту народження ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_12 року подружні відносини між ним та ОСОБА_6 було припинено. Він близько року не проживав спільно з ОСОБА_6 . Крім того, ОСОБА_6 повідомила його матері, що він не є біологічним батьком доньки ОСОБА_5 . Розмов про проведення генетичного тестування ДНК на встановлення його батьківства до доньки ОСОБА_23 уникала. Ухвалою Рівненського міського суду від 18 березня 2015 року у справі № 569/813/15-ц була призначена судова генетична експертиза, яка була повернута без виконання у зв`язку з неявкою ОСОБА_6 на експертизу. 7 червня 2022 року в присутності рідної бабусі дитини по материнській лінії ОСОБА_8 він пройшов з ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , генетичне тестування ДНК в лабораторії Аніко . Згідно звіту про встановлення батьківства ДНК, проведеного 1 липня 2022 року, передбачуваний батько ОСОБА_2 виключається як біологічний батько досліджуваної дитини ОСОБА_5 . Імовірність батьківства становить 0 %. В результаті проведеного дослідження можливість його батьківства була виключена. Кровне споріднення між ним та ОСОБА_25 відсутнє.

Ухвалою від 6 травня 2022 року позовну заяву Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради в інтересах малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 суд прийняв до розгляду та відкрив загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою від 14 червня 2022 року суд задовольнив клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою від 25 липня 2022 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху та надано відповідачу строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки зустрічної позовної заяви відповідач усунув.

Протокольною ухвалою від 9 серпня 2022 року зустрічний позов ОСОБА_2 суд прийняв до спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою від 16 вересня 2022 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Проти задоволення зустрічного позову не заперечує. Додатково пояснила, що матір дітей через зловживання алкоголем потрапила у складні життєві обставини. Про факт ухилення матері від виконання батьківських обов`язків службі у справах дітей стало відомо в 2019 році. Через перебування матері у стані сильного алкогольного сп`яніння були викликані працівники поліції, а діти відібрані та поміщені до закладу охорони здоров`я. Працівниками служби проводилася профілактична робота з ОСОБА_6 , дітей повернули матері. Однак через півроку ситуація повторилася, матір знову повернулася до попереднього способу життя. Старший син втік до бабусі. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були влаштовані до комунального закладу. Весь цей час батько був відсутній у житті дітей. Бабуся дітей неодноразово зверталася до служби із заявою про повернення дітей. З метою повернення дітей в біологічну сім`ю вжили заходів щодо розшуку батька за допомогою працівників поліції. Він пішов на контакт, іти були повернуті в сім`ю батька, який відразу написав заяву про передачу дітей під опіку бабусі. Надалі відповідач пояснював, що не вважає себе батьком дітей та хоче провести генетичну експертизу. Протягом року з моменту повернення дітей батько жодного разу не спілкувався з ними, не приймав участі у їх вихованні та утриманні. Матір дітей виїхала в м.Київ і з ними не проживає. Виявила намір забрати з комунального закладу лише двох менших дітей від іншого чоловіка. Про старших дітей не згадує. Весь цей час дітьми опікується бабуся, як самостійно їх виховує і утримує. Неодноразово надавали бабусі продуктові набори, бо вона була не в змозі сама забезпечити дітей. Оскільки батьки не здійснювали жодних дій щодо виховання та утримання дітей, комісія з питань захисту прав дитини вирішила звернутися до суду з позовом про позбавлення відповідачів батьківських прав.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, зустрічний позов підтримав. Пояснив, що під час шлюбу дружина неодноразово зраджувала йому. Після чергової зради він забрав речі і поїхав до своїх батьків. Попри все продовжував спілкуватися з дружиною щодо дітей та давати кошти на їх утримання. Потім вони розлучилися. Далі зв`язок з ОСОБА_6 та дітьми обірвався, їх контактів не мав. Про те, що ОСОБА_3 живе у бабусі, а ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перебувають у реабілітаційному центрі дізнався лише від служби у справах дітей. Написав заяву, щоб дітей повернули, і передав їх бабусі. До себе дітей забрати не міг, бо має дружину і двох дітей (спільну дитину та дитину дружини від першого шлюбу), а площа однокімнатної квартири не дозволяла всіх розмістити належним чином. Бабусі неодноразово телефонував і пропонував допомогу, зокрема продукти харчування, але вона відмовилася і сказала, що нічого не треба. Грошей бабусі дітей не давав, бо хотів, щоб це було офіційно зафіксовано. Побачитися з дітьми не було можливості, бо постійно перебував на роботі, не хотів її втратити. Зі ОСОБА_3 не спілкується, бо не хоче його травмувати, а з ОСОБА_4 бачився минулого року. ОСОБА_5 не його дока, що підтвердили висновки експертизи і неодноразово стверджувала особисто колишня дружина. Має намір налагодити стосунки з дітьми та брати участі у їх житті.

Відповідач ОСОБА_6 в судові засідання жодного разу не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання в м.Рівне та за фактичним місцем проживання в м.Київ. Відзиву на позовну заяву та зустрічну позовну заяву до суду не надходило.

Представник третьої особи Давидюк Г.В. у заяві від 20 вересня 2022 року просить розглянути справу без участі представника Рівненського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів).

Суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідків, з`ясувавши обставини та дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 з 8 лютого 2008 року перебували у шлюбі, який розірваний рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 31 жовтня 2014 року у справі № 569/11091/14-ц.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції 27 червня 2008 року, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в м.Рівне.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції 12 квітня 2011 року, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 в м.Рівне.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції 6 січня 2015 року, ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в м.Рівне.

Батьками дітей у вказаних свідоцтвах про народження зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

Згідно з інформацією Рівненського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), зазначеною в листі від 8 лютого 2022 року № 607/23.14-04-23, Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) складений актовий запис № 21 від 15 січня 2021 року про шлюб ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 22 серпня 2014 року у справі № 569/9657/14-ц з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 700 грн щомісячно на кожну дитину, починаючи з 23 червня 2014 року і до досягнення дітьми повноліття.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 11 вересня 2015 року у справі № 569/813/15-ц з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 350 грн щомісячно, починаючи з 13 лютого 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

Малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишено проживати з матір`ю рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 31 жовтня 2014 року у справі № 569/11091/14-ц.

ОСОБА_6 з 2019 року перебуває під спостереженням у лікаря-нарколога КП «РОЦПЗН» з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю. З 16 листопада 2019 року по 26 листопада 2019 року перебувала на стаціонарному лікуванні в наркологічному відділенні КП «РОЦПЗН» з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, що підтверджується довідкою Комунального підприємства «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення» Рівненської обласної ради № 1649 від 6 липня 2022 року.

З 23 квітня 2020 року ОСОБА_6 знаходилася в центрі допомоги залежним людям «Дорога Життя», про що свідчить довідка релігійної організації «Релігійна громада Церква євангельських християн баптистів «Благодать» у Деснянському районі м.Києва».

Наказом служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради № 144-осн від 31 жовтня 2019 року ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв`язку з проживанням в сім`ї, де батьки або особи, що їх замінюють, ухиляються від виконання батьківських обов`язків.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 6 жовтня 2020 року у справі № 569/4890/20 неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відібрано від матері ОСОБА_6 без позбавлення батьківських прав та передано органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради для подальшого влаштування. Малолітніх ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відібрано від матері ОСОБА_6 та батька ОСОБА_13 без позбавлення батьківських прав та передано органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради для подальшого влаштування.

ОСОБА_3 тимчасово влаштовано у сім`ю ОСОБА_8 , баби дитини. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 влаштовані в КЗ «Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Рівненської обласної ради. Малолітнім ОСОБА_32 та ОСОБА_33 надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування, та влаштовано до КП «Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини з центром реабілітації дітей з органічними ураженнями центральної нервової системи з порушенням психіки та паліативної допомоги дітям» Рівненської обласної ради.

За заявою ОСОБА_2 від 9 вересня 2020 року погоджено вибуття дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з КЗ «Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Рівненської обласної ради. Дітей ОСОБА_2 передав на виховання бабусі ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , за адресою АДРЕСА_1 .

ОСОБА_6 зверталася до Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою щодо обстеження умов проживання з метою повернення на її виховання та утримання ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . 21 грудня 2020 року спеціалістами Служби було здійснено виїзд за адресою АДРЕСА_2 та складено відповідний акт. На момент відвідування ОСОБА_6 розпивала алкогольні напої (горілку) та знаходилася в стані алкогольного сп`яніння. В помешканні було брудно, розкидані речі. Для виховання та розвитку дітей умови не створені, умови проживання незадовільні, що підтверджується листом Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації № 10223-207 від 15 січня 2021 року.

Питання щодо повернення на проживання в сім`ю ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_23 не порушувала і з відповідною заявою до служби у справах дітей не зверталася.

З моменту відібрання дітей ОСОБА_6 з дітьми не проживає, їх утриманням та вихованням не займається.

ОСОБА_2 відмовився від проведення оцінки потреб його сім`ї, мотивуючи наміром робити експертизу на підтвердження батьківства щодо дітей і лише після цього буде розглядати питання утримання та виховання дітей, про що свідчить інформація Рівненського міського центру соціальних служб виконавчого комітету Рівненської міської ради № 01-15/609 від 19 листопада 2021 року.

Згідно з довідкою Рівненського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді виконавчого комітету Рівненської міської ради № 01-15/565 від 20 жовтня 2021 року, діти ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживають в сім`ї їх бабусі ОСОБА_8 , яка більше року займається їх вихованням та забезпеченням. У квартирі створені належні умови для проживання та розвитку дітей. Сім`я взята на облік з метою залучення допомоги сім`ї у вигляді продуктів харчування, взуття та канцтоварів, оскільки батьки дітей не беруть участі у забезпеченні та вихованні дітей, а заробітної плати бабусі недостатньо для повноцінного забезпечення дітей.

Відповідно до інформації Рівненського навчально-виховного комплексу № 2 школа-ліцей Рівненської міської ради № 236, 237, 238 від 27 жовтня 2021 року вихованням та навчанням учнів ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 займається бабуся, яка відвідує батьківські збори та спілкується з вчителями.

ОСОБА_4 в письмових поясненнях, наданих Службі у справах дітей 28 березня 2022 року, вказала, що проживає з бабусею ОСОБА_8 . З мамою не бачилася два роки, але спілкується з нею по телефону, який купила бабуся. Тато, ОСОБА_2 , їй не телефонує і не допомагає. Одягнута, нагодована та доглянута завдяки своїй бабусі.

ОСОБА_3 в письмових поясненнях, наданих Службі у справах дітей 28 березня 2022 року, вказав, що проживає з бабусею ОСОБА_8 . З мамою не спілкується, матеріально вона йому не допомагає (крім 2000 грн на поїздку в Карпати за 2 роки). Тато, ОСОБА_2 , взагалі забув про його існування і він не пам`ятає, коли бачив його останній різ. Його всім забезпечує протягом 2 років бабуся. Якщо його мама захоче, щоб він проживав з не, то він відмовляється.

В судовому засіданні ОСОБА_3 показав, що мама була нормальна, поки не знайшла собі співмешканця, який її порізав та бив, почала пити і в неї «знесло дах», поїхала в Київ. Коли мама була в «запої» його доглядала бабуся, до якої він втік. До батька не пішов, бо не знав де він живе. Батько давно пішов від них і ніякої участі в його житті не брав. ОСОБА_4 йому не розповідала, що спілкувалася чи бачилася з батьком. Не заперечує, щоб суд позбавив батьків їх батьківських прав. Другого шансу батьку давати не хоче.

Свідок ОСОБА_8 показала, що ОСОБА_2 пішов з сім`ї, коли ОСОБА_3 ще не було 6 років, а ОСОБА_4 3 роки. Її донька ОСОБА_6 добивалася через суд, щоб він сплачував аліменти на дітей. Добровільно надавати кошти ОСОБА_2 відмовлявся, мотивуючи тим, що діти не його і поки не проведе експертизу, то платити не буде. До дітей відповідач не приходив, не цікавився ними, на день народження не вітав, хоча знав, де вони проживають, допомоги не пропонував, не телефонував жодного разу. На її прохання надав дозвіл на виїзд дітей за кордон, коли почалася війна. Після пред`явлення позову телефонував, бо треба було забезпечити явку дітей для проведення генетичної експертизи. Навіть після проведення експертизи, яка підтвердила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 його діти, ОСОБА_2 до дітей відношення не має. Знає де діти живуть, але все одно не приходить. Діти в обличчя його не знають. ОСОБА_3 відповідача взагалі не сприймає як батька. Жодних перешкод відповідачу у спілкуванні з дітьми не чинила б, якби в нього було таке бажання, але він інтересу до дітей не виявляв. Її дочка ОСОБА_6 періодично вживала спиртні напої. За її згоди вона зверталася в Центр психічного здоров`я населення з метою лікування дочки. Другий чоловік доньки бив її по голові, порізав її і щось у неї пішло не так. ОСОБА_3 втік до неї, а менших дітей забрали в реабілітаційний центр. Після того, як забрали дітей, ОСОБА_6 знову почала вживати алкогольні напої, в квітні 2020 року виїхала в м.Київ, там лікувалася, хотіла забрати менших дітей від другого чоловіка. Знає, що дочка вийшла заміж, але адреса її проживання їй не відома. Після того, як дочка виїхала в м.Київ, з дітьми вона не зустрічалася, не приїздила, подарунків не дарувала, матеріальної допомоги не надавала. Зі ОСОБА_3 і нею дочка не спілкується, інколи телефонує ОСОБА_4 . В повсякденному житті діти про батьків не згадують.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради № 08-1755 від 21 квітня 2022 року, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 та ОСОБА_6 батьківських прав стосовно дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Нормами ст.150 Сімейного кодексу України та ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлені обов`язки батьків виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч.4 ст.155 СК України).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Пленум Верховного Суду України у п.15, 16 постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Відповідно до ч.3 ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст.184 СК України).

За положеннями ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 грудня 2022 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років складає 2833 грн.

Відповідач ОСОБА_6 після відібрання у неї дітей ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не вчинила жодних дій щодо усунення причин, які перешкоджали належному вихованню дітей, із заявою про повернення дітей в її сім`ю не зверталася, з ОСОБА_8 , в сім`ї якої перебувають діти, не спілкується, дітей не відвідує, матеріально не утримує, не піклується про їх добробут, навчання, фізичний і духовний розвиток, не цікавиться їх життям, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а тому наявні підстави для позбавлення її батьківських прав щодо дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та стягнення на користь ОСОБА_8 аліментів на їх утримання.

Відповідач ОСОБА_2 з дітьми не проживає з 2014 року, не бере участі у їх вихованні, навчанні, піклуванні про їх здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток. У вказаний період відповідач взагалі був відсутній в житті дітей. Доказів на спростування вказаних обставин відповідач суду не надав.

Після написання ОСОБА_2 9 вересня 2020 року заяви про надання згоди на вибуття дітей з КЗ «Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Рівненської обласної ради він відразу передав дітей на виховання їх бабусі ОСОБА_8 . В цій же заяві відповідач зазначив, що буде приймати участь у вихованні дітей. Однак, достеменно знаючи, що діти відібрані у матері та перебувають в складних життєвих обставинах, відповідач не брав участі у їх вихованні та утриманні, не спілкувався з ними, не відвідував, не намагався налагодити будь-якого зв`язку з ними. Не цікавився ОСОБА_2 життям дітей і у ОСОБА_8 , на виховання якої передав дітей, що остання підтвердила в судовому засіданні, зазначивши, що відповідач телефонував лише щодо забезпечення явки дітей на генетичну експертизу.

В судовому засіданні ОСОБА_2 зазначив, що не зміг забрати дітей у свою сім`ю через неможливість забезпечення їх належними умовами для проживання в однокімнатній квартирі. Разом з тим, передавши дітей на виховання бабусі, відповідач самоусунувся від створення для них за їх місцем проживання необхідних умов для навчання, розвитку та дозвілля. Суд звертає увагу, що відповідач проживає з дітьми в одному місті, знає адресу їх проживання, але жодного разу не відвідував їх, не спілкувався з дітьми, не цікавився умовами, в яких живуть діти, не надавав матеріальної чи будь-якої іншої допомоги, не відвідував заклади освіти, в яких навчаються діти, зокрема навіть не знає, в якій школі навчається його син ОСОБА_9 , не вітав їх на дні народження та інші свята.

Зазначене у своїй сукупності свідчить про винну поведінку батька, оскільки жодних обставин, які перешкоджали б йому виконувати свої обов`язки щодо дітей, суд не встановив. Відповідач, який протягом тривалого часу не надає дітям матеріальної допомоги, не піклується про їхній фізичний та духовний стан, не спілкується з ними, не цікавиться їхнім життям, навчанням та здоров`ям, не створює умов для отримання ними освіти, свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками щодо дітей, що суд розцінює як ухилення відповідача від виховання дітей.

Заперечуючи проти позову відповідач покликається на бажання брати участь у їх житті та намір налагодити з ними стосунки.

Однак, сам факт заперечення відповідачем позовної заяви про позбавлення його батьківських прав не може бути підставою для відмови в задоволенні позову за відсутності доказів, що інтерес відповідача до дітей є реальним та підтвердженим.

Суд ще раз звертає увагу, що відповідачу ОСОБА_2 було відомо про відсутність матері в житті дітей та їх перебуванні в сім`ї ОСОБА_8 , яка одноосібно виховує та утримує трьох неповнолітніх дітей і вимушена звертатися за допомогою до сторонніх осіб та органів влади. Жодного інтересу до дітей відповідач в цей період (з вересня 2020 року) не проявляв. Не виявив він інтересу до дітей і з моменту пред`явлення позову про позбавлення батьківських прав до суду (20 квітня 2022 року) - з дітьми не спілкувався, не відвідав їх, налагодити контакт не намагався.

Відповідач не переконав суд у дійсності його намірів брати участь у житті дітей.

Позбавлення відповідачів батьківських прав, на думку суду, буде сприяти захисту інтересів дітей, оскільки дасть змогу збільшити соціальну підтримку дітей з боку держави.

За положеннями ст.169 СК України у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав. Батьки, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Таким чином, у випадку вчинення дій, що свідчитимуть про зміну ставлення до виховання дітей, відповідачі матимуть змогу звернутися з позовом про поновлення батьківських прав.

Суд також встановив, що малолітня ОСОБА_5 народилася після розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

Відповідно до норм ч.2 ст.122 СК України, оскільки дитина народилася до спливу десяти місяців після припинення шлюбу, батьком ОСОБА_5 в актовому записі про народження № 34, складеному 6 січня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції, вказаний ОСОБА_2 .

Згідно звіту про встановлення батьківства ДНК від 7 червня 2022 року за участю дитини ОСОБА_5 та передбачуваного батька ОСОБА_2 , передбачуваний батько виключається як біологічний батько досліджуваної дитини. Висновок ґрунтується на невідповідних алелях, що спостерігаються в локусах STR, з DI, рівним 0. Імовірність батьківства становить 0 %.

Відповідно до ч.1 ст.136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною, суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження (ч.2 ст.136 СК України).

Враховуючи наявні у справі докази відсутності кровного споріднення між ОСОБА_2 , який записаний батьком, та ОСОБА_25 , зустрічний позов належить задовольнити.

За таких обставин первісний позов підлягає задоволенню частково в частині позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав щодо дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

За правилами ст.141 ЦПК України належить стягнути з відповідачів в дохід держави судовий збір за первісним позовом, від сплати якого позивач звільнений, та належить стягнути з відповідача ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору за подання зустрічного позову.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради в інтересах малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав щодо неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позбавити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , батьківських прав щодо неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 1400 грн, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на кожну дитину, починаючи з 20 квітня 2022 року і до досягнення дітьми повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про виключення з актового запису відомостей про батька дитини - задовольнити.

Виключити з актового запису № 34 від 06 січня 2015 року про народження ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в м.Рівне, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, відомості про батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м.Рівне.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп судового збору.

Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави 1984 (одну тисячу дев`ятсот вісімдесят чотири) грн 80 коп судового збору.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп у відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі :

позивач - Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул.Поштова, 2; код ЄДРПОУ 25675397;

відповідач - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області 11 червня 2008 року; РНОКПП НОМЕР_5 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_6 ;

третя особа - Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), місцезнаходження: 33013, м.Рівне, пр.Миру, 14, код ЄДРПОУ 43202330.

Суддя