Справа № 0303/207/2012 Провадження №11/0390/538/2012 Головуючий у 1 інстанції:Дильний Г.М.
Категорія:ч. 3 ст. 296, ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України Доповідач: Матат О. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 серпня 2012 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Матата О.В.,
суддів - Хлапук Л.І., Фідрі О.М.,
з участю прокурора - Кухтей-Хилюк Л.В.,
засудженого - ОСОБА_1,
захисника - адвоката ОСОБА_2,
потерпілого - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2 та прокурора Іваничівського района Герасимчук Л.Р. на вирок Іваничівського районного суду від 31 травня 2012 року щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше не судимого,
ВСТАНОВИЛА:
Зазначеним вироком ОСОБА_1 засуджений за ч. 3 ст. 296 КК України на 2 роки позбавлення волі, за ч.2 ст.342 КК України на 1 рік позбавлення волі, за ч.2 ст.345 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі і на підставі ч. 1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно йому визначено до відбування 2 (два) роки позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо нього залишено попередній - підписку про невиїзд.
Вироком вирішено цивільні позови та долю речових доказів.
Цим же вироком за ч.2 ст.345 КК України із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України засуджено ОСОБА_4, вирок щодо якого не оскаржений.
ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що він вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, пов'язане з опором представникові влади, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, вчинив опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків, умисно заподіяв працівникові правоохоронного органу легкі тілесні ушкодження у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
23 грудня 2011 року близько 3-ї години в смт. Іваничі на вул. Грушевського, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 порушували тишу.
Повз них проходив у формі дільничний інспектор РВ УМВС ОСОБА_5, який запропонував припинити протиправні діяння і при відсутності на це реагування запропонував ОСОБА_1 і ОСОБА_4 пройти в РВ УМВС для вирішення питання щодо їх адміністративного правопорушення.
У відповідь ОСОБА_4 умисно наніс ОСОБА_5 ліктем удар в область голови, спричинивши легкі тілесні ушкодження.
За повідомленням ОСОБА_5 на місце прибули інші працівники міліції, з допомогою яких ОСОБА_1 і ОСОБА_3 були супроводжені у РВ УМВС і в подальшому в Іваничівську ЦРЛ для освідчення на стан сп'яніння.
В приймальному відділення лікарні ОСОБА_1 в присутності медперсоналу, працівників міліції, виражаючи явну неповагу до суспільства та суспільних норм, із хуліганських спонукань виражався нецензурними словами, не реагував на зауваження, відмовлявся пройти медосвідчення, чим порушив нормальну роботу приймального відділяння та спокій реанімаційного відділення лікарні, що знаходиться поруч.
На зауваження працівників міліції ОСОБА_1 не реагував. Працівниками міліції ОСОБА_3 та ОСОБА_6, які супроводжували його в лікарню, щодо нього було застосовано заходи фізичного впливу. У протидію ОСОБА_1 чинив активний опір: виривався, шарпав за формений одяг і кинув в ОСОБА_6 випавший з його кишені мобільний телефон, спричинив йому легкі тілесні ушкодження у вигляді садна тильної поверхні правої кисті.
При намаганні вийти з приміщення приймального відділення лікарні, з метою протидії працівникам міліції ОСОБА_1 рукою наніс удар в обличчя ОСОБА_3, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження, пов'язані з переломом стінки носа, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Після застосування спецзасобу - наручники ОСОБА_1 пройшов медосвідчення.
Адвокат в поданій ним апеляції просить скасувати вирок місцевого суду і постановити щодо ОСОБА_1 виправдувальний вирок. Він посилається на неправомірність дій працівників міліції, якими вони спровокували подальші події.
Прокурор в своїй апеляції та доповненні до неї просить скасувати вирок, постановити новий вирок з призначенням ОСОБА_1 більш суворого покарання, яке остаточно визначити у виді п'яти років позбавлення волі, а також виключити з обвинувачення вмінену йому судом кваліфікуючу ознаку хуліганства "винятковий цинізм".
Вислухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, обох апелянтів, кожен з яких підтримав свою апеляцію, засудженого, який підтримав апеляцію свого захисника, потерпілого, який погоджується і з вироком, і з апеляцією прокурора, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність частково задовольнити обидві апеляції, скасувати вирок щодо ОСОБА_1 з направленням справи на новий судовий розгляд.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції не враховано рекомендацій, які містяться в п.8 Постанови №10 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року "Про судову практику у справах про хуліганство".
При цьому, не звернуто увагу на те, що вчинення опору під час хуліганства не потребує додаткової кваліфікації за ч.2 ст.342 та за ч.2 ст.345 КК України, а сформульоване судом обвинувачення за іншими, крім хуліганства, злочинами, відповідно до сформульованого судом обвинувачення пов'язано саме з хуліганством і, одночасно, стосується інших злочинів та кваліфікується як окремі злочини. У цьому є протиріччя, яке допустив суд, і це протиріччя не дає можливості ухвалити апеляційною інстанцію законного рішення у справі.
Мотивуючи обвинувачення ОСОБА_1 в тому, що він саме з хуліганських спонукань учинив хуліганство в приймальному відділенні лікарні, суд не вдався до оцінки причин відповідної поведінки підсудного, не дав належної оцінки діям працівників ОВС, які фактично затримали ОСОБА_1, утримували його в приміщенні райвідділу ОВС, "супроводжували" його для медобстеження та не дозволяли йому покинути цей лікувальний заклад.
Чи були на той час в працівників міліції на це законні підстави, судом не перевірено.
Формулюючи обвинувачення, у вироку суд зазначив: "... до ОСОБА_1 було застосовано заходи фізичного впливу. У протидію підсудний став чинити опір: виривався та шарпав за формений одяг працівників міліції."
Чи були необхідними, у зв'язку з чим і які саме заходи фізичного впливу при "добровільному" медобстеженні застосовувалися працівниками міліції до Заріфзянова судом першої інстанції не з'ясовано і не визначено.
Кваліфікуючи дії ОСОБА_1, у вироку суд послався на кваліфікуючу ознаку вчиненого злочину "винятковий цинізм", а в чому ця ознака полягає, не зазначив і допустив в мотивувальній частині вироку протиріччя.
При всіх таких обставинах суд апеляційної інстанції не має можливості ухвалити своє рішення по суті справи і тому дає вказівку суду першої інстанції повторно розглянути дану справу щодо ОСОБА_1 і постановити судове рішення з урахуванням тих обставин, на які є посилання в даній ухвалі.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляції прокурора Іваничівського району Герасимчук Л.Р. та адвоката ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Іваничівського районного суду від 31 травня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу щодо нього направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому його складі.
Головуючий
Судді