Справа № 0312/534/2012 Провадження №11/773/344/13 Головуючий у 1 інстанції:Галушка О.Г.

Категорія:ч. 2 ст. 185 КК України. Доповідач: Матвієнко Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2013 року м. Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді – Матвієнко Н.В.,

суддів Лозовського А.О., Клока О.М.,

при секретарі – Лінік Т.В.,

з участю прокурора – Плечій О.М.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне справу за апеляційною скаргою прокурора прокуратури міста Нововолинська, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Нововолинського міського суду від 24 жовтня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Зазначеним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодружений, непрацюючий, несудимий,

засуджений за ч.2 ст.186 КК України на 5 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 187 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 до відбування 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням якщо протягом 2 років іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки, передбачені ст.76 КК України, а саме, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання або роботи та періодично з’являтися у ці органи для реєстрації.

Початок іспитового строку засудженому ОСОБА_1 постановлено обчислювати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено попередній – підписку про невиїзд.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 2 936 грн. 50 коп. матеріальної шкоди та 3 000 грн. моральної шкоди та 437 грн. 60 коп. витрат понесених за надання правової допомоги адвокатом; в користь ОСОБА_3 – 120 грн. 26 коп. матеріальної шкоди, 5 000 грн. моральної шкоди, 437 грн. 60 коп. витрат понесених за надання правової допомоги адвокатом; в дохід держави – 281 грн. 28 коп. судових витрат.

Вироком вирішено долю речових доказів у відповідності до ст. 81 КПК України.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 16.05.2011 року, в період з 00 год. до 00 год. 20 хв., знаходячись біля під’їзду № 7 будинку № 1, що по вул. Стуса у м. Нововолинську, вчинив напад на ОСОБА_3, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я, який виявлявся у завданні удару твердим тупим предметом в потиличну ділянку голови, спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров’я, та незаконно заволодів його майном, а саме мобільним телефоном марки «Ноkіа–С1-02», вартістю 300 грн. із сімкарткою мобільного зв’язку «Київстар» та грошовими коштами в сумі 15 грн., а всього майном на загальну суму 315 грн.

Він же, 03.12.2011 року, в період між 01 год. і 01 год. 15 хв., перебуваючи біля кафе «Доза», що по вул. Луцька, 1 у м. Нововолинську, під надуманим приводом - наявності підслуховуючих пристроїв, обшукавши ОСОБА_4 повторно, відкрито викрав у нього 2600 грн. та портмоне, заволодівши майном потерпілого на загальну суму 2620 грн.

В апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1, просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати у зв’язку з його невідповідністю тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.186 КК України – 5 років позбавлення волі, а за ч.1 ст.187 КК України – 4 роки позбавлення волі і на підставі ч.1 ст.70 КК України – остаточно призначити 5 років позбавлення волі.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, прокурора, який підтримав свою апеляцію та просив її задовольнити, засудженого ОСОБА_1, який заперечив апеляцію прокурора, просив залишити вирок суду без зміни, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до вимог ст. 323 КПК України 1960 року вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок тими доказами, які були розглянуті в судовому засіданні, і оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи, керуючись законом.

Згідно зі ст.334 КПК України 1960 року та роз’яснень Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року №5 (зі змінами, внесеними постановами від 4.06.1993 року № 3, 3.12.1997 року №12, 30.05.2008 року №6) "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку", у мотивувальній частині обвинувального вироку має міститись формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним із зазначенням місця, часу, способу вчинення, форми вини і його мотивів. У цій частині вироку наводяться докази, на яких грутується висновок суду. При цьому суд повинен дати аналіз усім зібраним у справі доказам, вказавши, які обставини, передбачені ст.64 КПК України, ними стверджуються чи спростовуються.

При розгляді даної кримінальної справи та постановленні вироку суд першої інстанції не дотримався цих вимог кримінально–процесуального закону.

Визнавши ОСОБА_1 винним у розбійному нападі, суд в основу вироку поклав показання потерпілого ОСОБА_3, який під час досудового слідства та в судовому засіданні давав досить суперечливі показання.

Як вбачається з матеріалів справи засуджений ОСОБА_1, як на досудовому слідстві, так і при розгляді справи в суді, категорично заперечував обвинувачення в розбійному нападі на потерпілого ОСОБА_3 При цьому пояснював, що даний злочин був вчинений не ним, а іншими особами, а саме, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які про це йому говорили. Проте, судом дані показання ОСОБА_1 належним чином не були перевірені, хоча вони частково підтверджувались показаннями свідка ОСОБА_7 в судовому засіданні.

Хоча засуджений наполягав на допиті в судовому засіданні ОСОБА_5 та ОСОБА_6, зазначені свідки судом допитані не були. Їх показання на досудовому слідстві, в яких вони спочатку визнавали факт пограбування ними ОСОБА_3, а потім відмовились від них, були оголошені в суді, хоча показання даних свідків слід ретельно перевірити і дати їм належну оцінку, тому що вони мають важливе значення для встановлення істини та прийняття правильного рішення по справі.

По даному епізоду суд у вироку посилається також на показання свідка ОСОБА_8 на досудовому слідстві, який також не був допитаний в судовому засіданні, а його показання були оголошенні в судовому засіданні, хоча показання даного свідка також важливі для встановлення істини у справі..

Посилаючись у вироку на те, що показання потерпілого ОСОБА_3 підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та інших, суд у вироку не зазначив, що саме підтверджують показання кожного із свідків, враховуючи що очевидцями вчинення ОСОБА_1 злочину вони не були.

Не дослідивши належним чином зібрані у справі докази і не надавши їм належної оцінки, суд, на думку колегії, передчасно прийшов до висновку про доведеність його вини у вчиненні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_3

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції справа розглянута неповно та необ’єктивно, з істотним порушенням норм процесуального та матеріального закону, тому вирок суду підлягає скасуванню в порядку ч.2 ст.365 КК України 1960 року, а справа направленню на новий судовий розгляд.

Враховуючи, що доводи апеляції прокурора стосуються призначеного ОСОБА_1 покарання, в тому числі і за ст.70 КК України, то вирок підлягає скасуванню у повному обсязі.

При новому розгляді необхідно всебічно, повно і об’єктивно дослідити всі обставини справи, доказам дати належну оцінку та прийняти законне, обґрунтоване та мотивоване рішення. В залежності від встановленого, при доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні обох вмінених йому злочинів, вирішити питання про призначення йому покарання з урахуванням доводів апеляції прокурора та вимог ст.ст.50,65 КК України.

Враховуючи, що провадження по даній справі здійснюється за нормами КПК 1960 року, то запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній – підписку про невиїзд.

На підставі наведеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора прокуратури міста Нововолинська, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Вирок Нововолинського міського суду від 24 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.

Запобіжний захід залишити ОСОБА_1 підписку про невиїзд.

Головуючий:

Судді: