Справа: 2 – 94/09

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ      УКРАЇНИ

    ”13” квітня 2009 року                         Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

                головуючого судді – Томаш В.І.,

                при секретарі – Клепікової К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Орджонікідзе цивільну справу за позовом міського комунального підприємства «Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарства» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 «про стягнення заборгованості за комунальні послуги» та зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до МКП «Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарства» «про стягнення моральної шкоди»,-

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні представник позивача підтримав свої вимоги, висловлені в позовній заяві та просить суд стягнути з відповідачів заборгованість за надані послуги з відпустку води із комунального водопроводу та прийняття стоків в комунальну каналізацію в розмірі 419 грн. 92 коп., а також витрати по оплаті інформаційно – технічного забезпечення розгляду справ в сумі 30 грн. та державне мито в дохід держави в сумі 51 грн. та зустрічні позовні вимоги не підтримала і просить суд в їх задоволенні відмовити.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнали та просять суд відмовити в їх задоволенні і підтримали свої зустрічні вимоги і просять суд стягнути з позивача заподіяну їм моральну шкоду у розмірі по 2.000 грн. на користь кожного.

Суд, вислухав пояснення сторін, дослідив матеріали справи і оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги та зустрічні позовні вимоги необґрунтовані, свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли та не підлягають задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач по справі – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками квартири № 32 в будинку № 27 а по вул. Правди в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, які є споживачами послуг, що надаються йому позивачем по справі з відпустку води із комунального водопроводу та прийняття стоків в комунальну каналізацію.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підстави своїх вимог. Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь – які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

    В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що згідно до п. 30 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року, ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10 січня 2002 року № 2918 – 111, ст. ст.. 64, 67, 68 Житлового кодексу України відповідачі зобов’язані своєчасно проводити оплату за користування водою з комунального водопроводу та прийняття стоків в комунальну каналізацію, але відповідачі цього не виконували, в зв’язку з чим позивачем нарахована заборгованість за надані послуги за період з 1 серпня 2005 року по 1 серпня 2008 року складає 419,92 грн. як вказано у нижче приведеному витягу з особистого рахунку відповідач № 3588:

Період нарахування Кількість мешканців Всього нараховано Сплачено До сплати  

 Заборгованість на 1.08.2005 складала 414,02

Серпень 2005 3 9,35 8,00 415,37

Вересень 2005 3 0 8,00 407,37

Жовтень 2005 3 0 8,36 399,01

Листопад 2005 3 0 5,35 393,66

Грудень 2005 3 19,00 5,35 407,31

Січень 2006 3 7,60 7,60 407,31

Лютий 2006 3 8,36 6,10 409,57

Березень 2006 3 0 3,80 405,77

Квітень 2006 3 0 0 405,77

Травень 2006 3 0 6,45 399,32

Червень 2006 3 0 4,56 394,76

Липень 2006 3 15,20 2,70 407,26

Серпень 2006 3 2,66 2,70 407,22

Вересень 2006 3 3,42 4,90 405,74

Жовтень 2006 3 6,00 6,00 405,74

Листопад 2006 3 5,45 5,45 405,74

Грудень 2006 3 4,91 4,90 405,74

Січень 2007 3 8,18 8,20 405,73

Лютий 2007 3 5,45 5,45 405,73

Березень 2007 3 6,00 6,00 405,73

Квітень 2007 3 0 0 405,73

Травень 2007 3 0 0 405,73

Червень 2007 3 13,63 13,65 405,71

Липень 2007 3 3,82 3,85 405,68

Серпень 2007 3 0 2,70 402,98

Вересень 2007 3 8,18 5,45 405,71

Жовтень 2007 3 0 5,45 400,26

Листопад 2007 3 5,45 5,45 400,26

Грудень 2007 3 5,45 2,70 403,01

Січень 2008 3 2,73 6,55 399,19

Лютий 2008 3 20,71 14,20 405,70

Березень 2008 3 20,71 8,75 417,66

Квітень 2008 3 0 7,65 410,01

Травень 2008 3 32,16 6,00 436,17

Червень 20008 3 0 7,10 429,07

Липень 20008 3 0 9,15 419,92

Всього 3 214,42 208,52 419,92

    З доводами представника позивача, викладеними в позовній заяві та в судовому засіданні, суд погодитися не може, тому як вони не відповідають дійсності, встановленим в судовому засіданні обставинам справи та спростовуються стабільними поясненнями  відповідачів, наданими ним письмовими доказами, дослідженими матеріалами справи в їх сукупності.

Як вбачається з вище приведеного розрахунку заборгованість відповідачів станом на 1 серпня 2005 року склала 414 грн. 02 коп. За період з 1 серпня 2005 року по 1 серпня 2008 року заборгованість відповідачів за надані їм послуги з відпустку води із комунального водопроводу та прийняття стоків в комунальну каналізацію склала 5 грн. 90 коп.. Отже для суду є незрозумілим, звідки з’явилася заборгованість відповідачів станом на 1 серпня 2005 року. На вимоги суду позивачем не надано в судовому засіданні будь – яких розрахунків, які б свідчили про виникнення заборгованості відповідачів за зазначений період. Доводи представника позивача, висловлені в судовому засіданні, що вказана заборгованість можливо виникла від колишніх власників квартири повинна бути суду доведена, але представник позивача лише голослівно та безпідставно на це вказує.

Не залишається без уваги і та обставина, що відповідно до ст.. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. З 1 серпня 2005 року до 1 серпня 2008 року пройшло понад трьох років, про що відповідачі неодноразово вказували на це в судовому засіданні. Відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Позивач в судовому засіданні не заявляв клопотання про визнання поважними причини пропущення позовної давності.

Таким чином суд законно та обґрунтовано приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, оскільки позивачем в суді не було доведено про законність та обґрунтованість своїх позовних вимог.

Зустрічні позовні вимоги відповідачів щодо стягнення з позивача заподіяної моральної шкоди у розмірі 2000 грн. на користь кожного задоволенню не підлягають за наступних підстав.

Суд вважає, що законні права та інтереси відповідачів по справі щодо користування послугами з відпустку води із комунального водопроводу та прийняття стоків в комунальну каналізацію позивачем не були порушені.

Відповідно до ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд не вбачає вини позивача у заподіянні моральної шкоди відповідачам, оскільки в разі повідомлення відповідачів про виниклу заборгованість за надані послуги з відпустку води із комунального водопроводу та прийняття стоків в комунальну каналізацію вони зобов’язані з’явитися до позивача для з’ясування всіх істотних питань з приводу виниклої заборгованості, чого відповідачами зроблено не було.

Не заслуговують судом уваги доводи відповідачів, висловлені ними в зустрічному позові, які на думку суду є також голослівними та безпідставними, оскільки позивачем не дивлячись на нібито виявлену заборгованість все ж таки надавались послуги з відпустку води із комунального водопроводу та прийняття стоків в комунальну каналізацію.

Ці дані є підставою для відмови в задоволенні вищезазначених позовів в повному обсязі, оскільки сторони по справі не довели суду передбачених законом доказів в обґрунтуванням своїх позовних вимог.

    Керуючись ст. ст. 257, 267, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України, п. 31 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року, ст.. ст.. 22, 48 закону України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10 січня 2002 року № 2918 – 111, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 211 – 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

    Відмовити в задоволенні позовних вимог міського комунального підприємства «Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарства» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 «про стягнення заборгованості за комунальні послуги».

Відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до МКП «Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарства» «про стягнення моральної шкоди».

    Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подано до Орджонікідзевського міського суду протягом 10 – днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 – днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Орджонікідзевський міський суд, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя Орджонікідзевського

Міського суду                                         ОСОБА_3