13.07.10 ,

Апеляційний суд Херсонської області

м. Херсон, вул. 295 Херсонської стрілецької дивізії, 1а, 73000, (0552) 45-47-78

Справа № 22ц-3508/2010 Головуючий у 1-й інстанції

Категорія: 57 ОСОБА_1

Доповідач - Лободзінський С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року липня місяця „13" дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Лободзінського С.В.

Суддів: Францішка В.Й.

ОСОБА_2 при секретарі Радчикової О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні цивільну справу за

апеляційною скаргою

управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона на постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 24 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду у Суворовському районі м. Херсоні про зобов'язання здійснення нарахування щомісячної соціальної допомоги як дитині війни,

ВСТАНОВИЛА:

У червні місяці 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона (далі - управління Пенсійного фонду), в якому просила зобов'язати нарахувати на її користь недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки.

Постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 24 березня 2010 року позов задоволено частково.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду здійснити перерахунок пенсії з 09 липня по 31 грудня 2007 року з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком за розміром, встановленим ч. 1 ст. 28 Закону України від 09 липня 2003 року „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007 р.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просило постанову скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким визначено статус дитина війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Однак, п. 17 ст. 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію ст. 6 Закону України „Про соціальних захист дітей війни". Законом України від 19 січня 2006 року „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" із положень Закону України від 20 грудня 2005 року „Про Державний бюджет України на 2006 рік" виключено пункт 17 ст. 77 вказаного вище Закону, а новою редакцією ст. 110 цього ж Закону встановлено, що пільги дітям війни, які передбачені ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 року, мають запроваджуватись у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Рад

України з питань бюджету.

Між тим, Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішень на виконання вимог ст. 110 Закону України від 20 грудня 2005 року „Про Державний бюджет України на 2006 рік" не приймалось.

Отже, пільги для дітей війни, передбачені ст. 6 Закону від 18.11.2004 року безпосередньо у 2006 році запроваджено не було, у зв'язку з чим суд обгрунтовано відмовив у задоволенні позову у цій частині.

Законом України від 19.12.2006 року „Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України від 18.11.2004 року на 2007 рік зупинено.

Проте рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року за № брп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними положення Закону України від 19 грудня 2006 року „Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону від 18.11.2004 року.

Таким чином, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах визначених ст. 6 Закону від 18.11.2004 року, мають діти війни з 09 липня до 31 грудня 2007 року.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу за правилами адміністративно судочинства, повно та всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку наявним доказам і прийшов до обґрунтованого висновку про те, що управління Пенсійного фонду, як орган якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, повинен був діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 року і здійснити відповідні перерахування (за той період, коли дія цієї норми не була зупинена). Однак у порушення зазначених положень цього Закону відповідач таких нарахувань не проводив, чим і допустив протиправну бездіяльність.

Посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат доплати де пенсії не може братися до уваги, оскільки відсутність коштів не є підставою невиконанні зобов'язань, покладених на управління законодавством.

З огляду на викладене судова колегія вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м Херсона відхилити, а постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 24 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду Херсонської області набирає законної сили з моменту і проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду Україні протягом двох місяців після набуття нею законної сили.

Головуючий: підпис

Судді: підписи

Вірно з оригіналом: підпис суддя